Українські «розумні»

Щоб зробити покупку, досить відсканувати потрібний продукт, із платіжної картки автоматично спишуться кошти, а пакет доставлять просто вам додому. Ні, це не кадр із фантастичного екшена. Це — реальність багатьох розвинутих країн світу. А один супермаркет у Китаї пішов ще далі й заявив про плани відкривати віртуальні супермаркети з додатковою реальністю. Щоб зробити покупки в таких магазинах, покупець має завантажити відповідний додаток на свій телефон (Yihaodian). На стіни майданчиків наклеять зображення продуктів, які активують додаткову реальність. Щоб отримати інформацію, наприклад про йогурт, слід подивитись на його зображення крізь камеру смартфона — воно перетвориться на інтерактивну 3D-картинку. Покупку можна зробити відразу ж, і до моменту повернення додому йогурт чекатиме біля дверей. Сенс ідеї в тому, щоб отримати краще від обох світів — віртуального і реального. Як показує практика, покупцям подобається ходити в магазини, але не хочеться тягати пакети. За допомогою доповненої реальності можна, як і раніше, прогулятися до найближчого супермаркету, але додому йти без нічого. Перевага перед онлайн-супермаркетами — у здійсненні покупок без необхідності плутатися у веб-сторінках і робити сотню кліків — тепер досить двох. До того ж, проект має ще один важливий плюс — використання незайнятих міських просторів. Тож уже найближчим часом на міських пустирях у Китаї має з’явитись 1200 таких супер-магазинів. Здивовані? А далі — ще більше...

Туалети-ліфти, які з’являються уночі на вулицях Лондона і покликані вирішити проблему громадських вбиралень для нічних гуляк містом; тротуарна плитка, яка перетворює енергію від кроків перехожих на електроенергію, яка використовується для освітлення вулиць; рекламний щит, який виробляє воду з повітря в місті Ліма, яке розташоване майже в самому центрі пустелі... Таких прикладів, які покликані вирішити проблеми сучасних полісів, можна навести дуже багато...

Україна теж не стоїть осторонь модних тенденцій. Хоч і поки що не може похизуватись тим, що є законодавицею моди на «розумні» міста.

«День» вивчав ситуацію з «розумними» містами в Україні за чотирма факторами: транспорт, екологія, ресурсоспоживання та інфраструктура. Ми розповімо про новітні технології у сфері енергозбереження. очистки води та повітря, будівництва приміщень, громадського транспорту, утилізації відходів, безпеки, а також охорону здоров’я на прикладі кращих проектів, реалізованих у наших містах.

Отож перша частина — транспорт.

Про «розумний» громадський транспорт в Україні відомо давно. Доказом того є дивні решітки на дахах стареньких трамваїв Львова і тролейбусів Сум і Черкас. Спеціальні ідентифікатори-штрихкоди встановлювали в 1980-х роках. Кожна така решітка відрізнялася від іншої, тому камери-сканери, встановлені по місту, могли зчитувати інформацію про проїжджаючий трамвай чи тролейбус, визначаючих їх перебування у визначеному місці у певний час. Ці дані передавалися на центральний пульт міського управління транспорту і допомагали контролювати виконання графіка. Та через недосконалість радянської техніки (великий брак) цю систему в названих містах або зовсім не було запущено, або пропрацювала досить короткий термін.

АВТОБУС ЗІ ШТРИХКОДОМ

У 1990-ті роки питання про всілякі системи високотехнологічного контролю транспортом на порядку денному не стояло. Було завдання — за мінімального фінансування спробувати зберегти наявний автопарк. Однак із настанням 2000-х років усе змінилося. Ріст економіки і високих технологій, яскраві приклади мегаполісів розвинутих країн повернули деяких українських чиновників до подібних ідей. Так, 2008 року майже увесь громадський комунальний транспорт Києва був оснащений GPS-системами (система супутникового визначення місця розташування). Це дало змогу столичній владі контролювати графік пересування транспорту містом також оперативніше реагувати на форс-мажорні ситуації.

За кілька років на деяких кінцевих зупинках міста встановили електронні табло, на яких висвітлювався номер маршруту автобуса чи тролейбуса і час прибуття двох найближчих машин за кожним із них. Але, як часто буває у нашій країні, їх часто забувають обслуговувати, і наразі більша половина табло несправні. На більше київської влади не вистачило. Навіть щоб знайти розклад руху автобусів чи трамваїв, потрібно буквально перевернути весь сайт «Київпастрансу».

Водночас в Україні є міста, де в транспортній сфері уже настало ХХI століття. На комп’ютері, смартфоні, планшеті ви спокійно можете дізнатися, де нині перебувають автобуси Луцька (http:// mak.lutsk.ua/guest), тролейбуси Сімферополя (http://krym-tr. com.ua/guest) та маршрутки Дніпропетровська (http://transit.in.ua). Причому на останньому сайті на перспективу закладені позиції для інших видів транспорту, а також для інших міст (Вінниця, Київ, Харків та Одеса). А от у Києві, як пообіцяв «Дню» заступник генерального директора «Київпастрансу» Сергій Литвинов, така послуга запрацює вже до 1 липня поточного року. «Ведуться відповідні роботи з метою надання вказаної послуги вже в першому півріччі 2013 року», — прокоментував він.

ЗАТОРИ — ОН-ЛАЙН

Але самого моніторингу ситуації з громадським транспортом не досить. Кілька років тому дві великі інтернет-компанії Яндекс та Google на базі своїх онлайн-карт випустили сервіси з визначення заторів. Причому Яндекс повністю моніторить не тільки Київ та околиці, а й дев’ять великих українських міст і частково основні дороги інших населених пунктів, та головні магістралі країни. Карти обох сервісів можна прив’язати до GPS-навігатора на телефоні. Таким чином водій автомобіля зможе отримати можливість прорахування потрібного маршруту з урахуванням заторів. Для деяких міст ці сайти можуть підказати пасажирові, яким громадським транспортом потрібно скористатися, щоб дістатися до запланованого місця. Крім того, восени минулого року в центрі Києва, біля перехресть основних доріг, було встановлено великі світлодіодні екрани, на яких відображається ситуація із заторами на найближчих вулицях. Таким чином, столичні водії отримали можливість бути в курсі того, що відбувається навколо них, і коригувати свій маршрут відповідно до дорожньої ситуації.

Утім, у світі технології пішли ще далі. Так, наприклад, у 182-тисячному іспанському місті Сантадер відкрита міська електронна система показує кількість паркувальних місць, включно з місцями для інвалідів, наявність вантажного транспорту на дорогах, визначає середню інтенсивність руху транспорту, контролює автобусні зупинки і стоянки таксі (включно з кількістю людей на зупинці, чи в автобусі), а також моніторить пересування громадських велосипедів.

В Україні ж такому широкому розповсюдженню технологій може завадити доволі жорсткий закон про захист персональних даних, ухвалений 2010 року.

РОЗУМНИЙ СВІТЛОФОР

Лише моніторингом уникнути ускладнень на дорогах неможливо. Тому кілька років тому в Києві розпочали впроваджувати автоматизовану систему керування автомобільним рухом. Це установка, яка з диспетчерського пункту автоматично спостерігає за завантаженням доріг і самостійно перемикає світлофори, аби полегшити дорожній рух. Столиця поки «звикає» до цієї технології тільки на центральних вулицях. Яку ефективність продемонструвала програма вартістю в понад 100 мільйонів гривень, у київському муніципалітеті поки тримають у секреті.

Тим часом у Львові подібну систему, яку почали впроваджувати восени 2012 року, зустріли у штики. У місті Лева на 13 перехрестях встановили «розумні» світлофорі, які мали б аналізувати ситуацію на дорозі та вмикати потрібній колір, щоб уникати заторів і створювати «Зелені хвилі» руху. Але на практиці з цим виникли проблеми. «У районі вулиць Коновальця, Мельника, Чупринки ніколи не було заторів. А завдяки «розумним» світлофорам вони тут з’явилися, і транспортним засобам проїхати неможливо», — скаржився начальник міської ДАІ Богдан Мицак. Він зауважив, що розв’язання проблем із заторами слід було починати з облаштування стоянок для авто, які досі паркують на узбіччях, звужуючи ширину проїжджих частин.

Але не тільки цим можна поліпшити складну ситуацію на дорогах. Насправді існують старі способи, якими користувалися в дотехнологічну епоху. Наприклад, так званий гнучкий графік робочого дня, коли жителі міста розпочинають і закінчують роботу в різний час. Таким чином вдається знизити кількість людей, які одночасно перебувають у транспорті у час пік. Крім того, нинішня інтернет-епоха дає змогу працювати не в офісі, а вдома чи в будь-якому іншому зручному місці. Останнє може допомогти підприємцям зменшити витрати на оренду нерухомості, а в масштабах міста зменшить кількість людей у транспорті. Така політика, поєднана із зазначеними новітніми технологіями управління транспорту, не тільки дасть міським жителям можливість більше часу проводити з сім’єю та близькими, а й допоможе підтримати екологію, знизивши обсяг шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу. Власне, про новітні засоби, що застосовуються для збереження екології та поліпшення благоустрою великого міста, читайте в наступному номері «Дня».