«Ми готові поділитися своїм досвідом з українцями»

Це мій перший візит до України як Міністра юстиції, — до країни, яка є другом і стратегічним партнером Грузії. Моєю метою є поглиблення двосторонніх стосунків. Україна, так само як і Грузія, прагне до інтеграції з Євросоюзом, шлях до якої лежить через демократичні реформи. Тому для нас дуже важливий досвід України у сфері верховенства закону і державного управління. У свою чергу, наших українських колег цікавлять ті реформи, які проводить новий уряд Грузії.

Ми готові поділитися своїм досвідом з українцями. Наприклад, з точки зору розвитку і спрощення державних сервісів, вони зацікавлені у знайомстві зі специфікою роботи Будинків юстиції. У нас буде презентація моделі Будинку юстиції, який спирається на принцип «єдиного вікна». Те, що громадянин отримує всі послуги в одному приміщенні, до того ж швидко та якісно, те, що він може отримати паспорт у прискореному порядку за 15 хвилин, дійсно є показником успіху.

Минув усього один рік після парламентських виборів 2012 року, однак за цей час Міністерство юстиції стало ініціатором важливих змін. Частина цих ініціатив вже стала законом, над частиною з них робота все ще триває. Однією з перших реформ, проведених Міністерством юстиції в період мого керівництва, є реформа правосуддя. Її перший етап вже здійснено.

Ми ухвалили демократичні правила виборів членів Ради юстиції, які було схвалено Венеціанською комісією; провели вибори суддів — членів Ради юстиції з дотриманням демократичних правил, внаслідок чого 4 членів Ради, які не є суддями, парламент обрав з представників громадськості; дисциплінарна комісія відокремлена від Ради юстиції, укомплектована членами Ради — суддями і представниками громадськості, що створило основу для неупередженості Колегії в процесі здійснення дисциплінарного переслідування суддів.

Реформа правосуддя дала поштовх початку процесу демократизації судової системи, було створено альтернативну асоціацію суддів, судді активно долучилися до дискусії про законодавчі проблеми, що стоять перед державою; до зали суду повернули телевізійні камери, внаслідок чого судові процеси стали підконтрольні громадськості.

Наприкінці вересня Парламенту вже було представлено пакет законодавчих змін, що відображають другий етап реформи системи правосуддя. Це передбачає нові регуляції у справі призначення і просування суддів, розподілу між ними справ, в процедурах відрядження суддів. Посада голови суду стає виборною, він більш не призначатиметься, що є кроком вперед на шляху до демократизації судів; зміниться і порядок розподілу справ, він стане випадковим, суддям для призначення на посаду доведеться пройти конкурс, будуть обмежені адміністративні санкції, що встановлюються головами судів. Під час відрядження суддів стане обов’язковою їхня згода.

В результаті реформи відбулося розділення Міністерства юстиції та Прокуратури. Міністр юстиції більше не є посадовою особою, що володіє функціями генерального прокурора. Як політична фігура він вже не втручається у виконання прокурорських повноважень, в хід будь-якої кримінальної справи. Завдяки цьому, Головний прокурор країни реально отримав повноваження, що відповідають його посаді. Зовсім скоро Генінспекция Міністерства юстиції підкорятиметься міністрові юстиції, а Генінспекция Головної прокуратури — головному прокуророві.

Ми розширили юрисдикцію суду присяжних. Тепер колишні вищі посадові особи також зможуть скористатися цим інститутом. Суспільству надається можливість активніше долучитися до здійснення правосуддя, а вердикт, винесений присяжними, відрізняється вищим рівнем довіри.

Кримінальне законодавство стало більш ліберальним. Ми скасували принцип безумовного складання покарання при сукупності злочинів і запровадили принцип поглинання більш тяжким покаранням менш тяжкого. Водночас на законодавчому рівні виросли права сторони захисту, здійснюються зміни з метою зміцнення під час судового розгляду принципів змагальності й рівноправ’я сторін.

Ми почали працювати над створенням кодексу правосуддя неповнолітніх, який об’єднає в собі норми карного, матеріального та процесуального права. Завдяки цій ініціативі в Грузії створюється система правосуддя неповнолітніх європейського стандарту, яка заснована на принципах захисту прав дитини ООН. Діти за своїм фізичним та психологічним розвитком відрізняються від дорослих. Система права має, наскільки це можливо, враховувати ці відмінності. Кодекс поєднує в собі процесуальну та виконавчу частини і, що найголовніше, в ньому буде обумовлено, що у справах неповнолітніх братимуть участь професіонали, знайомі зі специфікою роботи з дітьми, котрі мають проблеми із законом.

Вже набув чинності ініційований Міністерством юстиції Кодекс праці. В процес його розробки було включено всіх зацікавлених осіб. Цей процес заклав основу протиборству думок між бізнесом та державою, бізнесом та профспілками, профспілками та державою довкола однієї спільної справи, довкола такого закону, який стосується всіх і нікого не залишає байдужим. Під час роботи над законодавчими змінами велику допомогу нам надала Бізнес-Асоціація, Торговельна палата Америки в Грузії, Об’єднана федерація профспілок, Асоціація працедавців Грузії тощо. В результаті, ми отримали трудове законодавство, в якому збалансовані інтереси працедавця і працівника. Зміна трудового законодавства ще на один крок наближає нас до західного співтовариства, частиною якого ми, зрештою, маємо стати.

У цьому напрямі в найближчому майбутньому буде зроблено ще один крок. Міністерство юстиції вже працює над новим пакетом змін, що передбачає захист прав жінок. Для нас, як для маленької держави, дуже важливо враховувати в трудовому законодавстві права жінок, оскільки це безпосередньо пов’язано з демографічними питаннями і зростанням народжуваності.

ДОВІДКА «Дня»

Тея ЦУЛУКІАНІ — 1992 року закінчила Ліонський ліцей імені Ампера (Франція). 1997 року з відзнакою закінчила факультет міжнародного права і міжнародних відносин Тбіліського державного університету імені Іване Джавахишвілі. Паралельно вчилася в Дипломатичній академії міністерства закордонних справ Грузії, яку закінчила 1998 року. 2000 року закінчила французьку Національну школу адміністрації (Ecole nationale d’Administration, ENA).

У 1997—1998 роках працювала в центрі дослідження й аналізу зовнішньої політики при міністерстві закордонних справ Грузії. У 1998—2000 роках, в період навчання в ENA, працювала в кабінеті префекта департаменту Сарта (західна Франція). У вересні 2000 року стала штатним співробітником Європейського суду з прав людини. З 2006 року — член комітету регламенту суду, з 2009 року — доповідач у справах на розгляд одному судді. У лютому 2010 року Тея Цулукіані залишила роботу в Європейському суді з прав людини і повернулася до Грузії. У травні 2010 року Цулукіані приєдналася до партії «Наша Грузія — Вільні демократи» як радник голови партії у сфері прав людини. Останнім часом була заступником голови партії.