Обама — Ромні: 2 — 1

Треті теледебати між претендентами на посаду президента США — нинішнім главою Білого дому та екс-губернатором Массачусетсу Міттом Ромні були чи не найцікавішими. Увага до них була надзвичайною. Три тисячі журналістів, серед яких одна тисяча представляла іноземні мас-медіа, спостерігали за ними на екранах у приміщенні університету Лінн у місті Бока-Ратон, що на півдні штату Флорида. До речі, цей університет було вибрано для дебатів на зовнішньополітичну тематику через те, що тут чверть студентів є іноземцями.

Модератором на цих дебатах був відомий американський журналіст Боб Шіффер, для якого це вже були треті президентські дебати. Раніше він проводив дебати на цю ж тематику між Обамою та Маккейном, Джорджем Бушем і Джоном Керрі.

До речі, останній виходив до журналістів до початку дебатів і казав, що його протеже має досвід у цій сфері і його конкурент Ромні повинен продемонструвати конкретику під час дебатів, а не говорити про загальні речі.

Зі свого боку, Джон Маккейн, який фактично один із провідних республіканців коментував практично всім телеканалам, чому Обама — слабкий лідер, говорив про провали нинішнього глави Білого дому в Лівії, на Близькому Сході й у тому, що Іран за його президентства наблизився до створення ядерної бомби.

Дебатували Обама і Ромні на теми, що їх обрав Боб Шіффер:

Роль Америки у світі, найтриваліші війни в Афганістані й Пакистані, Червоні лінії — Ізраїль та Іран, Близький Схід, який зазнає стрімких змін, і нове обличчя тероризму, що складатиметься із двох частин або сегментів, посилення Китаю і що чекає на світ завтра.

Нинішньому главі, схоже, вдалося продемонструвати, що він краще володіє ситуацією в міжнародній політиці та має відповідний досвід як головнокомандувач. Разом із тим, Обама намагався показати, що Ромні мислить категоріями минулого, заявляючи, що Росія є геополітичною загрозою США і що для нинішніх та майбутніх загроз потрібно мати ще більше бойових кораблів та літаків, чисельність яких за нинішньої адміністрації найменша за всю історію США. На це глава Білого дому відповів, що зараз «менше коней і багнетів, але й загрози стали іншими, на які треба шукати інші відповіді». І цей вислів: «коні й багнети» став найуживанішим в Інтернеті.

Ромні доводилося більше захищатися. Він навіть сказав декілька разів: не нападайте на мій послужний список, скажіть, що ви будете робити. Одного разу екс-губернатор, чиїм головним посилом було те, що США мають бути сильними, щоб у світі визнавали їхнє лідерство і той же Китай не ставив під сумнів військову могутність Америки та грав за правилами, для чого й потрібне збільшення військово-морського флоту, отримав оплески від журналістської аудиторії, коли сказав, що не буде гнучким щодо Путіна, як це заявив свого часу Обама при відключеному мікрофоні на ядерному саміті в Сеулі. Схоже, Ромні не вдалася атака на Обаму, якого він звинуватив у тому, що той подався на Близький Схід з вибаченнями й не відвідав при цьому Ізраїлю. На що президент відповів: «Як кандидат у президенти я не їздив до Ізраїлю збирати кошти на виборчу кампанію, а щоб побувати в Яд-Вашемі, аби краще зрозуміти зв’язок з ізраїльським народом».

Глава Білого дому відбив атаки екс-губернатора щодо слабкості лідерства на Близькому Сході й щодо Ірану, який, за словами Ромні, наблизився на чотири роки до створення ядерної зброї. Він, зокрема, зазначив, що йому вдалося заручитися підтримкою міжнародної спільноти як щодо Сирії, з вимогою відставки Асада, так і запровадити жорсткі санкції проти Ірану, які дають свої результати.

Ромні ж заявив, що він має ще жорсткіший план із запровадження санкцій щодо Ірану, а позиція щодо Сирії є майже схожою.

Обама також звинуватив Ромні в непослідовності щодо Іраку, зокрема сказав, що той підтримує зараз виведення американського контингенту із цієї країни до кінця 2014 року, хоч раніше говорив про відправку туди додаткових військ. Крім того, Ромні не міг пояснити, де він візьме кошти на будівництво кораблів за скорочення бюджету на 5 трлн доларів.

Зі свого боку, Обама наголосив, що в такій ситуації країна має робити розумний вибір, аби бути більш конкурентоспроможною у світі, а це означає збільшення видатків на освіту, перенавчання працівників, повернення робочих місць в Америку і ставка на нові відновні джерела енергії.

До речі, й у політиці щодо Китаю, де позиція обох була подібною, Обама довів, що за його каденції торгівля з Піднебесною пожвавилася удвічі.

Часто учасники з міжнародної тематики скочувалися до економіки і робили свої давно відомі заяви. Ромні, зокрема, заявляв, що він як бізнесмен із 23-річним стажем знає, як повернути країну знову в колію, як забезпечити створення 12 млн робочих місць, як збалансувати бюджет.

Після дебатів усі сенатори та конгресмени, які були присутні на дебатах, вийшли до журналістів із табличками з написаними на них своїми прізвищами. Республіканці заявляли, що дебати виграв їхній представник. Про це сказав журналістам сенатор Марко Рубіо. Він, зокрема, назвав образливим порівняння з «конями й багнетами», оскільки йдеться про те, як ефективно здійснювати політику щодо Китаю. З іншого боку, він наголосив на важливості позиції Ромні щодо необхідності розвивати торгівлю з Латинською Америкою, яка за обсягом дорівнює Китаю. Тим часом сенатор Річард Дьорбін висловив переконання, що дебати виграв Обама і особливо влучними були його слова про те, що він відвідав під час візиту як кандидат музей Яд-Вашем, а його суперник брав там участь у збиранні коштів.

Наразі, за даними опитування американського телеканала CNN, на цих дебатах переміг Обама. Так вважає 48% опитаних. 40% же віддали перевагу Ромні. Це означає, що рахунок у дебатах склав: 2 — 1. І постає запитання: чи зможе екс-губернатор утримати перевагу в декілька відсотків і загальну перемогу на виборах? Утім, як зазначають оглядачі, зовнішня політика не є вирішальною на цих виборах. Головне для американців — економіка. За цим показником — здатності привести до ладу економіку — досі лідирував Ромні. Але в американській виборчій системі перевага в декілька відсотків не означає перемоги на виборах. Зараз багато залежить від того, якими будуть результати в 11 штатах, у яких жоден із претендентів не має очевидної переваги. Хоча, як свідчить історія, президент-демократ фактично ніколи не програвав виборів.