В Україні створять п'ять автокластерів

У нашій країні з'явились передумови для прориву в розвитку власної автомобільної індустрії. З одного боку, цьому сприяло рішення про впровадження спеціальних мит на імпорт нових легкових автомобілів, що дозволить вітчизняному виробникові впевненіше почуватися на внутрішньому ринку, де першість поки що беззаперечно належала імпортерам, конкурувати з якими на рівних наш автопром ще не готовий. Разом із цим нещодавно стало відомо про те, що уряд хоче законодавчо закріпити норму про закупівлю вітчизняних автомобілів для бюджетних програм. Як заявив віце-прем'єр Юрій Бойко, відповідний закон буде внесено найближчим часом до Верховної Ради.

Схоже, сигнали, що подаються Україною світу, а головне – інвесторам, почуті. Про це свідчить, зокрема, приїзд до нашої країни представників Організації ООН із промислового розвитку (UNIDO), яка бореться з бідністю в країнах, що розвиваються, шляхом перешкоди їх маргіналізації і підвищення продуктивності виробництва. До складу делегації UNIDO, очолюваної керівником проекту з надання послуг у сфері бізнесу, інвестицій і технологій Аднаном Серич, входить також директор Автомобільного кластера Словенії, експерт автобудування Душан Бушен. «Дню» вдалося взяти у нього ексклюзивне інтерв'ю.

– Розкажіть спочатку про мету вашого візиту до України.

– Це черговий крок нашої співпраці у галузі автомобільної промисловості. 2011 року в рамках візиту до України колишнього президента Словенії пана Данило Тюрка у присутності Президента України Віктора Януковича було підписано угоду з асоціацією «Укравтопром» про спільні дії щодо створення в Україні автомобільного кластера. Словенія тоді вирішила підтримати цей проект і фінансово, і шляхом передачі нашого досвіду. Тепер ми приїхали разом з експертами UNIDO, які теж займатимуться цим проектом.

– Як позначилось на співпраці України і Словенії в розвитку українського автопрому рішення України про впровадження мита на імпорт автомобілів?

– Одна з цілей нашої співпраці – зростання товарообігу і нарощування присутності словенських компаній на українському ринку. Я думаю, це рішення тільки збільшить нашу мотивацію до роботи на ринку України.

– Що являє собою сьогодні автомобільний кластер Словенії?

– Це некомерційне партнерство постачальників автомобільних компонентів для автомобільної промисловості. У роботі кластера беруть участь 57 заводів, шість інститутів підтримки і 26 тисяч працівників. Минулого року товарообіг кластера перевищив 3,3 мільярда євро, з них 80% становить експорт. Головні покупці нашої продукції – заводи в Німеччині (40% експорту), Франції (21%), Італії (8%), колишній Югославії, головним чином, Сербії (8%), Австрії (6%), Іспанії (4%). Але для нас важливий також і ринок СНД та Росії. Йому ми приділяємо велику увагу, і він уже споживає приблизно 5%.

– Ви не згадали Україну…

– Поки що з Україною працює небагато наших автозаводів. Одним із найбільших словенських партнерів України є компанія «РРG HELIOS», що постачає автоемалі й автомобільні фарби і Запорізькому автозаводу, і заводу «Богдан», а також інженірінгова компанія «Rico». Початку співпраці з «Укравтопромом» сприяли наші успіхи у створенні автомобільного кластера в Росії, в Самарі і Тольятті, на базі заводу «АвтоВАЗ». Там уже працюють чотири спільні словенсько-російські підприємства, які минулого року постачали на «АвтоВАЗ», заводи «Форд», «Рено» та інші більш ніж на 40 мільйонів євро продукції. Достатньо сказати, що на початку створення автокластера в Самарі з Росією співпрацювало лише 11 словенських підприємств. Їх оборот становив приблизно 20 мільйонів євро. Зараз їх понад 25, а за минулий рік товарообіг перевищив 75 мільйонів євро. І цей досвід дуже зацікавив українських автомобілебудівників.

– Чи знайомі ви з зачатками автомобільного кластера в Запоріжжі, де навколо великого автомобільного підприємства виникають дрібні і середні? Що ви можете про нього сказати?

– Я був на цьому заводі півтора року тому, знайомився з його потужностями, номенклатурою виробництва, досвідом. Зараз у багатьох словенських компаній з'явився інтерес до співпраці з цим підприємством. Ми вважаємо, що перспективи у нього, та й у українського автомобільного ринку в цілому дуже великі. Багато робіт він може передавати в аутсорсинг, що значно поліпшить конкурентоспроможність не лише заводу, але й усього запорізького регіону. І саме це є однією з цілей нашого проекту. Ми сподіваємось отримати тут такий самий або навіть більший результат, ніж у Самарі.

– Яким ви бачите український автомобільний кластер? Що він собою являтиме? Скільки підприємств треба створити навколо головного заводу – ЗАЗу? Чим їх можна і треба завантажити? Як вибудовуватимуться зв'язки між заводом і підприємствами малого та середнього бізнесу, які з ним працюватимуть? У чому полягатиме ваша допомога? Ви приведете сюди словенські підприємства чи сприятимете підключенню до кластера місцевого малого і середнього бізнесу?

– Я припускаю, що в Україні, як і у нас, кластер має бути некомерційним партнерством. Його основна частина буде розташована на території Запоріжжя й області. Таким чином, ми дамо стимул для розвитку й усебічну підтримку малому та середньому бізнесу, який уже працює або почне працювати в оточенні Запорізького автомобільного заводу. Підтримка може бути найрізноманітніша. З її конкретними напрямами ми визначимось трохи пізніше, коли ретельно вивчимо ситуацію.
Думаю, некомерційне партнерство, тобто кластер, повинен підтримати інвестиції в розвиток виробництва, в нові рішення, вихід цих підприємств на світовий ринок, сприяти навчанню і підвищенню кваліфікації кадрів. Тут є велике поле діяльності для наших інститутів підтримки. Крім того, кластер забезпечить ЗАЗу, а також малим і середнім підприємствам, що працюють із ним, зв'язок з урядовими структурами, з партнерами в інших галузях промисловості. Зусилля всередині кластера множитимуться за допомогою синергії. Міністерства не зможуть ігнорувати і, навпаки – підтримуватимуть проекти, створені в надрах кластера. Наш 12-річний досвід про це переконливо свідчить. Уряд Словенії з нами рахується й ефективно підтримує всі наші починання і, звісно, вкладає значні ресурси в розвиток словенського автопрому. Адже він забезпечує понад 20% ВВП Словенії і понад 21% експорту нашої країни. Автопром вважається стратегічною галуззю промисловості й усієї нашої економіки.

– Чи передбачена якась фінансова підтримка українським малим і середнім підприємствам, які потенційно можуть входити до кластера?

– Так, вона надаватиметься упродовж трьох років. Ресурси для цього є. Зі словенського боку буде виділено приблизно 180 тисяч євро технічної допомоги. Її надасть кластеру також UNIDO, яка управлятиме цим проектом, тоді як українські і зарубіжні фахівці працюватимуть над його реалізацією.

– Чи бачите ви перспективу для того, щоб у Запорізькому кластері народився перший український електромобіль, що згодом позначиться й на економії пального, яке Україна головним чином імпортує, і на екології наших міст, яку не назвеш сприятливою для людини?

– Я не зовсім у курсі того, як розвивається цей напрям в Україні. Але в Словенії електромобілі вже відіграють помітну роль. Компанія, де я раніше працював, є постачальником систем управління рухом електромобіля «Рено». Проте розвиток виробництва електромобілів неабиякою мірою залежить від розвитку інфраструктури для виробництва таких машин. У нас, наприклад, за участі уряду вже створено так званий Центр електромобільності, який розроблятиме нові рішення для електромобілів. Я хотів би познайомитися з тим, яку стратегію обрала Україна в цьому напрямі. Впевнений, що для великих міст, а тим більше для вашої столиці – Києва, де живе приблизно 3 мільйони жителів, це – майбутнє. І ще одне. Якщо займатись електромобілем, то треба розвивати також чимало альтернативних джерел енергії.

Я вважаю, що в України для цього дуже великі і поки що невикористані можливості. У вас понад 40 мільйонів жителів, а машин у країні продається стільки, скільки і в Словенії, де населення всього 2,5 млн. Мито на імпорт, екологічний збір на утилізацію автомобілів – усе це заходи, які дозволяють нашим компаніям розглядати ваш ринок як дуже цікавий для приходу сюди словенських компаній і їхньої спільної роботи з українськими автовиробниками у рамках єдиного кластера або кластерів. Зараз ми тільки в початковій стадії нашого проекту і починаємо його з аналізу можливостей автокластера в Запоріжжі, який ми намічаємо провести упродовж трьох місяців. Одна з проблем, із якою ми стикалися і в Словенії, полягає в тому, що кваліфікованих кадрів для розвитку  виробництва начебто й достатньо, але питання в тому, чи адекватна їхня підготовка сучасним вимогам, сучасному рівню розвитку автоіндустрії. У нашому кластері фахівці постійно, за допомогою інститутів підтримки вивчають кращий сучасний досвід… І це дозволяє нам нарощувати конкурентоспроможність та економити ресурси. Я думаю, цим треба буде займатись і Запорізькому автокластеру. Причому зв'язок бізнесу й інститутів підтримки має бути не одностороннім. Наші компанії, які беруть участь у кластері, дуже багато зробили для розвитку навчально-технічної бази інститутів, яка має бути навіть не на рівні сучасного виробництва, а попереду.

КОМЕНТАР

Михайло РЕЗНІК, президент асоціації «Укравтопром»:

– Україна має план створити п'ять автомобільних кластерів у зонах, де й сьогодні зосереджене автобудування. Це Кременчук, де працює два заводи – КрАЗ (гігант, що випускає великовантажні автомобілі) і КрАСЗ. Це Черкаси, де побудовано новий завод продуктивністю 120 тисяч автомобілів на рік. Це Закарпатська область, де створено потужності з виробництва автомобілів «Єврокар», і Запорізький завод – флагман нашого автомобілебудування. А також Кіровоградський регіон, де розвивається автосільгоспмашинобудування. Словенія для нас – це приклад того, як за допомогою Євросоюзу створено всі умови для ведення малого та середнього бізнесу в автопромі. Цього року ми отримуємо грант від UNIDO на створення автокластера в Запоріжжі. Частково витрати бере на себе також уряд Словенії, а частково – Україна. Разом із паном Бушеном фахівці UNIDO складатимуть для нас дорожню карту організації такого кластера. Ми добре бачимо потенціал словенських автобудівельних компаній, які сьогодні вже працюють на конвеєр «Рено». Вони цілком могли б перенести свої досвід і знання на один із конвеєрів в Україні, і першим, я думаю, буде конвеєр у Запоріжжі, де цю ініціативу, спрямовану здебільшого на створення нових робочих місць, активно підтримують і в облдержадміністрації, і в мерії. Будуватимемо цей кластер ми, звісно, самі. А наші гості допоможуть створити відповідну програму, яка розрахована на 2013–2014 роки. І 2015 року, сподіваємось, кластер набуде своїх обрисів…