Тримаємо «літературний фронт»

У Київському Будинку вчителя видавництво «Смолоскип» провело поетичний марафон, присвячений пам’яті Героїв Крут. Учасники читань вшанували  полеглих під час бою, що відбувся 29 січня 1918 року між чотиритисячною більшовицькою армією Муравйова – із одного боку та загоном київських студентів, яких нараховували до чотирьохсот чоловік – з іншого. На заході також згадали загиблих, які полягли під час останніх подій в Україні.

Вечір модерував письменник та видавець Сергій Пантюк. «Сьогодні день, коли ми згадуємо, поминаємо, говоримо про Героїв Крут. – почав він, – Ми довго скиглили, довго плакали, які ми бідні і як нас побили вороги. Я завжди казав – ні! Крути – це великий взірець мужності і героїзму. І це важливо сьогодні, коли тут поруч за кількасот метрів відбуваються схожі події, коли молоді хлопці вже поклали там своє життя!» Також Сергій Пантюк розповів про свої відчуття під час нещодавнього похорону активіста Євромайдану Михайла Жизневського: «Там йшли молоді люди, і я бачив у їхніх очах таку міцну надію, відчуття себе, своєї сили, свого кроку до перемоги». Модератор попросив вшанувати хвилиною мовчання героїв різних етапів українських визвольних змагань.

Наступним виступив відомий літературознавець, директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків. «Паралелі між часом майже столітньої давнини і сьогоденням більш ніж промовисті. Знову побиті студенти, знову «терор» на вулицях столиці. Знову десь там з-за Дніпра хтось наступає, і всі в тривожному очікуванні. – підтвердив він тезу Пантюка. – Але цей час і той час відрізняються двома рисами, і це – добре». Перша відмінність – те, що після битви під Крутами, де загинули молоді студенти, весь Київ принишк. «Тоді ніхто не вийшов на вулиці чинити протест, ні навіть з обуренням, – підкреслив Семків. – Хоча на той час у Києві було досить багато професійних військових, які повернулися з фронту, які брали участь у військових з’їздах, проте вони залишалися  пасивними. Пізніше, коли армія Муравйова взяла Київ, було розстріляно 3,5 тисячі військових, яких підозрювали в проукраїнських настроях. Цього разу насильство, вчинене проти студентів 30 листопада, обернулося масовим протестом. Якщо ми бачимо якісь кроки, які посувають нас у бік оптимізму, то це через те, що зараз Київ та вся Україна не залишилися пасивними. До цього вела вся логіка розгортання боротьби, починаючи від битви під Крутами». Друга відмінність подій майже столітньої давнини та сьогодення, на думку літературознавця, стосується поетів. «Коли війська Муравйова ввійшли в Київ, Павло Григорович Тичина заховався на кладовищі в одному зі склепів, щоб його не знайшли і не розстріляли. Напевне, не безпідставно, адже тоді багато хто поплатився життям. Лише його наречена раз на день прибігала на цей цвинтар і приносила йому щось поїсти. Вочевидь, зараз поети не ховаються на цвинтарях, у той час коли довкола розгортаються активні події. І поет чи поетка виглядають тепер трохи інакше», - підтвердив він. Та розказав, що через активну участь поетів у нинішніх напружених подіях була відмінена презентація альманаху молодої української літератури «Знак», що опублікований у «Смолоскипі».

Читання проходило під гаслом «Тримаємо «літературний фронт». Тому свої тексти читали ті молоді поети, які протягом останнього року зробили якийсь внесок у «духовні Крути» — видали збірку, взяли участь у промовистих акціях, — а не просто «числилися» поетами.

Під час марафону прочитав свої метафоричні вірші знаний поет Олег Коцарев, автор нової книги «Котра година», який мешкає між Харковом і Києвом. Вірші багаті на алітерації та гру слів представила харківська поетка Олена Рибка, яка минулого року взяла участь в антології «Парк горького періоду». Молодий поет, про якого чи не найбільше говорили останній рік, автор книжки «Осоте!» Мирослав Лаюк (Косів – Київ) продемонстрував слухачам свою урочисту манеру читання. Також виступили кияни – Вано Крюгер, автор нової книги «Зіґґі Фрейд і Ктулху», та Дмирто Лазуткін, представлений в «Знаку». «Оновокнижнені», як сказав Пантюк, поети Богдан-Олег Горобчук, який родом із Житомира та Катерина Калитко, яка приїхала з Вінниці, прочитали свої вірші з нових книг «Етика любові, естетика смерті» та «Сезон штормів» відповідно. Марафон продовжили лауреати літературної премії «Смолоскип» за 2013 рік: Мідна (Кривий Ріг – Київ), Лесик Панасюк (Житомир), Заза Пауалішвілі (Київ), Оксана Гаджій (Житомир – Київ).

Вечір завершився віршем Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», якого поет присвятив загиблим у бою під Крутами.