50 метрів над рівнем... історії
Саме такі надбудови над історичними пам’ятками культури можуть з’явитися в центрі Києва, якщо міськрада затвердить новий Генплан розвитку столиці. Громада — проти![](/sites/default/files/main/articles/23102013/2kmda.jpg)
Учора під стінами Київської міської адміністрації пройшло своєрідне засідання громадських активістів щодо нового Генерального плану розвитку міста до 2025 року. Це черговий вияв невдоволеності тим, що пропонується змінити у житті столиці відповідно до нового Генплану (детальніше про це читайте у матеріалі Марії Семенченко «Про порушену спадкоємність». «День» №162 від 11 вересня 2013 року).
Основна претензія активістів: Генплан зовсім не передбачає збереження історичного обличчя міста, тобто його пам’яток архітектури та культури, а також не захищає зелені зони від знищення. «Якщо подивитися на графіку Генплану, то там, де центр міста, є невеликі червоні квадратики. Насправді — це все, що може бути надбудовано над існуючими будинками, — зазначає директор Інституту міста Олександр СЕРГІЄНКО. — Висота таких надбудов може сягати аж 50 метрів. Таким чином, узаконюється висотне будівництво в історичному центрі Києва».
Активісти сподіваються, що доки Генплан у розробці, вдасться поставити крапку хоча б у боротьбі із забудовами буферних зон Софії Київської та Києво-Печерської Лаври. За словами активістки Марини СОЛОВЙОВОЇ, очолювана нею організація «Андріївська Пейзажна ініціатива» надіслала з цього приводу звернення до 443 народних депутатів. «Зараз ми отримуємо багато відповідей. Є вже законопроект у Верховній Раді щодо мораторію на будівництва на території Софії, Лаври та у буферних зонах. Бо якщо так триватиме й далі, то Київ втратить свою автентичність, він не буде тим містом, яке ми зараз любимо».
Як розповів Олександр Сергієнко, за чотири роки правління Леоніда Черновецького площі зелених насаджень у Києві скоротилися майже удвічі — з 6,6 тисячі гектарів до 3,7 тисячі(!). Разом із тим новий проект розвитку міста передбачає збільшення житлової площі з 60 мільйонів квадратних метрів до 86, тобто у півтора разу. Але межі міста при цьому лишаються незмінними...
На думку Олександра Сергієнка, щоб знаходити місце для новобудов, слід розробляти єдину стратегію розвитку Києва та його міст-супутників, наприклад, як це зроблено у Парижі. «Також Києву треба планувати своє життя, враховуючи і тих людей, котрі щодня приїздять з околиць до столиці на роботу — а це близько 100 тисяч осіб, — але у новому Генплані про це нічого не сказано», — говорить експерт.
«Перш ніж займатися новим плануванням розвитку міста, слід отримати вихідні дані старого плану, — додає голова ГІ «Збережи старий Київ» Ігор ЛУЦЕНКО. — 2010 року Микола Азаров наказав Олександрові Попову провести аудит зелених зон міста Києва. Дедлайн цього аудиту — друга половина 2010 року. Але його немає й досі. Місто — це також і транспортний рух, але так само немає аудиту і цієї сфери. А це впливає на те, чи можна десь будувати будівлі, чи можна збільшувати навантаження по населенню у тому або іншому районі міста. Якби такий аудит був, ми б побачили, що ті чи ті житлові квартали або торгові центри збудовані незаконно».
Разом із тим на сторінці Генерального плану Києва у «Фейсбуці» йдеться, що наразі проект проходить експертизу. Вона завершиться в кінці листопада, а потім документ потрапить до Київради для остаточного затвердження. Орієнтовний термін ухвалення проекту — лютий 2014 року.