Як забрати депозити і сплачувати кредити в Криму?

Тоді як більшість жителів Криму думає про те, як забрати депозити, банки, які працюють у Криму, підраховують суму заборгованостей позичальників. За даними на 1 лютого поточного року, українськими банками в Криму видано кредитів на суму 16,6 мільярда гривень, що становить 1,8% від загального кредитного портфеля банків України.

Після анексії Криму українські банки фактично випали з правового поля. І, за законодавством України, філіали/відділення банків не можуть працювати на території іноземної держави, і, за законами РФ, на території Росії не можуть працювати філіали/відділення іноземних банків.

Звісно, відділення банків можуть бути переоформлені як «дочки» українських банків, проте враховуючи той факт, що такий перехід буде вимушеним заходом (і не входив до стратегії розвитку банків), а в РФ працюють доволі конкурентні фінустанови, говорити про те, що банки підуть на цей крок, рано, зазначають експерти.

Є також варіант, що такі банки, як, скажімо, «Райффайзен Банк Аваль Україна», можуть просто віддати свою кримську мережу російському родичу —  «Райффайзен Банк Аваль Росія».

Законопроект РФ «Про особливості функціонування фінансової системи республіки Крим і Севастополя» передбачає для місцевих кредитних установ два варіанти дій —  або вони стають російськими банками, оформляючи з 1 січня 2015 року відповідну ліцензію в Банку Росії (таким шляхом, очевидно, підуть локальні кримські і севастопольські банки), або реєструються як «дочки» головних організацій, розташованих в Україні. В такому випадку до 1 липня 2014 року необхідно поінформувати ЦБ і населення півострова про створення такої «дочки», її назву, а також обсяги передаваних активів та зобов’язань, які мають бути відповідними один одному.

Експерти вважають: цілком допустимо, що кредитні і депозитні портфелі відділень українських банків, загальна кількість яких у Криму наразі становить 1213 точок (а це 6,3% від загальної кількості точок продажів українських банків в Україні), буде продано банкам РФ. Що це означатиме для клієнтів цих банків —  «Дню» прокоментувала заступник голови правління АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК Оксана ГРЕБІНСЬКА.

— Що буде з депозитами кримчан: чи зможуть вони їх повернути, чи може таке бути, що умови депозитного договору (зокрема, відсотки за вкладами) може бути змінено в односторонньому порядку після зміни власника банку?

— На сьогодні немає причин, щоб достроково розривати депозитні договори. Якщо банк зареєстровано на території України, а ви розмістили кошти на депозиті у відділенні банку в Криму, то тут важливо розуміти, що за зобов’язаннями філіалів/відділень відповідальність несе центральне відділення, й існує технічна можливість зняти свій депозит в іншому відділенні банку на території України. Навіть якщо відбудеться зміна паспорта на паспорт громадянина РФ, кожен вкладник має можливість забрати свої кошти в банку, в якому розміщував депозит.

Водночас ВР України в четвер ухвалила в першому читанні законопроект щодо окупованих територій України, до яких належать Крим і Севастополь. Згідно з проектом, уся ця територія після набуття чинності закону стане зоною з обмеженим доступом в’їзду і виїзду. Крім того, проект впроваджує заборону на будь-яку господарську діяльність, якщо вона підлягає ліцензуванню, сертифікації й іншим видам державного регулювання, а також на здійснення грошових переказів. Інакше кажучи, роботу українських банків у Криму буде обмежено.

— Чи припустимо кримчанам у такій ситуації не сплачувати кредити?

— Ні. Навіть у разі входження Криму до складу РФ українські банки мають усі підстави вимагати виплат за кредитами, виходячи з принципу загальних норм національного й міжнародного права. Адже фактично ресурси було надано, позичальник ними користувався, і зміна резидентності не повинна впливати на виконання зобов’язань за кредитами. На сьогодні українські банки в разі відсутності прострочення за виплатою кредиту не мають права вимагати дострокового виконання зобов’язань за кредитом. Утім, ситуація, що склалася, може розглядатися як форс-мажор, і в такому разі взаємини кредитора і позичальника регулюються пунктами договору про форс-мажорні обставини.

На сьогодні є певні хвилювання щодо економічної ситуації в країні, і кожен самостійно приймає рішення щодо своїх коштів і взятих на себе зобов’язань. Часом звучать заклики не виконувати зобов’язань перед українськими банками, які мають російський капітал. Проте ці підприємства, незважаючи на походження капіталу, працюють в Україні, забезпечують робочими місцями громадян України і є невід’ємною частиною економіки країни. І стабільність системи залежить і від кожного з нас, від того, як ми готові виконувати свої зобов’язання і наскільки готові боротися за виконання зобов’язань перед нами.