Про День міста і поворотний момент
Найголовнішою подією минулого тижня був День міста — древньому Житомиру виповнилося 1129 років. Святкування було масштабним і яскравим, головні події відбувалися в суботу, 7 вересня. З самого ранку дерева на єдиній пішохідній вулиці міста — Михайлівській — прикрасили барвистими квіточками, стрічками, метеликами, дзвіночками та малюнками. А потім діти розмальовували 300-метрову доріжку, яка розтягнулася вздовж усієї вулиці. Цілий день у центрі міста було гамірно і весело: конкурси, концерти, змагання і хмари повітряних кульок. Ближче до вечора центральними вулицями міста пройшла урочиста хода — майже чотири тисячі людей: керівники міста, гості свята, духові оркестри, святково вбрані вихованці дитячих творчих колективів, актори, студенти, спортсмени. Завершилася хода на майдані Соборному показовими виступами кращих колективів міста та масштабним гала-концертом.
Проте День міста не завадив житомирянам слідкувати за подіями, які відбувалися у державі та за її межами.
Ольга БІЛОБРОВЕЦЬ, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету ім. Івана Франка:
— Був чудовий День міста, в якому брали участь дуже багато людей, були гарні виступи колективів, справжнє свято. А на державному рівні радує те, що суспільна думка повертається до європейського напрямку і практичної реалізації, ми йдемо шляхом підписання асоціації з Європою. І все, що відбувалося на вищому світовому рівні і в нашому парламенті, — це позитивно, такий поворотний момент, коли суспільство і влада зокрема повертаються обличчям до Європи. Але вражає загальний низький рівень нашої культури, який проявляється у повсякденних дрібницях: хтось комусь нагрубив, сміття кинув, освічена людина може йти і на чисту дорогу кидати папірці, плювати насіння. Ось така культура у деяких людей.
Василь СТАХ, депутат Житомирської обласної ради:
— Готуємося до чергової сесії обласної ради, і радує те, що майже всі депутати активно, кваліфіковано, неупереджено розглядають питання. Але виявилося, що влада тихцем вирішила провести рішення про звуження зон радіаційного забруднення територій Житомирщини. Є рішення Національної комісії з радіаційного захисту населення України щодо зміни правового статусу зон радіоактивного забруднення області внаслідок Чорнобильської катастрофи. Втім, після місячного пошуку ми так і не знайшли супровідних листів до рішень від голови облдержадміністрації та голови обласної ради. З неофіційних джерел мені відомо, що рішення зараз опрацьовують в департаментах обласної влади, але офіційно цю інформацію чиновники не підтверджують.
Михайло АНТОНОВИЧ, керівник ІТ-компанії:
— Запам’ятався початок нового навчального року — мій син цього року пішов у перший клас. Вразила передача Шустера, яку я подивився після майже піврічної перерви: регіонали клопотали за вступ до ЄС, особливо Інна Богословська. Дуже вразили кадри про Сірію, наслідки атаки хімічною зброєю.
Роза ТОПОЛЮК, продавець у газетному кіоску:
— Такого Дня міста, як цього року, я ще не бачила, а живу у Житомирі вже довго, з 1970 року. Стільки вкладено праці, що цим варто захоплюватися. А погане я намагаюся не запам’ятовувати, побачила — і забула. Не можна ж з цим жити. Буде дуже важко, якщо все в собі накопичувати, думати про це. Я так не можу.
Ольга ПАРХОМЧУК, в. о. директора комунального підприємства «Агенція з управління майном» Житомирської міської ради:
— Особисто для мене найважливіше — це початок навчання моєї наймолодшої доньки, яка вступила до технікуму. Цього тижня агенція з управління майном буде проводити тендер, бо сподіваємося, що отримаємо гроші від держави на добудову будинку по вулиці Щорса, 155, і треба, щоб усі документи до цього часу були готові. Якщо все складеться добре і гроші надійдуть, то зможемо здати будинок до 1 квітня наступного року. Цей довгобуд мали ввести в експлуатацію ще 2007 року, люди вклали гроші у будівництво, а квартири чекають і досі. Минулого року будинок передали на баланс нашого комунального підприємства, ми вже дороблюємо дах, підводимо газ, воду та каналізацію, і залишаться тільки внутрішні роботи. Не можна наперед загадувати, але дуже хочеться, щоб люди отримали свої довгоочікувані квартири. А погані новини мене останнім часом оминають.
