«Виконавчий директор» чи самостійна фігура?

Учора парламент мав поставити крапку в питанні розподілу останнього важливого портфелю — призначити голову НБУ. Нагадаємо, що днем раніше глава держави зробив свій вибір і назвав претендента на цю посаду. Ним став Ігор Соркін. Як писав «День», ця кандидатура — очікувана, бо саме Соркін за часів прем’єра Арбузова був його заступником. Саме його призначили в.о. голови НБУ, коли Сергія Геннадійовича відправили в Кабмін на почесне місце першого віце-прем’єра. Тож, несподіванок щодо претендента не було. Аби все пройшло добре й з призначенням, провладним депутатам ще позавчора, як пишуть українські ЗМІ, дали зверху чітке «ЦУ» через SMS-розсилку: підтвердити свою присутність на важливому голосуванні в парламенті. Хто ж не зміг повернутися до визначального моменту, за того мали проголосувати колеги по цеху. Це випливає з документа, зафіксованого вчора фотокором Lb.ua в Раді, в якому чорним по білому написано, що депутати-регіонали дістали завдання проконтролювати своїх колег, щоб вони проголосували за «своїх» відсутніх. На момент здачі номера парламент ще не проголосував за кандидатуру. «День» запитав банкірів і економістів про нового претендента на посаду голови НБУ та можливі зміни в курсовій політиці.

«Соркін — банкір, який працював у системі Нацбанку тривалий час. Отже, він знає, як працювати і має необхідний досвід. Він здібний, уміє співпрацювати — це випливає з його роботи з МВФ та комерційними банками. На мій погляд, — це не поганий вибір президента», — говорить «Дню» радник Президента України, старший радник «Альфа-Банку», екс-міністр економіки України, екс-голова постійного представництва України при Європейському Союзі, випускник МІМ-Київ Роман Шпек.

«Він працював на посаді заступника. Тому слід очікувати продовження тієї ж лінії, яка була намічена раніше», — дає свою оцінку кандидатурі в розмові з «Днем» президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки Володимир Лановий.

За словами першого заступника голови правління Промінвестбанку В’ячеслава Юткіна, хоча Соркін не досить тривалий час обіймав посаду в НБУ. Але зважаючи на те, що саме він виконував завдання колишнього голови НБУ Сергія Арбузова з реалізації наміченого ним курсу і заміщував його, означає, що Соркін зможе продовжити обрану Арбузовим валютну лінію. «Він командний гравець, в даному разі за кураторства Арбузова — першого віце-прем’єра. Отже, таке призначення позитивне, бо збереже намічений курс. Це важливо, бо будь-які зміни курсу в нинішній період можуть призвести до курсових коливань і спровокувати негативні зміни», — вважає Юткін. Присутність в уряді на основних фінансових позиціях вихідців з НБУ, вважає він, допоможе формувати єдину монетарну політику. В умовах збереження ризиків посилення економічної кризи на світових ринках,така єдність фінансової політики дуже необхідна, підсумовує він.

За нинішньої політичної системи будь-який новий глава НБУ не буде самостійною фігурою, каже голова ради «Українського кредитно-банківського союзу» Борис Соболєв. «Яка самостійність, коли, навпаки, є цілковита залежність і підконтрольність. І ця ситуація цілком суперечить політиці МВФ щодо суверенізації та посилення незалежності НБУ», — каже він. Соболєв вважає, що в разі призначення Соркіна, останній має добре проаналізувати минулорічні події в банківському та економічному секторах, до яких він також має стосунок, бо на той час працював у НБУ і курував банківський нагляд. Зокрема, нагадує Соболєв, варто пригадати відхід з України минулого року кількох західних банків, зменшення банківського капіталу, зниження якості цього капіталу, зростаючий дефіцит платіжного балансу, зменшення золотовалютних резервів. Але найстрашніше, каже він, що створюються передумови до знецінення національної валюти. «Тож, Боже поможи йому в разі призначення, бо господарство так підійшло до критичної межі, що тільки сподівання на узгоджену роботу Кабміну та Центрального банку може створити диво, щоб убезпечити економіку країни від краху», — підсумовує голова ради «Українського кредитно-банківського союзу».

На умовах анонімності банкіри розповідають про претендента на посаду голови НБУ ще дещо.

«Він дуже якісний та детальний виконавець — одним словом — виконавчий директор, а не окремий політик. Але з точки зору завдання щось реалізувати, пройти всі інстанції, погодити всі інструкції — в нього до цього просто талан. Його навіть бояться за те, бо він бере не голосом, а цифрами і документами», — розповідає один фінансист.

Інший банкір чесно зізнається, що в банківському середовищі очікували не цього керівника. Серед претендентів, яких витіснив Соркін, є й більш досвідчений — Тімонькін.

То ж чому банківська спільнота отримала саме такого кандидата — чіткого пояснення поки що немає. А як відомо, де є запитання і немає відповідей, виникають припущення. Зокрема, на поверхню спливла інформація про те, що батько Ігоря Соркіна В’ячеслав Соркін обіймає посаду першого заступника начальника Департаменту з інвестицій і будівництва російського ВАТ «Газпром», повідомляє «Українська правда» з посиланням на сайт російського монополіста. Втім, такі натяки серед самих банкірів викликають подив і обурення. «Мій батько працював директором підприємства. Я закінчив інститут і прийшов працювати на виробництвом технологом, начальником цеху, потім мене призначили головним інженером. З цього приводу анонімки писали в ЦК Компартії України, що Шпека призначили через протекцію батька, а потім побачили, що я справді чогось таки вартий. В мене повірили в молодому віці — і я за це вдячний. І реальними діями намагався виправдати цей аванс довіри. Тому такі припущення на адресу Соркіна, я вважаю, дивними і не припустимими», — говорить, спираючись на власний досвід, Роман Шпек.

Подальші кроки нового глави банкіри бачать в напрямку продовження стратегії, обраної попереднім керівником НБУ. «Політика не зміниться. Все що було за Арбузова (впровадження валютного податку, ліквідація валютних обмінників, введення лімітів на безготівкові рахунки») — триватиме й далі. Тобто політика про вичавлення готівкової гривні і валюти продовжуватиметься», — вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Аби ж точно говорити про подальшу політику НБУ, натомість продовжує Роман Шпек, слід дочекатися результатів співпраці з МВФ і погодженої економічної стратегії стосовно макроекономічної політики та заходів стимулювання розвитку економіки. «Наскільки я бачу, уряд та НБУ зацікавлені в продовженні співпраці з МВФ. Це дає підстави прогнозувати, що загальна економічна політика буде прагматичною, спрямованою на стимулювання економічного зростання: заходи стимулювання попиту на внутрішньому ринку та нарощування внутрішнього виробництва, щоб вирівняти сальдо платіжного балансу. І все це у надзвичайно складних умовах, коли кон’юнктура світових ринків не є найбільш сприятливою», — продовжує Роман Шпек. «Варто очікувати і більш змістовну співпрацю між НБУ на КМУ», — додає Шпек.

На думку опитаних банкірів, цього року економіці слід готуватися і до зменшення кредитних ставок. «Я передбачаю, що буде політика заміни різних державних бюджетних програм, щоб ці заходи фінансували комерційні банки, а уряд частково компенсуватиме банківські ставки. Але це працюватиме, коли проект буде конкурентоспроможний. Конкуренція — це не теорема, а аксіома, з якою слід навчитися жити українському бізнесові. НБУ хоче допомогти здешевити кредити для бізнесу, але він не може виправити баланс підприємства. Понад 40% підприємств української економіки — збиткові. Як їм можна здешевити відсоткові ставки? Якщо підприємство в поганому фінансовому стані, то, не зважаючи на дії уряду чи НБУ, банки все одно не надаватимуть дешевших кредитів. Тож бізнес також має докласти зусиль, переконує банкір.

За прогнозами В’ячеслав Юткіна, у другому-третьому кварталі річні кредитні ставки в гривні почнуть знижуватися і на кінець року зменшаться з нинішніх 25—26% до 20—23%. Загалом, продовжує В’ячеслав Михайлович, кредитування економіки на кінець 2013 року зросте щонайбільше на 7—9%.