Український Iнтернет залишається найбільш вільним

12 березня вшосте відзначався Всесвітній день боротьби з цензурою в мережі. Він ініційований журналістською організацією «Репортери без кордонів». Сьогодні всі небайдужі до проблеми цензури в Інтернеті висловлюють свою незгоду з діями урядів, що накладають обмеження на свободу слова та самовираження в мережі. Зокрема, організатори пропонують користувачам соціальних медіа взяти участь у флешмобі — замінити свої юзерпіки на зображення комп’ютерної мишки на ланцюгу із написом «Ні цензурі в Інтернеті!».

До Дня боротьби з обмеженням вільного поширення інформації в мережі «Репортери без кордонів» оприлюднили звіт, у якому звернули увагу на країни, в яких ситуація з цензурою в Інтернеті загострилася 2012 року, або й надалі залишається незадовільною.

«Останній звіт, поширений у березні 2011-го, засвідчив, що Інтернет та соціальні мережі утвердилися як інструменти протесту, циркуляції інформації та поширення свободи. У наступні місяці репресивні режими вдалися до жорстких заходів проти того, що вони вважали неприйнятними спробами «дестабілізувати» їхню владу. [...] У той же час у начебто демократичних країнах продовжують подавати поганий приклад, ставлячи безпеку вище за всі інші проблеми та вдаючись до непропорційних заходів із захисту авторських прав. Інтернет-юзери «вільних» країн повинні навчитися реагувати, щоб захистити ті позиції, які вони наразі здобули», — йдеться в оприлюдненому звіті. Детальніше ознайомитися з текстом доповіді можна тут.

«Репортери без кордонів» також оприлюднили списки країн, які, за їхніми даними, є «ворогами Інтернету» чи перебувають під наглядом. До списку ворогів потрапило 12 країн — Бахрейн, Білорусь, Бірма, Китай, Куба, Іран, Північна Корея, Саудівська Аравія, Сирія, Туркменістан, Узбекистан та В’єтнам. У списку держав, що перебувають під наглядом, таких 14. Це, в основному, країни Азії та Близького Сходу, але серед них опинилися також Австралія та Франція. Входить до цього переліку й Росія.

Українська мережа поки що не потрапила у поле зору «Репортерів без кордонів». Утім, як вважають вітчизняні експерти, ми теж маємо підстави перейматися цим питанням. Зокрема, «Телекритика» наводить приклад блогера та письменника Олега Шинкаренка, якого влітку 2010-го викликали до СБУ через записи про Віктора Януковича у Livejournal.

Про ситуацію з інтернет-цензурою в Україні «День» поцікавився в члена правління «Інтернет Асоціації України» Елліни ШНУРКО-ТАБАКОВОЇ:

— Наразі цензура в українському сегменті Інтернету присутня в двох видах — самоцензура редакційних команд деяких проектів і заангажована редакційна політика інших. У таких проектах, швидше за все, присутня ангажована чистка користувальницького контенту — форумів, коментарів тощо. Однак це не свідчить про наявність тотальної цензури. Більше того — можна говорити про те, що український Інтернет залишається найбільш вільним інформаційним простором. Утім, упродовж останнього року в країні простежуються невтішні тенденції створення механізмів впливу на інформацію. Це видно з різних «ініціатив» — законодавчих, судових. У таких ініціативах часто використовуються спекуляції — на безпеці дітей, авторському праву, міжнародних стандартах тощо. Наша робота якраз і полягає в тому, щоб запобігати створенню спекулятивних регуляторних механізмів і відстоювати право громадян на доступ до інформації, а також на висловлення, що гарантується Конституцією України. Наразі існує чимало технічних методів блокування сайтів у вигляді різного роду атак. Утім, на мою думку, це швидше брудні методи конкурентної боротьби, а не цензура. Звісно, не виключаю, що блокуванням сайтів можуть залякувати редакції та власників інтернет-медіа. А це у свою чергу тільки посилює самоцензуру журналістів.