Кабмін сьогодні ухвалить рішення щодо подальшої долі ЖЕКів

«Цьогорічна осінь виявилася напрочуд плідною для політиків у питаннях, пов’язаних з власністю та механізмами ухвалення колективних рішень у багатоквартирних будинках», — констатує координатор Житлово-комунальних програм громадської мережі «ОПОРА» Тетяна БОЙКО. Власне, вона є учасником тієї «громадськості», на розсуд якої Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України подало концепцію реформи системи управління житловим фондом. Як відомо, сьогодні уряд збирається розглянути по цій темі аж два законопроекти: «Про особливості права власності у багатоквартирному будинку» та «Про управління багатоквартирним будинком». Власне, у разі прийняття його Верховною Радою у неспотвореному вигляді, документ дозволить вирішити низку важливих проблем як в будинках, де немає ОСББ, так і в діючих ОСББ, коментують експерти громадської мережі «ОПОРА».

Що ж такого у цих законодавчих змінах?

Так, Законопроект «Про особливості права власності у багатоквартирному будинку» складається із двох частин: перша — основний текст закону, яким врегульовуються відносини спільної власності в багатоквартирному будинку, незалежно від того, чи створено в ньому ОСББ, і друга — зміни до інших законодавчих актів, серед яких відсотків 80% — це зміни до закону про ОСББ, пояснює Бойко.

Згідно з проектом документу, співвласники багатоквартирного будинку мають право «вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку; проводити реконструкції, ремонт або модернізацію спільного майна багатоквартирного будинку; обирати суб’єктів, які надають житлово-комунальні послуги, та здійснювати контроль за якістю наданих послуг; передавати в оренду або користування фізичним чи юридичним особам майна, що належить до спільного майна багатоквартирного будинку; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, про витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та доходи, отримані від його використання; одержувати інформацію про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку та площу таких квартир та нежитлових приміщень».

За словами Бойко, із набуттям чинності цього законопроекту співвласники багатоквартирних будинків в Україні отримають право самостійно приймати рішення з усіх питань життєдіяльності будинку шляхом голосування (більшістю), а не стовідсотковою згодою, якої вимагає теперішнє законодавство і якої — на радість ЖЕКів — на практиці неможливо досягнути. «Сьогодні існує два легітимних способи прийняття рішень у багатоквартирному будинку — згода всіх співвласників (згідно із статтею 382 Цивільного Кодексу) — у малих будинках з невеликою кількістю власників цей алгоритм реальний і є доречним — та через об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (згідно із Законом України «Про ОСББ»). Нові ж законопроекти надають співвласникам право приймати рішення щодо спільного майна більшістю без створення юридичної особи. Управляти своїм спільним майном співласники можуть або самостійно, в тому числі через об’єднання співвласників багатоквартирного буудинку, або на підставі договору з управителем», — пояснили «Дню» в «ОПОРІ».

«Зміни до закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» вирішують давно наболілі проблеми ОСББ (передача будинку «на баланс», доступ до інформації про склад співвласників, відносини з монополістами, відшкодування пільг і субсидій тощо)», — пояснює експерт.

Окрім прав, у новому Законі буде визначено і обов’язки співвласників. Основні з них — це забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, виконувати рішення зборів співвласників, не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників та відшкодовувати заподіяну шкоду. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав та обов’язків попереднього власника.

Крім того, проект вносить змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень», які надають право кожному співвласнику багатоквартирного будинку отримувати інформацію про те, хто є власниками інших квартир і нежитлових приміщень у цьому будинку — тобто, хто разом із ним є співвласником спільного майна в будинку.

Також вносяться необхідні зміни для узгодження із нормами закону про ОСББ до таких законодавчих актів: Цивільного кодексу України, закону про ЖКП, Про питну воду та питне водопостачання, до Земельного кодексу України. Варто зазначити, що земельні питання не повною мірою вирішено у проекті закону «Про особливості права власності в багатоквартирному будинку» та потребують окремого законопроекту.

Загалом, констатують експерти «ОПОРИ», цей проект закону може суттєво покращити алгоритми прийняття колективних рішень в багатоквартирному будинку і забезпечити якісний вплив співвласників на життєдіяльність свого будинку.

Але... Сьогодні у громадських активістів все менше впевненості, що Законопроект буде ухвалено. Адже, як пояснює Бойко, не встигли ці законопроекти дійти до схвалення Урядом, як 20 вересня під номером 3306 народними депутатами з фракції комуністів Петром Симоненком та Спірідоном Кілінкаровим було зареєстровано законопроект «Про житлові товариства». «Попри значну частину красивих загальних фраз, цей проект закону практично знищує діючі ОСББ та не пропонує нічого нового натомість. Так, скасовується закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», а усі ОСББ зобов’язуються протягом одного року реорганізуватися в «житлові товариства», — пояснює експерт «ОПОРИ». Тому, за великим рахунком, внесений депутатами-комуністами законопроект просто знищить ОСББ в Україні, підсумовує Бойко.

Більше того: «удар» по ОСББ робить і опозиція. Так, на початку жовтня народний депутат з фракції «Батьківщина», лідер партії «Європейський вибір» Микола Катеринчук від свого імені вніс розроблені Мінрегіоном законопроекти щодо особливості права власності у багатоквартирному будинку (в редакції кількамісячної давності до погодження з іншими центральними органами виконавчої влади — коментують активісти «ОПОРИ») та зареєстрував їх під номерами 3354 та 3355. Навіщо?

«Для чого ж «перебігати дорогу» законопроекту, практично тотожному за змістом, за кілька днів до його потенційного внесення у парламент? — запитує Бойко і відповідає: — Щоб узагалі жоден законопроект не було схвалено!»

Річ у тім, що для того, щоб згаданий урядовий проект було розглянуто Верховною Радою, він повинен бути внесеним Кабінетом Міністрів протягом десяти днів після реєстрації законопроекту Катеринчука. Тільки тоді він розглядатиметься як «альтернативний» згідно з Регламентом Верховної Ради. Якщо в десятиденний термін не вкластися, то розглядатиметься лише законопроект Катеринчука.