Про суспільні шедеври

Ви колись брали участь у придбанні шедевру? «Ну що ми, мільйонери?» — скажете ви й махнете на мене рукою. Знаю, що ні, але французам це анітрохи не заважає. Мода робити внески на придбання музеями відомих полотен захопила не лише Париж, а й провінції. Першість у цій справі належала, як і слід було чекати, Лувру. Саме він відзначився тим, що минулого року придбав картину Лукаса Кранаха Старшого «Три грації» — силами своїх шанувальників. Твір, відомий раніше лише кільком знавцям, мав вийти на торги на початку 2011 року. Його вартість — чотири мільйони євро.

За французькими законами, Лувру було надано можливість придбати картину до того, як її виставлять на аукціон. На це йому відводили кілька місяців. Три мільйони знайшлися майже відразу: частина надійшла з бюджету музею (фонд для нових придбань), інша частина — від міжнародної аудиторської та консалтингової компанії. На мільйон, якого бракувало, спонсорів не знайшлося.

Так народилась ідея звернутися по допомогу до мільйонів відвідувачів, які приходять до музею щороку. Відтак, заклики посприяти у придбанні шедевру розмістили в метро, на вулицях, на фасаді Лувру. Про це говорили по радіо та у пресі. Внесок можна було зробити через сайт музею до 31 січня 2010 року. Та вже наприкінці грудня 2010 необхідну суму було зібрано — силами 7200 приватних осіб та десятка підприємств. Як свідчить публікація у Le Figaro, пожертви складали від одного до 40 тис. євро, тобто 150 євро в середньому.

Сьогодні шедевром, створеним 1531 року, можуть насолоджуватись усі без винятку відвідувачі Лувру. Він розташований серед інших творів Північного Відродження. А все завдяки небайдужості любителів мистецтва, в тому числі тих, хто пожертвував на придбання картини одне євро. Таким чином вони зберегли твір для народу, не дозволивши йому перейти з одних приватних рук до інших.

Під час інавгурації «Трьох грацій» у Луврі директор музею Анрі Луаре згадав один із коментарів, доданих на сайті пожертвувань: «Одна бабуся, — розповів він, — написала: — Я жертвую гроші на цю картину, аби мої внуки теж могли на неї подивитися». Відео, зроблене на святковому передпоказі, організованому спеціально для меценатів, зворушує до сліз. Ось люди розповідають, чому саме вони вирішили взяти участь: «Це подарунок мого дідуся мені на день народження»; «Я порахував: мені належить 2,5 квадратних міліметра картини. Це радує»; «Я мало знаю про Кранаха, але я хотів зберегти твір для Франції»; «Сподобалась ідея долучитися до акції, щоб потім із цього мали користь інші». А скільки ще чарівних особистих історій залишилося поза кадром.

Сьогодні Лувр оголосив про нову кампанію для потенційних меценатів: придбання двох нещодавно віднайдених готичних скульптурок зі слонової кістки, створених у Парижі близько 1270 — 1280 року. Ці тендітні творіння мають доповнити скульптурну групу «Зняття з хреста», що уже виставлена в музеї. За словами кураторів, вони давно втратили надію віднайти ці фігурки, однак їхня несподівана поява на ринку дозволяє сподіватися: скульптурну «родину» буде возз’єднано, гармонію відновлено! Пожертви приймаються на сайті музею. Мінімум усе такий же, отже, можете приєднатись і ви.

Вибір, що постає перед французькими меценатами-любителями, розширюється з кожним днем. Французька національна бібліотека пропонує допомогти їй у придбанні «Часослова Жанни Французької» — ілюcтрованого манускрипту 1452 року. А для охочих посприяти непаризьким музеям проводиться кампанія з придбання полотна Жана Огюста Домініка Енгра «Аретіно та посланець від Карла V Габсбурга» Ліонським музеєм мистецтв.

Хіба подібний досвід солідарності задля такої цілі не вартий наслідування? Сподіваюся, що колись і в нас таке стане можливим, і я, як і ви, зможу власноруч взяти участь у збереженні шедевру — для спільної насолоди від прекрасного.

ДОВІДКА «Дня»

Ольга КУРОВЕЦЬ — студентка другого року дослідницької магістерської програми в Ecole du Louvre (Луврська школа), Париж. Навчання Ольги у легендарному університеті щойно розпочалося — до цього дівчина вивчала музеєзнавство в університеті міста Ньошатель (Швейцарія), а перед тим закінчила факультет культурології у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Ольга пише про своє навчання за кордоном зокрема та європейську освіту  загалом, про будні української студентки у Парижі та про мистецтво — французьке та українське, читайте у «Дні» (№192 від 24 жовтня 2012 р., №199-200 від 2 листопада 2012 р., №207 від 14 листопада 2012 р., №214 від 23 листопада 2012 р. та №234 від 21 грудня 2012   р.).