Мистецтво на папері

Кілька сходів звичайного під’їзду, дзвінок, що висить біля цілком традиційних дверей, його мелодійний передзвін, і, переступаючи поріг, ти опиняєшся всередині іншого, несуєтного, світлого й доброго світу, створеного музою арт-клубу «Каліта» — Танею Калітою, яка презентувала там твоєму здивованому погляду виставку «Гра в графіку» Люби Рапопорт.

Її невагомі малюнки, зроблені точною професійною рукою, зачаровують своєю незвичайною київською характерністю. Впізнавані обличчя, будинки, дерева, з гілками, що нащетинилися. В них органічно вписується колаж з матіссовських фігур, народжуючи ендорфін щастя. Злегка безглуздий, проте такий милий будинок-автопортрет, кличе всередину структурованого і такого зрозумілого його хазяйці затишного хаосу, що складається з емоцій, подарованих життям.

У спадкової художниці, істинної киянки Люби Рапопорт, роботи якої прикрашають колекції музеїв і приватних колекцій по всьому світу, всередині кожної з них живе, на превеликий жаль, «натура, що відходить» атмосфери улюбленого міста. Вона зачаровує, як магія сьогодення, «смачного», опуклого слова. Як народжується?

— Малюнки виникають, коли щось схвилювало, — говорить Л. Рапопорт. — І не відпускає, поки не намалюєш — той куточок міста, те дерево, тих людей з серії «Двоє», які в моїх малюнках знайшли один одного. Не все вдається, як задумано, але інколи на аркуші паперу ненароком виникають несподівані відкриття. Малюнки тоді виходять краще задуманих, осяваючи відчуттям свята. Виставка старих і нових робіт в улюбленій галереї дає можливість побачити їх в новому світлі, роздивившись з іншого боку. Адже старі малюнки живуть своїм життям, я на разі не знаю, чи відбудеться діалог робіт різних років.

Не хвилюйтеся, Любо, ваші хвилювання марні! Діалог не може не відбутися, адже у ваших роботах немає й тіні користі, лише ніжність краси і смуток прощання з величезним пластом культури, що відходить.

Це «легке дихання» графічного світу Люби Рапопорт триватиме до 10 квітня.