Iнтелектуальні барикади революції

Бібліотека Майдану, яка діє в Українському домі уже третій тиждень, розрослася з кількох ящиків до кількох рядів зі стелажів. На полицях нині понад дві тисячі назв, на руках — у рази більше. Книжки в дарунок несуть сюди в будні й у вихідні.

♦ Найбільше надходжень тут буває по неділях. У день останнього віча люди заповнили книжками тридцять ящиків, розповідають бібліотекарі. Тим часом до полиць підходять відвідувачі, вибирають. Дівчина зі спущеною на шию медичною пов’язкою взяла роман Іваничука «Люлька з червоного дерева».

— Цей автор пише захопливу історичну прозу. Я знайшла нову книжку, вона видана 2012 року. Мене тут здивувала велика кількість нових україномовних книжок, — розповідає Настя. Вона зі Львова і працює в Українському домі на видачі одягу.

♦  Справді, на поличках багато сучасної літератури. Є проза Прохаська «З цього можна зробити кілька оповідань», Пахльовської «Ave, Europa!», Положія «Потяг», Памука «Сніг», Пагутяк «Захід сонця в Урожі», Покальчука «Таксі блюз». І це далеко не всі позиції на одну літеру «т». Нижче стоять — Сняданко «Чебрець у молоці», Ушкалов «БЖД», Ульяненко «Пророк», Шевчук «Три листки за вікном». На сусідніх поличках знаходжу польського автора детективів Мілошевського — «Терапію злочину», а також Джеймс — книжку «П’ятдесят відтінків сірого».

На поличці з поезією розташована здебільшого класика: Маланюк, Сосюра, Рильський. Із сучасних помітила хіба що Андієвську та Костенко. Кажуть, що найбільше читають Шевченка, Франка та Лесю Українку. Дуже добре йдуть вірші Ахматової.

До рядів з книжками зазирає чоловік середнього віку. Він має книжковий бізнес — продає книжки на Петрівці та приїхав сюди переймати досвід. Цікавиться у бібліотекарів, які видання беруть найкраще, і пропонує заповнити лакуни. Його ровесник бібліотекар Ніколя розказує, що найшвидше розбирають філософію. Особливо запитані Ніцше, Юнг, Берн і Шопенгауер. А ще — психологія та педагогіка: полички майже порожні. Там припадають пилом самотні Карнегі та Свіяш, які зовсім не користуються попитом. Натомість жвавий інтерес викликають книжки з Бібліотеки «Дня». Ще потрібні довідники з медицини, книжки про надання першої допомоги і про те, як робити масаж.

— Ця література потрібна для масажистів, які у нас і в КМДА роблять масаж мітингувальникам. Немає книжок із психіатрії, — наголошує Ніколя, який сам за освітою медик. Він із Мінська та мешкає в Києві останні півтора року. — В Мінську читають більше російською, аніж білоруською. А тут хочуть читати здебільшого книжки українською мовою... Також мало літератури для дітей до трьох років з ілюстраціями. Немає французьких та німецьких словників. Ще майданівців цікавить графа «Самооборона»: східні єдиноборства, карате, ушу. Тут є спеціальні загони, які розробляють свою методику самооборони. Здебільшого за книжками сюди приходять кияни. Ті, хто стоїть на барикадах, потребують кросвордів, сканвордів і такої літератури, яка швидко прочитується, зокрема гумористичної. Вони не можуть там читати романи. І ще потрібні пізнавальні ігри, розраховані на групи по 10—15 людей.

За його словами, 30% відвідувачів бібліотеки — це люди з барикад, решта 70 — кияни-мітингувальники. Останнім видають по одній книжці, бо вони мають доступ до міських бібліотек, а тим, хто з барикад, можна взяти цілих п’ять за раз.

♦ Також бібліотека влаштовує літературні заходи. Днями тут виступали письменники-співаки Ірена Карпа та Антін Мухарський, а також казкар Сашко Лірник. Людей на їхніх виступах було багато.

Я затримуюсь у бібліотеці трохи довше, ніж звичайні відвідувачі, тому мною двічі цікавляться охоронці. Вони запитують про диктофон, але коли я пояснюю, що це для «Дня», то завершують розмову жартами. Охоронці не мають часу читати книжки, бо повинні пильнувати порядок. І це зрозуміло — у революційній бібліотеці має бути безпечно.