Українці опираються тепловтратам

Позавчора до столиці, де на день раніше до централізованого опалення було підключено 66% житлових будинків, із запізненням прорвалося, нарешті, бабине літо. І характерно, що лише наступного дня, тобто сьогодні, київська влада, ігноруючи відомий вислів «дорога ложка до обіду», планує подати тепло до кожного будинку. До речі, у Львові, у зв’язку з потеплінням, влада збирається пригальмувати, щоб не витрачати зайвих грошей.

Тим часом, не буде великим перебільшенням зауважити, що Україна через тепловтрати в мережах і безпосередньо в житлових будинках дуже гріє нашу планету. Вітчизняні енергоаудитори вчора підкріпили цю думку знімками житлових будинків, зробленими 5 жовтня за допомогою тепловізора в одному з найбільших спальних районів Києва — на Оболоні. Помаранчеві плями (місця, де огородження не є перешкодою для втрат) «прикрасили» весь фасад, одночасно витягуючи з гаманців мешканців чималі суми. Аудитори підрахували, що за опалювальний сезон українці втрачають 26 мільярдів гривень через високі втрати тепла.

Тим часом далі легше не буде. У понеділок Світовий банк повідомив українцям не дуже радісну звістку про те, що тарифи на тепло в Україні мають зрости з 227 до 322 гривень за гігакалорію. Головний економіст і координатор програм СБ підкреслила, що тарифи на послуги централізованого теплопостачання в Україні зараз становлять 50% відповідних тарифів у Польщі й 40% у країнах балтії. Вона також зазначила, що українські домогосподарства платять у середньому близько 19% від повної ціни імпортованого газу. Для компенсації такої різниці в цінах уряд нашої країни, за даними експерта, виділяє прямі бюджетні й позабюджетні субсидії, що становлять близько 7% ВВП країни. «Ці субсидії мають регресивний характер, — сказала Мурті й додала: — Це має серйозні негативні наслідки для України». На її думку, фіскальні субсидії й соціальні програми в Україні не спрямовуються належним чином бідним і вразливим верствам населення.

Голова Асоціації енергоаудиторів Андрій Цибулько констатує, що населення країни не має належного комфорту й зазнає істотних фінансових втрат через неефективність захисних конструкцій у житлових будинках, побудованих за радянських часів. Їх в Україні сьогодні 84%. Експерт зазначає, що з боку держави є попит на комплексну енергомодернізацію житла. Є він і у населення. Але здебільшого у людей заможних. Перед рештою стоїть питання, де взяти гроші.

Цибулько констатує, що відповідні програми державою не фінансуються, отже, вона енергомодернізацією безпосередньо не займається. Не йдуть поки що назустріч населенню й банки — їхні кредити, як відомо, надто дорогі. Щоправда, міжнародна фінансова корпорація й інші міжнародні фінансові організації намагаються вирішити цю проблему. На їхню думку, кредит на тепломодернізацію має видаватися мешканцям під 10—15% річних. І відповідні приклади вже є. Такий вигідний кредит уже отримало ОСББ у Донецькій області. А «Укргазбанк» відпрацьовує відповідну систему кредитування комплексної термомодернізації в Луцьку. Щоправда, на цьому список позитивних прикладів у експерта, схоже, вичерпався...

Але створити перешкоди для тепловтрат у житловому фонді нашої країни — це цілком реальне завдання, впевнений директор Центру соціального моніторингу Дмитро Дмитрук. Посилаючись на дослідження, проведені у вересні цього року, він стверджує, що три чверті опитаних у всіх регіонах країни респондентів або вже утеплювали своє житло або ж вважають це необхідним. І характерно, що тепломодернізацію однозначно підтримує молодь країни. 34% респондентів віком до 30 років уже утеплили свої квартири.

Відповідаючи на запитання «Дня», Цибулько пояснив, що комплексна програма тепломодернізації, в якій брали участь до десяти об’єктів, показала непогані результати: за сезон економія тепла становила до 40—30%. Експерт переконаний, що поширення цієї програми дозволило б за рахунок економії тепла не збільшувати сум платежів населення при підвищенні тарифів. А держава виграє за рахунок того, що їй не доведеться дотувати тарифи на газ і тепло для населення.