«ЄС перетворюється на індустріальний придаток сировинного Кремля»

«Сусідня нам Росія, яку раніше називали стратегічним партнером, а зараз стала реальним ворогом, проводить політику продовження енергетичної експансії. І через реалізацію проектів газопостачання до Європи (північний потік) і південний потік хоче взяти Європу у газові «кліщі». Цим самим вона забезпечує собі монопольний статус «кво», — зауважив експерт з питань енергетики та геополітики, президент Центру глобалістки «Стратегія ХХІ» Михайло ГОНЧАР.

За словами пана Гончара, Європа у відповідь на все це веде себе як плавець, який стрибає з вишки у воду. Але він звик, що температура в басейні +25, тому почувається дуже спокійно. Натомість ситуація давно змінилась. І в басейні вже -25. Український конфлікт (військовий і енергетичний), на думку експерта, це серйозне випробування для ЄС на життєздатність. Якщо ці дев’ять країн, які заморозили третій пакет санкцій щодо РФ, «не відірвуться від звичного комфортного для них вікна формальностей», і не поглянуть «у інше вікно», в якому РФ має зовсім інше обличчя, то під питанням: чи проживе такий геополітичний проект як ЄС ще хоча б рік? «Стане так, що, як говорив Генрі Кіссінджер, буде великим питанням: кому в Європі подзвонити? Усі ці тисячі бюрократів у Брюсселі перетворяться миттєво на «нуль»», — говорить експерт.

Хто претендує та може реально замінити ЄС на геополітичній карті світу, газ як «зброю» Кремля та майбутнє української енергетики — читайте у наступних номерах газети «День».

ВРАЖЕННЯ

Катерина ГЛУЩЕНКО, Донецький національний університет:

— Використовуючи метод дедукції: починаючи зустріч з статистики зросту населення і споживання і виходячи на сучасні локальні суперечки, Михайло Гончар зміг чітко пояснити причини і сутність нинішнього( і енергетичного — теж) конфлікту між Росією і Україною. Також бесіда запам’яталась яскравим розвінчанням стереотипів без створення нових. Михайло Гончар як аргументи використовував не власні роздуми, а факти, цифри.

Наталія ВУЙТІК, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

— Напередодні зустрічі здавалося, що енергетичні питання можуть бути цікавими лише для фахівців у цій галузі, але я помилялася. Фахово, але просто, захопливо про складне — саме так потрібно говорити про важливі питання сьогодення, саме так йшлося сьогодні про українську ситуацію й світові енергетичні проблеми.

Влада СОЛОВЙОВА, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»:

— Для мене зустріч стала відкриттям та осмисленням нової сфери. Надзвичайно інформативна щодо енергетичного комплексу не лише в Україні, а й ситуації в усьому світі. Радію з того, що змогла долучитися до обговорення майбутніх перспектив та рішень.