Міністра оберуть... студенти?
«Ми хочемо створити в Україні прецедент громадського контролю щодо діяльності органів державної влади»
Вчора студенти, які зайняли Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, оприлюднили список вимог щодо нового міністра та розвитку освітньої галузі в цілому. Молодь закликає тих, хто розглядатиме кандидатури, погоджувати цих осіб зі студентами.
Нагадаємо, що у п’ятницю, 21 лютого, київські студенти мирно зайняли будівлю МОН за погодженням із адміністрацією міністерства. Заступник міністра освіти і науки України Олексій Дніпров разом зі студентами провели опечатування кабінетів, згодом було складено акт передачі МОН, за яким будівля перейшла у користування студентам на безтерміновий період. Студенти заявляють, що вони вимагали зустрічі із Дмитром Табачником чи його першим заступником Євгеном Сулімою, проте посадовці ніяк на це не відреагували, на роботі їх не було.
— Після «кривавого четверга» студенти вирішили прийти під Міністерство освіти, щоб його представники висловили свою позицію щодо злочинних дій МВС і СБУ, — говорить Мирон ГОРДІЙЧУК, студент КНУ ім. Т. Шевченка. — Ми хотіли домагатися, щоб у жодному ВНЗ чи школі не відбувався навчальний процес під час насильницьких дій, якщо буде продовжуватися стрілянина. Не можна вдавати, що можна спокійно проводити навчання на Троєщині, поки на Хрещатику вбивають людей.
Проте головною вимогою студентства було негайне відсторонення від виконання обов’язків міністра Дмитра Табачника і його першого заступника Євгена Суліми.
— Як бачимо, частково наша умова виконана — ВР проголосувала за зняття із посади Табачника, проте Суліма все ще залишається на своєму місці, — каже Єлизавета ЩЕПТИЛЬНІКОВА, член Української асоціації студентського самоврядування. — Також залишається актуальною вимога прийняття до кінця поточної сесії Верховної Ради за основу закону «Про вищу освіту» в редакції законопроекту №1187-2 «групи Згуровського» (ректор НТУ «КПІ» — Авт.) та не пізніше наступної сесії ВРУ — в цілому.
Окрім відставки «старих кадрів», студенти мають вимоги і до нових претендентів на посаду міністра освіти.
— Одного прізвища ми називати не будемо, — говорить Младена КАЧУРЕЦЬ, студентка НаУКМА. — Головне, щоб ця особа відповіла таким критеріям: фаховість та міжнародний досвід у галузі освіти і науки, здатність ефективно організувати процес управління. Претендент повинен бути готовий приймати непопулярні рішення серед освітян і максимально на всіх рівнях подолати корупцію та вивести систему освіти із коми на якісно новий рівень.
Студенти заявили, що будівлю передадуть новообраному міністрові тільки у присутності преси, студентства та комісії з аудиту, яка буде розслідувати попередню діяльність міністерства. «Ми хочемо створити в Україні прецедент громадського контролю щодо діяльності органів державної влади», — розповіла Анастасія Бойчук, випускник НаУКМА, студент КНУ ім. Т. Шевченка. На даному етапі формуються експертні групи, які проводитимуть юридичну та фінансову перевірку.
Із довгострокових вимог один зі спікерів студентської спільноти Ілля Кротенко назвав прийняття так званої «дорожньої карти розвитку» — перелік студентських пропозицій до ВР і майбутнього міністра освіти у тривалій перспективі, спрямованих на виведення освіти України на якісно новий рівень. Студенти також наголосили на тому, що вони і досі домагаються об’єктивного розслідування усіх фактів насильства за період Майдану та притягнення винних до відповідальності.
КОМЕНТАР
У медіа-сфері з’являлися повідомлення, що молодь розглядає три кандидатури на посаду міністра: президента НАУКМА Сергія Квіта, ректора НТУ «КПІ» Михайла Згуровського та народного депутата Лілію Гриневич.
Лілія ГРИНЕВИЧ, голова комітету з питань науки та освіти у Верховній Раді України:
— Я завжди буду готова піти туди, де потрібно працювати. Але я вважаю, що є і інші кандидатури, які також повинні бути розглянуті. Перш за все, за професійну компетентність нового міністра освіти мають брати на себе відповідальність політики. Але я також переконана, що ця кандидатура має бути погоджена зі студентами, які зараз є однією із тих рушійних сил, через які відбулися зміни у країні. Вони мають право сказати своє слово.