«Зміни необхідні, і їх маємо робити ми»

Таке обговорення відбулося в рамках конференції «Зробимо світ кращим!», яку спільно організували викладачі цього навчального закладу та Херсонського державного університету, ліцеїсти та громадські діячі.

Яким чином молодь може вплинути на формування громадянського суспільства в країні? Як зробити обличчя Херсона охайнішим та вберегти його від хаотичного стріт-арту? Що таке патріотизм і навіщо він треба? До чого можуть призвести прояви расизму та надмірної толерантність щодо інших нацменшин? На всі ці «дорослі» запитання учні ліцею намагалися дати власні відповіді й запропонувати шляхи вирішення піднятих проблем.

Конференція відбулася у формі обговорення підготовлених доповідей та роботи в окремих тематичних групах. За підсумками групових семінарів були написані враження та колективні побажання ліцеїстів щодо покращення того чи іншого напрямку. Та, за словами учасників конференції, головний її результат — вироблення у молоді здорової думки про те, що їхня соціальна активність вкрай потрібна сьогоденній Україні, що проблеми, з якими зіштовхуємося на кожному кроці, ніхто не вирішить, крім нас, що високі духовні й моральні цінності не вийшли з моди.

— Було помітно, що більшість учасників конференції реально хочуть якісних змін у соціумі, — вважає один із модераторів заходу, священик Сергій Дмитрієв. — Діти гостро відчувають проблеми, чітко визначають їхні причини і пропонують рецепти вирішення. Наприклад, щодо збереження історичної спадщини Херсона всі зійшлися на таких проблемах: незнання елементарних подій з історії рідного краю, суспільні стереотипи (пам’ятники важливо охороняти, бо так треба, а не через розуміння їхньою культурної цінності чи значимості конкретної особи для країни), байдужість до надбань попередніх поколінь. І ось які пропозиції від учнів: знайти захопливі, оригінальні способи донесення до людей інформації про своє місто, показати, що охайність вулиць і фасадів — це престиж усього міста та кожного його жителя. І цей престиж може приносити прибуток у вигляді туризму. Тобто ми бачимо серйозний і креативний підхід до проблем. І нам треба зберегти цю молодечу завзятість, не дати їй захлинутися в болоті перепон, які чекають на них через кілька років.

Доповідь, яка ніби об’єднувала всі інші теми конференції в єдине русло, звучала так: «Відкриті можливості: участь молоді у житті громади». Один з її авторів — учень третього курсу класу журналістики і міжнародних відносин Юрій Курило. Він переконаний, що сучасна молодь мусить займати значно активнішу позицію в житті суспільства.

— Молодь — це могутній ресурс, який має бути використано на благо нашої держави, — стверджує Юрій. — Не скажу, що всі ми дуже досвідчені, але у нас є вагомий козир — сучасний, часто нестандартний підхід до проблемних ситуацій. І ще — ми не навчилися красти чужі гроші. Кожна молода людина хоче зробити своє життя кращим, адже сьогоднішні реалії мало кого влаштовують. Я, наприклад, дуже переживаю за спорт. Серце крається, коли приходжу в свою спортзалу, а там — голі стіни і татамі. А рівень проведення змагань просто жахливий. Найбільша нагорода, яку можуть отримати хлопці за численні травми, пролиту кров і піт на тренуваннях — це медаль за призове місце. Тому зміни необхідні, і їх мусимо робити ми. Я ще не можу брати участь у виборах чи займати якісь керівні посади, але робити корисні для суспільства справи можна і в моєму віці. Пригадайте, наприклад, Северн Кулліс-Сузукі — дівчинка з Ванкувера, яка своїм п’ятихвилинним виступом змусила саміт ООН по-новому задуматися про проблеми Землі. Або та ж Марта Пейн із Шотландії. У дев’ять років, за допомогою свого блогу про здорову їжу, який набув світової популярності, їй вдалося зібрати більше ста тисяч фунтів, і на ці гроші, в одному з міст Малаві побудували їдальню, яка забезпечує їжею 2000 дітей на рік. І таких прикладів чимало. Я думаю, що все в наших руках, але побороти треба дуже серйозних ворогів — пасивність і байдужість.