Україна і Словаччина нарешті «зістикувалися»

Учора в Братиславі в присутності високих офіційних осіб Євросоюзу Україна та Словаччина підписали меморандум про реверс газу через Словаччину. «Це важливий перший крок до диверсифікації джерел постачань газу до України. Він сприяє підвищенню енергетичної безпеки в країнах Східної Європи та ЄС у цілому», — зазначає президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.

За словами єврокомісара у питаннях енергетики Гюнтера Еттінгера, сьогоднішня угода «є важливою віхою, першим кроком для газових потоків зі Словаччини до України й укріплює зв’язки між енергетичними ринками ЄС і України». У повідомленні Євросоюзу із цього приводу наголошується, що успішне постачання газу з країн ЄС до України є безпрограшною ситуацією для обох сторін. Це дозволить Україні отримувати газ за конкурентними цінами з різних джерел, зокрема з Норвегії, або зріджений природний газ з глобальних ринків.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявляє, що українсько-словацький меморандум про співпрацю в енергетичній сфері передбачає початок реверсних постачань газу з території Словаччини в обсязі до 8 мільярдів кубометрів на рік. За його словами, після певних досліджень постачання газу можуть зрости.

Міністр енергетики й вугільної промисловості України Юрій Продан також упевнений, що меморандум стане першим кроком до здійснення реверсу у великих обсягах. До речі, ПАТ «Укртрансгаз» навіть запропонував компанії-операторові газотранспортної системи Словаччини Eustream підписати операторську угоду про об’єднання сусідніх газотранспортних систем. Як повідомила вчора прес-служба «Укртрансгазу», така угода відповідає вимогам Європейського енергетичного співтовариства.

Як бачимо, всі офіційні джерела вважають, що українсько-словацький меморандум відкриває перед Україною можливості для досягнення реальної енергетичної незалежності. У той же час у експертному середовищі зустріли підписаний учора документ без ейфорії. Так, президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут у розмові з «Днем» порівняв вагомість підписаних домовленостей з «військовою» допомогою  у вигляді 300 тисяч сухих пайків. «Те, що оцінюється як велика перемога європейських і українських посадових осіб, насправді є програшем України. Адже ми не підписуємо договір про підключення з оператором, який міг би забезпечити реверс по одній з чотирьох труб основного маршруту постачання газу через Україну до Європи. Це дозволило б довести сумарні обсяги постачань до 30 мільярдів кубометрів на рік. А той варіант, про який сурмлять сьогодні, може забезпечити нам, причому лише з вересня-жовтня, приблизно 8,8 мільйона кубометрів на добу, що не дає можливості розраховувати на цей напрямок у літній період закачування газу до підземних сховищ і як і раніше зберігає нашу залежність від Росії».

«Договір про підключення, — пояснює Нарбут, — це основний договір, що існує між операторами, чиї труби стикуються й  можуть взаємодіяти в питанні аверсних і реверсних постачань. До речі, такий договір завдяки обачливому підходу російської сторони підписаний у словацької сторони з віртуальним оператором, створеним «Газпромекспортом».

А з Україною, яка безпосередньо граничить зі Словаччиною і чиї труби безпосередньо стикуються зі словацькими, таку угода словацька сторона виявилася підписати не готовою. Та й Євросоюз не зміг розглянути це питання в ракурсі оцінки позицій словацької сторони з погляду виконання другого й третього енергетичних пакетів у частині рівного доступу. Так само й підрозділи Єврокомісії, а також відповідний єврокомісар,  що займаються питаннями конкуренції,  які ведуть довге і, я б сказав, безконечне розслідування дій «Газпрому»,  також могли б приділити цій проблемі свою увагу.  Тут є видимими всі ознаки антиконкурентних дій, причому не лише з боку «Газпрому», а й компаній з юрисдикцією Євросоюзу.