Чи стануть сири «твердішими», а цукерки «солодшими»?

«Для нас зараз, насправді, ключова проблема — це домовитися з Росією. Ми втратили 25% товарообігу... Від цього залежать робочі місця, заробітні плати десятків тисяч наших людей. Я сподіваюся, що ми зуміємо вирішити цю проблему, — відзначив на останньому з’їзді Партії регіонів у Донецьку прем’єр-міністр України Микола Азаров.

Стосунки України з РФ відтоді, коли перша заявила про свою принципову про-європейську позицію, справді охолоди. Від цього страждає і платіжний баланс, і ринок праці, і соціальна політика обох (!) країн. У війні ж втрачають обидві сторони: і агресор, і той, хто обороняється. Вочевидь, крапку у цьому протистоянні має поставити саміт у Вільнюсі. Сьогодні більшість і російських, і українських ЗМІ зосередилися над варіантами «підпишуть — не підпишуть», які звелись до «випустить — не випустить». Ми ж спробували змоделювати, а що буде після дати «Ч». Яким буде наш північно-східний кордон після того, коли ми підпишемо Угоду з ЄС? Якщо не підпишемо? А якщо підписання перенесуть на 2014-й рік? Своїми прогнозами з «Днем» поділилися провідні експерти.

№1 «УГОДУ ПІДПИШЕМО: ДІЇ РФ СТАНУТЬ ЩЕ АГРЕСИВНІШИМИ»

Президент Центру ринкових реформ Володимир ЛАНОВИЙ вважає, що сценарії «Дружби з Україною» якраз зараз виписуються у Кремлі. На його думку, якщо підпишемо угоду у Вільнюсі, то ситуація з боку Росії може бути непередбачуваною, а дії агресивнішими. «Це трапиться, якщо її керівники будуть короткозорі. Але не виключено, що може трапитися і пом’якшення, якщо вони будуть далекозорими», — моделює ситуацію експерт. Утім, попри будь-який з цих варіантів, варто очікувати посилення проникнення в українську економіку російського бізнесу. «Оскільки російський капітал не вільний, підприємницький, а — керований владою, то він може діяти, як йому скажуть», — припускає Лановий. Тому вірогідність посилення впливу російського бізнесу із середини України цілком реальна, на його думку. «Вже є така тенденція, але настільки вона розвинута, — важко поки що сказати», — каже Лановий.

№2 «УГОДУ ПІДПИШЕМО: БУДЕ «РЕВЕРС», СПРОВОКОВАНИЙ «П’ЯТОЮ КОЛОНОЮ»

Тактика Кремля почала змінюватися відразу, коли в Росії остаточно зрозуміли: «метод диктовок» окремим політикам в Україні вже не діє, а остання надія Кремля — президент з Донецька — вже подав — парламент два доленосні закони — про зовнішню політику та про євроінтеграційний вибір, розповідає «Дню» перший Президент України Леонід КРАВЧУК. Саме тому два роки назад почала формуватися нова стратегія стосунків: економічні санкції та посилення в середині країни позицій «п’ятої» колони. «П’ята колона була завжди в українській політиці», — пригадує він. Але на зорі незалежності в її представників вистачало розуму та сміливості попри симпатії до Росії, підіймувати важливі для країни історичні рішення, як-от Декларація про суверенітет та Акт незалежності. Зараз же такої сміливості немає, переконаний Кравчук, бо «почали діяти колони грошей», які і визначають поведінку людей.

І головна небезпека сьогодні, прогнозує перший Президент України, що росіяни таки можуть знайти опору для цієї «п’ятої» колони. «Тому українська влада має протиставити таким діям контрвідповідь, яка знівелює чи зведе нанівець вплив цієї колони», — радить він. І додає, мовляв, не варто боятися залякувань та економічних страшилок Москви. «Ви думаєте, що Росія закриє нафтогазові свердловини в Якутії, де працюють переважно українці? Чи, може, відмовиться від висококваліфікованих наших спеціалістів у літако- чи авіабудуванні? Ні — не відмовиться», — переконує він. На його думку, натиск Росії посилюватиметься, аж доки не підпишемо угоди з ЄС. «І лише до тоді почнеться пошук інших варіантів економічних стосунків. Доки знаходимося на роздоріжжі, в Росії сподіваються, що своїми діями зупинять наш рух до Європи», — підсумовує Кравчук.

Натомість директор Інституту глобальних стратегій, політолог Вадим КАРАСЬОВ переконаний, що сильної «п’ятої» колони в нас не буде. Є окремі представники третього та четвертого ешалону політичної еліти України. Але чим далі від розпаду Радянського Союзу, каже він, тим менше у сусідів можливості тиснути на нас через своїх агентів впливу. «Колись були Наталія Вітренко, Медведчук. А хто з молодих політиків відкрито і щиро займає проросійські позиції сьогодні? Це не модно і розцінюється, як завдання маргіналів, чи людей, які просто хочуть робити на зв’язках з Росією свій бізнес. Тому ситуація виглядає проблематичною для Росії: у неї немає «козирних», персональних гравців на президентські вибори в 2015 році та парламентські, як колись було», — розповідає він.

А от ризик перетворення в «агентів впливу» Кремля російського бізнесу цілком можливий, вважає він. Адже за часів Путіна, розповідає Карасьов, побутувало гасло «Купуйте Україну і в Україні активи, заводи, банки, туристичні комплекси». І їх купували за рахунок доходів від нафтової та газової ренти. Втім, на думку Карасьова, масової експансії бізнесового капіталу з Росії не буде. Чому? «Аби це сталося, треба купити всю Україну, поглинути і знищити українську олігархію, як самостійну економічну та політичну силу. Наші бізнесмени це розуміють, тому дуже обережно ставляться до такого роду бізнес-експансії сусідів і не дають руській бізнесовій душі розгулятися в нас. Усім зрозуміло, що українські «бізнес-піраньї» з приходом російських «акул» просто зникнуть, як вид. Саме тому підписання договору про ЗВТ з ЄС — єдиний спосіб виживання українського олігархату і його трансформації. Тому будемо рухатися в Європу, відкривати її ринок, залучати європейського інвестора», — каже він. І вже з цих позицій, підсумовує експерт, — вести діалог у трьох на рівних.

№3 «УГОДУ ПІДПИШЕМО: В УКРАЇНУ ВТЕЧЕ РОСІЙСЬКИЙ КАПІТАЛ»

Економіст автор книги «Як підняти українську економіку» Андрій НОВАК вважає, що в разі підписання асоціації з ЄС, відносини будуватимуться за аналогією з прибалтійськими країнами: економічний тиск припинився, але за інерцією певний час сусіди демонструватимуть, як нам може бути погано. Зрештою, — це припиниться. І почнеться втеча російського капіталу середнього розміру в Україну, каже Новак. Адже інтереси цього бізнес-прошарку останнім часом часто не співпадають з діями рідної російської офіційної влади, каже економіст. «Те, що російський капітал має підвищену увагу до України — не результат політики Кремля, а природний економічний інтерес бізнесу, який після підписання асоціації з ЄС використовуватиме українську економічну територію для розширення своєї присутності на ринку ЄС. Тож сусідній бізнес посилюватиме свою присутність у нас, аби європеїзувати свій капітал. Україна стане «гаванню» для російських капіталів, які хочуть європейського прогресу та цивілізованих відносин», — припускає він. Свідченням цієї тенденції, на думку Новака, є переїзд на постійне проживання російського бізнесмена, а нині українського депутата Вадима Новинського.

За словами Новака, ще до підписання асоціації з ЄС менш публічні бізнес-особи з Росії та Білорусі, вже почали шукати собі тепле місце в Україні для себе і своїх капіталів, аби осісти. Наситившись удосталь політично вмотивованими економічними рішеннями, бізнесмени середньої ланки не хочуть залежати від волі однієї людини. І це на руку нам, каже Новак, бо вони вкладатимуть свої гроші в українські виробництва і створюватимуть нові робочі місця. Найпевніше, на думку Новака, в Україну підуть капітали, які не мають прив’язки до ресурсної бази в Росії та нафти і газу. Це, в першу чергу, переробна, харчова, легка промисловість тощо.

№4: «УГОДУ НЕ ПІДПИШЕМО: ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД РФ ПОСИЛИТЬСЯ»

Якщо підписання угоди з ЄС раптом зірветься, продовжує голова Всеукраїнської спілки учених-економістів Олександр КЕНДЮХОВ, то в довгостроковій перспективі енергетична залежність від Росії посилиться. Тож доведеться грати за її правилами. Але цього можна уникнути, якщо влада зробить ставку на оновлення інвестиційно-інноваційної політики, реформування податкового законодавства та швидку перебудову виробничої бази.