Сьогодні Рада має шанс запрацювати

Про порушення Конституції говорять усі депутати. І владні, й опозиційні. Перші — тому що блокується трибуна і президія парламенту, другі — через ігнорування норми про індивідуальне голосування. Мають рацію всі. Як же бути?

Дійти згоди, щоб розпочати роботу парламенту, порушники поки не можуть. Обіцяне спікером парламенту Рибаком відкриття сесії вчора так і не відбулося. Щоправда, певний прогрес все-таки намітився. Регіонали одразу поквапилися заявити: усе, запрацюємо 20-го лютого. Це були оптимістичні прогнози. Як завжди, виявилося, що домовилися домовлятися. Черговий раунд переговорів було назначено на 18.00 учорашнього дня. Наш матеріал готувався напередодні.

Голова регламентного комітету Верховної Ради Володимир Макеєнко (кому, як не йому, знати про домовленості), спілкуючись із нами, відразу заявив: жодних домовленостей немає. «Те, що Верховна Рада не почала працювати (вчора. — Авт.), свідчить про те, що домовленостей немає, — каже регіонал. — Переговори продовжаться о 18-й годині. «УДАР» пропонує голосувати тільки руками. Але цю норму треба прописати в регламенті Верховної Ради. А для цього треба відкрити сесію. Виходить знову замкнуте коло».

Як його розірвати? «Ми погоджуємося на будь-які умови для того, щоб дотримуватися Конституції, — відповідає Макеєнко. — Фізично у нас голоси є — всі підтвердили, що ходитимуть на роботу в парламент. Ми маємо відкрити сесію. Тоді можемо вносити зміни в регламент, бажано, щоб проект змін був внесений представниками всіх фракцій. Опозиціонери ж загнали себе в глухий кут. Вони розраховували на те, що ми підемо на силовий варіант, і вони на тлі такої картинки матимуть підтримку суспільства. Ми на силовий варіант не підемо. Їхній план провалився».

Відкинули і варіант опозиції із сенсорною кнопкою, про що також переможно заявили регіонали. До речі, сама опозиція погодилася. «Система «Рада-3» ніколи не була нашою головною умовою розблокування, — говорить представник «УДАРу» Павло Розенко. — Для нас було принциповим забезпечити особисте голосування. В якій спосіб — через систему «Рада-3», шляхом підняття рук, вихід в різні сторони залу — це вже технологія. Навколо механізму зараз якраз тривають переговори. Це може бути і чинна нині система при умові блокування карток депутатів, відсутніх у залі».

Пішла на поступки і влада. «Протягом останніх двох тижнів регіонали не йшли на жодні компроміси, — продовжує Розенко. — Все зводилося до того, що або ви розблокуєте залу, або ми застосуємо силу, або взагалі проведемо перевибори. Потім вони зрозуміли, що все це не пройде. Лише цього тижня Партія регіонів змогла запропонувати хоч якусь свою позицію щодо забезпечення норми персонального голосування. Пішов процес напрацювання конкретних рішень. Поки що є загальні домовленості про те, щоб це не були різні меморандуми, петиції, договори, до яких немає довіри, а щоб це все-таки був закон, проголосований у залі і підписаний Президентом. У ньому має бути чітко зазначено, яким чином відбуватиметься процедура особистого голосування».

Якщо буде підготовлений законопроект, опозиціонери готові розблокувати Раду і відкрити сесію. «Для того, щоб ухвалити будь-який закон, потрібно його розглянути на засіданні Верховної Ради, — каже Розенко. — Якщо це буде закон, його необхідно ухвалити і дочекатися введення в дію. До цього якісь інші питання порядку денного розглядати не варто, адже сам закон встановлюватиме новий порядок процедури голосування. Наразі є дві позиції. Перша — робити окремий законопроект. Другий — вмонтувати зміни в чинний закон про регламент. Обидва варіанти прийнятні».

Насправді ситуація зайшла досить далеко, тому кожна із сторін перш за все думає, як вийти з неї, щоб виграти репутаційно, не поступившись при цьому у своїх вимогах. Проблема посилюється ще й тим, що після приходу до влади Віктора Януковича Партія регіонів фактично жодного разу не поступалася. Вона будь-якими способами, але домагалася свого. З другого боку — «УДАР», який ще не навчився програвати. Взявши ініціативу з блокування Ради у свої руки, партія фактично відсунула на другий план своїх конкурентів з опозиційного табору. Її сьогоднішня позиція виглядає своєрідним хрещенням у парламенті. Щоправда, як ми вже писали, в антизаконний спосіб. Тож домовлятися складно, але потрібно. Єдине, про що не треба забувати обом політичним силам в боротьбі за власну репутацію, так це про імідж країни. Поки що він програє.