Вийшов у прокат український фільм «Креденс»
Валентин Васянович: «Моє кіно у Києві подивляться не більше двох тисяч людей. Чому? Бо зростання інтересу до вітчизняного кіно — тривалий процес»
Відучора українські глядачі на широких екранах можуть подивитися трагікомедію Валентина ВАСЯНОВИЧА «Креденс». Це вже друге повнометражне ігрове кіно цього режисера (дебютував митець минулого року стрічкою «Звичайна справа»). Прем’єра фільму відбулася ще у липні минулого року на Одеському міжнародному кінофестивалі, де стрічка отримала нагороду Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI) як «Найкращий український повнометражний фільм».
Головний герой цієї різдвяної картини — скромний інтелігент Орест, який працює віолончелістом в оркестрі Львівської опери й як кожний музикант мріє про кар’єру концертуючого виконавця. І ось нарешті йому випадає нагода поїхати на стажування до Відня. Здавалося б, усе складається якнайкраще, але за сюжетом в Ореста з’являється конкурент, який намагається відсторонити його від поїздки. Крім того, на музичну школу, в якій навчається син героя, здійснюють рейдерські атаки, а теща хоче, щоб він зробив дитину сестрі дружини... Усе звалюється на його голову одразу, й Орест змушений якось вирішувати ці конфлікти. «Якщо ти хочеш навести лад у своїй хаті, а вмовляння та інтелігентські розмови вже не допомагають, то рано чи пізно тобі доведеться взяти до рук дрючка», — такими словами Валентин Васянович окреслив «Дню» загальну тему фільму. Загалом же стрічка, як і попередній фільм цього режисера, розрахована на масову аудиторію, а не на фестивалі, й це вирізняє її на фоні більшості вітчизняних кінопроектів.
У фільмі знялися: Андрій Самінін («Мисливці за караванами»), Ольга Гришина («ТойХтоПройшовКрізьВогонь»), Михайло Жонін («Менти. Таємниці великого міста»), Наталія Васько («Метелики») та інші.
Взагалі «креденсом» у Львові заведено називати шафу для посуду. Чому творці фільму вирішили дати саме таку назву картині, глядачі зрозуміють вже під час перегляду, але навіть саме слово «креденс» свідчить про те, що особлива «львівська» атмосфера є «родзинокою» стрічки, що робить її однією з перших «львівських» кіноісторій за часи сучасного українського кінематографа.
Один із важливих мотивів картини — конфлікт між радянським і традиційним галицькими світоглядами. Нагадаємо, що за часів СРСР до Львова було переселено багато військових, партапарату, управлінців. Їхні діти та онуки часто й досі принципово не вчать українську мову й усіляко протиставляють себе місцевому населенню. Дружина Ореста — саме з такої родини військових.
Оскільки «Креденс» це — доволі камерна історія без дорогих спецефектів, то загальний бюджет фільму склав лише близько восьми мільйонів гривень. Частка Державного агентства України з питань кіно — 50%. Решта — гроші приватних інвесторів. За словами Валентина Васяновича, сьогодні більшість, хто знімає повнометражне ігрове кіно в Україні, працює за такою схемою.
«Звичайно, навіть половину необхідних коштів знайти непросто, але якщо постаратися, то в принципі це можливо, — вважає режисер. На думку Васяновича, система кіновиробництва, що працює в Україні впродовж останніх трьох років, є дещо адаптованим до вітчизняних умов аналогом французького та польського підходів. Єдина відмінність — в Європі крім державних інституцій, що підтримують кіно, є ще багато фондів, які наповнюються за рахунок прокатників та інших джерел. В Україні ж кінематографісти дуже залежні від державного фонду.
Зйомки «Креденсу» відбувалися минулого року під час різдвяних канікул і тривали приблизно півтора-два місяці. Кіношникам пощастило, бо у Львові якраз випав сніг, що буває не так часто. Картина була готова уже влітку, але, щоб вона вийшла у прокат, довелося вирішити багато юридичних питань, і тому ця подія відбулася пізніше, ніж планувалося. «В цілому ж подолати відстань від старту проекту до прокату за один рік — це фантастично швидко», — вважає Валентин Васянович.
За попередньою домовленістю, фільм показуватимуть приблизно у 25 залах по всій Україні з залученням 25—30 копій. «Для України це немало, — переконаний режисер. — Якщо б ми вийшли навіть утричі більшою кількістю копій, це б нічого не змінило. У Києві є 2000 людей, готових подивитися моє кіно. Цю статистику вирахували самі прокатники — більш-менш якісне українське кіно у столиці прийде подивитися лише кілька тисяч людей. Чому? Бо в них є гроші й зацікавленість — інших чинників не треба. Навіть якщо б було більше кінотеатрів, це нічого б не змінило. Зростання інтересу до українського кіно — це довготривалий процес, який залежить від багатьох чинників. Розраховувати на якийсь прибуток за сьогоднішніх умов — просто смішно. Кіно в Україні — справа некомерційна, і від початку всі гравці це розуміють».
Окрім «Креденса», у січні побачили світ дві документальні стрічки українських режисерів: Олександра Денисенка «Денисія. Світи Володимира Денисенка», присвячений історії життя відомого українського режисера, та Володимира Хмельницького «Чи є життя на Марсі?», в якій з іронією розповідається про побут і стосунки жителів села з промовистою назвою Марс на Чернігівщині. Також 30 січня в українському і світовому прокаті з’явиться 3D-трилер російського режисера Олега Степченка «Вій», знятий за мотивами повісті Миколи Гоголя. У створенні картини брали участь Україна, Росія, Німеччина, Чехія та Великобританія, а головну роль у фільмі зіграв англійський актор Джейсон Флемінг, відомий ролями у фільмах Гая Річі «Карти, гроші та два стволи» і «Великий куш». Бюджет стрічки — 26 мільйонів доларів, а всі права на неї на території України належать телеканалу «Інтер».
