Сюрпризи «земельного» закону

Вчора в Міністерстві аграрної політики та продовольства України представники аграрних об’єднань та агрохолдингів розглянули основні положення розробленого Держземагентством законопроекту «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Зустріч проходила в режимі закритих дверей. Втім, «День» дізнався про деталі дискусії і про спірні норми нового законопроекту.

Розданий для обговорення документ містив тільки вісім останніх сторінок підготовленого законопроекту. Тож набір революційних земельних норм представлених на розсуд був неповний. Розданий примірник є у розпорядженні газети «День». У цьому документі сказано, що володіти землею можуть держава, фізичні особи громадяни України, Державний земельний банк, територіальні громади села, міста. Заборонити купувати землю пропонується, як і раніше, іноземцям та юрособам. Цікавий факт: аби придбати земельну ділянку потрібно буде отримати дозвіл у Мінагропроді в порядку, встановленому Кабміном! Що це? Нагадує механізм реалізації принципу цьому дам тому не дам. Втім, це тільки припущення.

Йдемо далі по тексту законопроекту і тут ще більше сюрпризів: переважне право на купівлю земельної ділянки отримує держава, територіальні органи громад та Державний земельний банк. Прозорість ринкових операцій із землею, зазначено в документі, будуть забезпечувати за рахунок публічності інформації про угоди з сільськогосподарськими землями (шляхом застосування «біржового» механізму продажу). Також пропонується встановити 10-ти річну заборону на зміну цільового призначення земельних ділянок, ввівши при цьому регресивну шкалу державного мита при перепродажі таких земель. Автори документу пропонують обмежити 100 га загальну площу земель у приватну власність одній особі. Також пропонується встановити мінімальний термін оренди сільгоспземель — 7 років. Щоправда, в розданому документі жодної згадки про максимальний розмір орендних площ для агрохолдингів.

Цікавим є й фінансовий блок підготовленого законопроекту. Зокрема, в ньому пропонується внести наступні зміни до Податкового кодексу України: збільшити ставку земельного податку на 1 га орних земель з 0,1% до 1% (від нормативної грошової оцінки землі) та вилучити пільги з його сплати для платників фіксованого сільськогосподарського податку. Мінімальну ж ставку орендної плати планують підвищити з 0,1% до 3% від їх нормативної грошової оцінки, сказано в документі.

«День» попросив прокоментувати основні положення документу президента «Української аграрної конфедерації» Леоніда Козаченка. Запитання викликає намір законодавців надати приоритетне право викупу землі, говорить він. «Це означає, що якщо держава захоче викупити землю, то ніхто інший не зможе вже цього зробити», — говорить він перше зауваження. На його думку, так чинити не можна, а треба наслідувати європейців. «Для уникнення корупції в цьому процесі у ряді європейських країн створили земельні асоціації або земельні місцеві ради, які приймають рішення кому продати цю землю. Якщо вони не можуть продати землю за рік, то тільки тоді держава і чиновник має право втрутитися в цей процес і сказати, що робити з такою землею», — резюмує він.

Питання є й до пункту про 10-ти річну заборону на зміну цільового призначення сільгоспземель. На думку Козаченка, даний пункт треба уточнити в тій частині, що мораторій не поширюється на розміщення об’єктів молочних товарних ферм та інших об’єктів сільськогосподарського призначення. В іншому випадку ризикуємо будемо будувати ферми в містах.

Він також виступає і проти непродуманої зміни фіскального підходу до аграріїв. За словами Козаченка, за запропонованим порядком треба платити мінімум 4% від нормативної грошової оцінки землі за користування 1 га сільгоспугіддями. Такий підхід небезпечний тим, розповідає Козаченко, що вже зараз в окремих регіонах орендна плата становить 50% собівартості виробленої аграрієм продукції. У 2012 році орендна плата становила, каже він, 840 гривень, а в 2013 році очікується на рівні 1200 гривень. Тож на думку експерта, всі ці та інші дискусійні норми законопроекту мають бути винесені на широке публічне громадське обговорення, щоб уникнути протесту селян.