Від Майдану до Живої бібліотеки

Цього року на фестивалі — кілька новацій.

По-перше, Docudays UA відмовився від фільму-відкриття. Натомість фестиваль звернувся до режисерів, що знімали події останніх місяців, і попросив надати найкращі кадри. Епізоди майбутніх фільмів про Євромайдан склали у хроніку революції, яка матиме назву «Євромайдан. Чорновий монтаж».

Водночас фестиваль продовжує підвищувати свій презентативний статус: окрім традиційних майданчиків у Будинку кіно  і кінотеатрі «Кінопанорама», покази пройдуть так само в кінотеатрі «Київ», що має кращі технічні можливості, а на церемонії відкриття виступатиме наша прославлена землячка — актриса і співачка Мар’яна Садовська, яка приїде з Кельна на запрошення Docudays UA.

Цілком солідними є й склади різних журі. Зокрема, в журі конкурсу «Docu/Життя» працюватиме Кріс Макдоналд (Канада) — президент найбільшого північноамериканського фестивалю документалістики Hot Docs. У журі «Docu/Право» — колишній політв’язень, штатний кореспондент польської «Газети виборчої» Андрей Почобут (Білорусь), та Наталка Зубар (Україна) — правозахисник, журналіст, сценарист, режисер, голова правління інформаційного центру «Майдан Моніторинг» і автор технології Майдан Reload 3d. Журі програми «Docu/Коротко» — кінокритик, програмний директор найвпливовішого фестивалю художньо-документальних фільмів у Росії «Артдокфест» Вікторія Бєлопольська та засновник незалежної кіностудії AZfilms, режисер Андрій Загданський (Україна — США). Студенти теж мають своє журі.

Тема XI Docudays UA — «Ідеорупція». Як підкреслюють організатори, це — корупція, що набула ознак ідеології. Цю тему порушуватимуть у фільмах Олександра Гентелева «Ігри Путіна», Сема Бенстіда «Тренер Зоран і його «африканські тигри» та Марка Баудера «Повелитель всесвіту».   

Позаконкурсний блок включає спеціальні програми — «Docu/Хіти», «Docu/Україна», «Hot Docs презентує», «Docu/Спротив», «Docu/Арт», «Артдокфест презентує» — в них демонструватимуть фільми-лауреати світових кінофестивалів, картини про мирні протести, добірки кращих неігрових стрічок останнього року тощо.

Наприклад, у «Docu/Арт» — «Мистецька війна» Марко Вілмса, «Pussy проти Путіна» — робота анонімного тандему Gogol’s Wives, яку премійовано в Амстердамі як найкращий фільм у середньометражному конкурсі. «Від Ірану, розлучення» (Азаде Мусаві, Куруша Атеї) розглядає феномен успіху іранського режисера Асгара Фархаді, чиє «Надер і Симін: розлучення» здобуло «Золотого ведмедя» Берлінського фестивалю, а потім і «Оскара».

«Docu/Хіти» натомість представлятиме переможців міжнародних фестивалів. «Особлива потреба» режисера Карло Дзоратті — про хлопця з аутизмом Енеа, який у свої 28 років мріяв про справжнє кохання — отримала «Золотого голуба» на кінофестивалі в Лейпцизі. «Остання швидка в Софії» — про героїчну мед бригаду, її  відзначено на Каннському тижні кінокритики і визнано найкращою документальною стрічкою на МКФ у Карлових Варах. «Світ не наш» Махді Флейфеля — про табір палестинських біженців в Ірані, він взяв «Срібний абрикос» у Єревані. «Непал форева» росіянки Альони Полуніної — про двох політичних жартівників, що їдуть до Непалу мирити тамтешні ворогуючі комуністичні партії, здобув приз програми Cinema XXI Римського фестивалю. Лідер програми, безумовно, — «Акт вбивства» Джошуа Оппенгаймера (Данія), у ньому йдеться про колишніх членів ескадронів смерті, які в 1960-ті роки брали участь у винищені сотень тисяч співгромадян в ім’я боротьби з комунізмом; режисер знайшов убивць і попросив їх самих реконструювати свої злодіяння перед камерою, виступивши в амплуа і постановників, і акторів. Результат інакше ніж вражаючим не назвеш.

Вікторія Белопольська добрала у програму «Артдокфест представляє» три стрічки, які, на її думку, презентують різні форми документалістики. У данському «Танцюристі», побудованому за законами великого ігрового кіно, глядач може побачити героя в критичний період його життя. Литовські «Іграшки» суто художнім чином демонструють, які мутації можливі з людьми в умовах поліцейської держави. А чесько-російське «Виховання Ульяни» зосереджене на тому, як волелюбна дев’ятирічна дитина протистоїть тоталітарним порядкам православного  притулку.

Після показів фільмів програми «Ідеорупція» відбудуться обговорення за участі експертів та глядачів. Серед інших некінематографічних подій — майстер-класи відомих режисерів-документалістів, продюсерів і кінокритиків, фотовиставки «Обличчя Свободи. Майдан» Ігоря Гайдая у галереї «Камера»  та «Фото 51: Чи прописана корупція в ДНК Росії?» Міхаїла Фрідмана у київському Будинку кіно. І, звісно, вже традиційна Жива бібліотека — щодня з 22-го до 28 березня в Будинку кіно можна буде поспілкуватися із «живими книжками» — людьми, щодо яких існує упереджене ставлення у суспільстві: міліціонером, біженцем, мусульманином, геєм, феміністкою.

Docudays UA — найбільший в Україні міжнародний фестиваль документального кіно. Проходить щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. Після завершення Docudays UA з жовтня по грудень традиційно презентує найкращі фільми в регіонах України в рамках Мандрівного фестивалю — 2013 року покази відбулися у 231 місті в 23 регіонах України.

Фестиваль — неполітичний та некомерційний. Вхід на всі кінопокази — вільний.