Реанімаційний пакет: «Україна XXI століття»

Хоч як би складалась геополітична ситуація навколо України, беззаперечною залишається проста істина — ми самі маємо будувати нову Україну, яка б відповідала викликам XXI століття. Нова Україна може не тільки стати членом Європейського Союзу, а й вдихнути у Старий Світ нове життя, привнести нові смисли.

Ярослав Пешек («День» від 3 грудня 2013р.) перефразував слова одного з американських президентів: «Не питайте, що Європейський Союз зробить для вас, а питайте, що ви зробите для Європи в Україні». Що ми можемо зробити для Європи? Більше металу, цементу, літаків, міндобрив, пшениці, устаткування? Цього добра у них вистачає. Наші мізки? Так, вони їх беруть із задоволенням. Але образливо бути всього-на-всього донором для інших народів. Ми можемо запропонувати Європі, світу, за великим рахунком, — нові смисли, нову філософію існування держави, людини.

Закінчиться Майдан. Люди, об’єднані ним, роз’їдуться по всій Україні. Навколо чого вони будуть об’єднувати людей на місцях для майбутніх подій? Одного негативу, типу «геть», не досить. Потрібен конструктив, зрозумілий і прийнятний всіма.

Знаю, що над подібними проектами працює багато ентузіастів. Кажуть, що на Майдані вони об’єднались у спеціальну робочу групу. Можливо, їм стане у пригоді цей варіант проекту України XXI століття.

Проект залишає осторонь питання розвитку, реформування конкретних галузей економіки. Є досить багато фахових матеріалів щодо вирішення основних проблем сучасної України. Але, не вмонтовані в єдину картину, в єдине бачення майбутньої України, такі реформи будуть малоефективними. 

По-друге. В залежності від визнання тієї чи іншої мети та бажання її реалізації (тобто, політичної волі) вирішується і питання про відповідні механізми її досягнення (це називається політикою). Тому в проекті не говориться про те, чи має Україна бути парламентською чи президентською республікою. Не здивуємо ми Європу і незалежними судами чи міліцією, яка не бере хабарів.

Пропонований проект виходить із наступних факторів:

1. Україна має зайняти гідне місце у світовій спільноті і має для цього об’єктивні та суб’єктивні підстави. Це — абсолютний постулат. Нагадую слова Макіавеллі: «Не висувайте скромних планів — вони не здатні схвилювати душу».

2. Еволюційна наздоганяюча модель розвитку України не здатна реалізувати цю амбіційну мету. Світ розвивається надто швидко. А ми ніяк не можемо вийти на рівень 1990 року. Як казав Мандела «... потрібно стрибнути вище голови».

3. Світ втягується в цивілізаційну кризу, початок якої відраховують з кризи 2008 року. Людство (в основному, найбагатша його частина) проїдає більше, ніж Земля встигає відтворювати. Порушена гармонія, симбіоз між Природою і Людиною. Визнана ООН концепція «сталого розвитку», яка має на меті відновити цю гармонію, реально не підтримується країнами «золотого мільярду». Їм, що століттями зростали на законах ринкової економіки, де над усе цінуються гроші, прибуток, важко перебудовуватись. Україні це зробити простіше — у нас ще нічого певного не збудовано, ми все ще паразитуємо на залишках старої системи. І якраз в цьому у нас є шанс — перетворити наші недоліки в наші переваги.  

Шанс полягає в тому, щоб із однієї площини розвитку суспільства (ринок, гроші, прибуток, ВВП. інфляція, займи, кредити та інші ринкові поняття, в яких замикається діяльність держави) перескочити на більш високий щабель розвитку — людина, її здоров’я, рівень добробуту, Природа та збереження її розмаїття, впевненість у завтрашньому дні.          

Третій Президент США Томас Джефферсон (1801—1809 рр.) казав: «Турбота про людське життя і щастя, а не про їх руйнацію — це перше і єдино законне завдання гарного уряду». Життя — це здоров’я. І щастя немає, коли немає здоров’я. Кінцевим виразником здоров’я (або нездоров’я) є тривалість життя. Це повинно бути узагальнюючим показником успішності (або неуспішності) функціонування держави, роботи будь-якого уряду. За роки незалежності тривалість життя в Україні скоротилась на 10 років. Ми займаємо друге місце в світі за показником смертності.    

♦ Перше — Україна на державному рівні проголошує тривалість життя головним змістом державної політики. І це фіксується в Конституції України. Саме в цьому має полягати інноваційність нової держави, її перехід на нові принципи існування — перехід від переважаючої орієнтації на економічні показники до орієнтації на Людину у її гармонії з Природою.

Які головні фактори впливають на тривалість життя? І якими можуть бути перші кроки нової держави?

1. Якість води, яку ми споживаємо. Фахівці стверджують, що людина на 80% складається з води. Як перший крок на наступний день необхідно наголосити на необхідності чіткого виконання Водного кодексу. Виконувати вже існуючий закон. Він говорить про те, що на 100 метрів від врізу води не повинно бути жодних забудов. Закон суворий, але ж він — закон! Для його реалізації потрібна не просто влада, а сильна влада. Сумніваюсь, що в пригоді стануть демократичні процедури: у всіх порушників закону є всі дозволи цієї влади.

Як можна розв’язати «гордіїв вузол» показав якось Анатолій Могильов у Криму. Хай для піару, але показово: пара бульдозерів і норма Закону відновлена. І не потрібно великих грошей.

Необхідно привести річки України до стану, коли з них можна буде безпечно напитись. Ініціатива громадських організацій Тернопільщини «Малим рікам — чисту воду» повинна стати загальнодержавною програмою.

У свій час Рейн, Темза були мертвими річками. Сьогодні в них живе форель. Є міждержавна програма оздоровлення Дніпра, з басейну якого п’ють воду 30 млн українців. Але досі стоять на воді готелі, ресторани, які отруюють воду, а отже      — і нас.

Великі гроші потрібні для приведення в порядок проржавілих труб, для введення новітніх технологій очистки води, особливо в промисловості. Але спочатку потрібна політична воля. Воля держави.

2. Чисте повітря. Основним джерелом кисню є дерева — ліси, парки, сквери.  

Також не потрібно нічого придумувати: є Лісовий кодекс. Він гарантує збереження і примноження «легенів природи» — зелених зон, природних парків, заповідників тощо. Влада — це коли знесуть особняк у парку або в заповідній зоні і змусять порушника (по суті — злочинця) висадити на цьому місці певну кількість дерев. Не демократично, але по закону.

Великі міста потерпають від забруднення повітря. 70% шкідливих викидів — від автомобілів. І ми ще в 2,5—3 рази відстаємо від розвинених країн по їх кількості на 1 000 жителів. Уявіть свої міста, коли машин буде втричі більше. Згадайте репортажі по ТБ про смоги в Пекіні, Шанхаї, Сінгапурі (!), коли через нього зачиняються школи, інститути, установи.

 Забруднення повітря в Китаю веде до скорочення середньої тривалості життя більш ніж на п’ять років (публікація в «Файнешнл таймс» від 9 липня 2013р.).

В цих умовах знищення кожного дерева повинно розцінюватись як кримінальний злочин (і того, хто рубав, і того, хто давав дозвіл). Необхідно звільнити центри великих міст від автомобілів, впроваджуючи розвинену мережу громадського транспорту (в першу чергу, електротранспорту), велодоріжки. Щодо Києва, то є слушною думка І. Лосєва про будівництво окремої адміністративної столиці України, як це є в багатьох країнах світу. Колись хтось з іноземних гостей сказав про Київ: «Я бачив багато парків у містах, але вперше бачу місто в парку». Потрібно, щоб це було дійсно так.

Якщо здоров’я людини буде першочерговою метою держави, то шкідливі викиди промислових підприємств будуть поза законом. А їх власники зобов’язані будуть нести кримінальну відповідальність за навмисне завдання шкоди здоров’ю людей.

3. Якісна їжа. Банальна істина. Попри всі застереження щодо умов ринкової економіки, суцільної приватизації виробництва необхідно ввести державні стандарти (або стандарти Європейського Союзу) на виробництво основних видів харчування. Щоб у ковбасі було м’ясо, в згущеному молоці та морозиві — молоко. Всіляко збільшувати виробництво органічної продукції. Заборонити використання ГМО.

4. Здоровий спосіб життя. Впровадження культу здорового тіла. Абсолютна заборона реклами алкоголю і тютюну, як прямої, так і прихованої. В Естонії розглядається законопроект, згідно якого вагітна жінка може отримати до 5 років ув’язнення за паління. Масовий розвиток фізкультури і спорту, особливо в школах і вузах (максима: абітурієнт повинен підтягнутися на перекладині 10 раз. Інтелігенція повинна бути здоровою, а не «гнилою»). Школи, вузи мають бути відомими і своїми спортивними досягненнями.

5. Забезпечення умов для найбільш повної самореалізації кожної людини як запорука її психологічного здоров’я. Це й робить людину по справжньому щасливою, а щаслива людина живе довго.

6. Передова медицина. В першу чергу, необхідно змінити філософію її існування: не стільки лікувати хворих, скільки не допускати захворювання здорових. Впроваджувати генетичні картки кожного новонародженого. На рівні первісної допомоги медицина повинна бути безкоштовною, тобто утримуватись за рахунок державного бюджету і бути соціально однорідною. Більш високий рівень медичної допомоги забезпечується шляхом поступового введення страхової медицини та приватними медичними закладами. Забезпечується високий соціальний статус лікаря.    

♦ Друге. Все вищезгадане, а також безліч інших питань (будівництво, розвиток авіації і ракетобудування, оборонна промисловість, суднобудування тощо), розвиток суспільства в цілому неможливі без високого рівня освіти, науки і культури. В XXI столітті тільки вони гарантують розвиток людини та суспільства.

В освіті міняється роль і місце вчителя: в сучасному інформаційному просторі він перетворюється в координатора освіти й соціалізації. Міняється мета шкільного навчання — учнів необхідно вчити узагальнювати, аналізувати, прогнозувати; виховувати у них креативність, націленість на успіх, впевненість у своїх силах; вільно володіти як мінімум двома іноземними мовами. Вони повинні вчитись любити свою батьківщину і свою Батьківщину. Школа, як основна структурна одиниця системи освіти, існує як центр соціалізації. Система середньої освіти повинна бути державною, безкоштовною, не допускати формування соціальної нерівності. В Україні, на відміну від інших розвинених країн, ще не сформована політична нація. Тому школа, де формується майбутній громадянин, повинна бути підконтрольна державі. В деяких проектах рекомендується передати середню освіту місцевим органам влади, як у більшості розвинених країн. Уявіть собі, чого будуть навчати в школах Львівщини та в Луганській області. Це буде не шлях в Європу, а шлях до розколу України. Сформуємо єдину Україну, єдину націю тоді й передамо школи місцевим громадам. 

Всі бажаючі повинні мати вільний початковий доступ до вищої освіти; далі — за здібностями. Всі вузи — автономні установи. Університети, обмежена кількість яких визначається міжнародними стандартами, стають центрами науково-інноваційної діяльності.

Академії наук, які на сьогодні є центрами наукової діяльності, поступово перетворюються в почесні професійні об’єднання. Держава створює всі необхідні умови для становлення України як одного з провідних центрів світової науки. Україна повинна мати власних лауреатів Нобелівської премії.

Культура — інтегральне поняття. Це — ставлення до природи, до праці, до виробництва, відношення до власного тіла, культура взаємовідносин між людьми. Це — сфера людського буття, де формуються такі поняття як мораль, віра, традиції, любов до своєї землі. Саме культура визначає той рівень розвитку суспільства, коли воно може сприйняти норми демократії. Без неї демократія перетворюється у фарс. Без високої культури людини і суспільства не може бути і сучасної економіки. «Без знання філософії неможливо зробити Фольксваген». Така культура може бути притаманна тільки новій Республіці. Саме на такій культурі може формуватись і українська політична нація.

Там, де головним джерелом збагачення є бюджет, влада та наближеність до влади, наука і культура зайві.

♦ Третє. Новій Республіці повинна відповідати нова економіка. Нова структура економіки, ВВП.

Виходячи з принципів міжнародного поділу праці, а також із тих тенденцій, які складаються у світі Україна повинна зробити акцент на ті переваги, які дані їй Природою, — унікальна земля і географічне розташування. Базовим сектором на найближчі 30—50 років має стати аграрний, точніше — аграрно-інноваційний. На щорічній конференції в Ялті у вересні 2012 року тодішній міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко заявив: у найближче десятиріччя економічне лідерство перейде від країн «нафти і газу» до країн  «землі і води». А. Тойнбі (США) ще раніше стверджував: «Майбутнє в руках тієї держави, чиє сільське господарство знаходиться у розквіті».

Сучасне сільське господарство — це не тільки безкрайні поля, корівники, бурячки та пшениця. В першу чергу — це розвиток сільськогосподарського машинобудування, що призведе до переорієнтації металургійного комплексу на внутрішній ринок; це — переорієнтація на внутрішній ринок і хімічної промисловості: це — розвиток генетики, комп’ютеризації і програмного забезпечення, космічних досліджень; це — розвиток переробної промисловості, постачання на зовнішні ринки готової продукції, ріст виробництва устаткування та споживання металу; розвиток альтернативних джерел енергетики, активізація екологічних проектів, розвиток «зеленого туризму». Зрештою, це — відродження українського села як фундаменту української ідентифікації (будівництво житла, доріг, соціальної інфраструктури). Якісні харчі повинні стати фішкою України, так, як «Фольксваген» — це Німеччина, косметика — Франція, банки — Швейцарія.

У 2012 році експорт сільськогосподарської продукції в грошовому вираженні впритул наблизився до експорту продукції металургійного комплексу. Хід подій диктує нам цей вибір. Ми повинні змінити імідж малорозвиненої промислової держави без жодної макротехнології на імідж високорозвиненої аграрно-інноваційної країни.

Друга складова ВВП — транспортні коридори Захід — Схід, Північ — Південь. Вони присутні в економічних планах урядів України, але як другорядні. Західні партнери намагаються обминати Україну як сушею, так і морем. Обіг одного Новоросійського порту в сім разів перевищує обіг всіх українських портів.

Україна повинна виробляти все, що збільшує ВВП. Особливо враховуючи, що за таким показником, як ВВП на душу населення (як за номіналом, так і за купівельною спроможністю) ми постійно знаходимося за межами першої сотні країн. В Україні бурхливо розвиваються IT-технології (2010 р. — 40% росту, 2013 р. — 15%), продовжують функціонувати авіа-, судно-, ракетобудування — держава всіляко повинна їм сприяти і підвищувати їхню конкурентоспроможність.

♦ Отже, згідно з пропонованою моделлю, місце України у світі визначається трьома основними показниками:

— тривалість життя;

— розвиток освіти, науки, культури;

— ВВП на душу населення.

Ці показники є складовими так званого Індексу людського розвитку, яким користується ООН для аналізу економічного та соціального прогресу країн світу. В цій схемі немає нічого надуманого. Це всім відомо. Так само, як всім відоме поняття «щастя» і всі хочуть бути щасливими. Але тільки одна країна в світі ввела поняття «виробництво щастя на душу населення» — Бутан. А саме в цьому, зрештою, полягає місія кожної держави. Це повинно стати і метою нової України, України IV Республіки. Україна має шанс надовго привернути увагу світової спільноти, реалізуючи на практиці нові смисли, нову філософію існування.