Iз минулого в сьогодення

До експозиції увійшли близько ста творів понад тридцяти художників, які надав зі своїх фондів недавно відкритий Музей шістдесятництва. Це далеко не всі представники цього мистецького руху опору, бо для того, щоб висвітлити діяльність шістдесятників, потрібно значно більше залів і виставкових майданчиків. На урочистому відкритті виступали: письменник, філософ Євген Сверстюк, народний художник України, академік Національної академії мистецтв України Василь Перевальський, заслужений художник України, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка, премії В. Стуса Людмила Семикіна, заслужений художник України, лауреат премії імені В. Стуса Галина Севрук, поет, драматург, державний та громадський діяч Іван Драч. Це ті митці, які мали безпосереднє відношення до шістдесятництва. З нотою ностальгії згадувалися 1960-ті, коли закладалися підвалини справжньої незалежності України. А науковий співробітник Музею шістдесятництва Олена Лозинська наголосила на важливості національної програми патріотичного виховання молоді, особливо на грунті творів шістдесятників.

Українське шістдесятництво — це особливе явище в соціокультурному та суспільно-політичному житті України другої половини ХХ ст., яке, неначе первоцвіт, визріло в надрах тоталітарної системи в період хрущовської «відлиги». Рух шістдесятників починався зі створення в Києві Клубу творчої молоді «Сучасник» за ініціативи Леся Танюка, до якого долучалась інтелігенція, інтелектуальна еліта: письменники, поети, публіцисти, літературні критики, художники, кіномитці, театральні діячі та інші. Їхнім девізом стали слова Т. Шевченка: «Возвеличу отих малих рабів німих! Я на сторожі коло їх поставлю слово....»

Цей рух поступово розрісся по Україні й набув широкого розмаху. Українські мистці демонстрували високий рівень національної свідомості, свободу мислення, новаторство, прагнули вирватись із задушливої атмосфери ідеологічної радянської епохи. Своєю творчістю вони заявляли про існування іншої системи цінностей, пов’язаної з культурною та історичною спадщиною свого народу, їхні твори стали яскравим спалахом, світлою плямою на тлі сірого шаблонно-формального мистецтва соцреалізму.

Пошуки художниками нових засобів вираження, нової форми та змісту, вироблення власної творчої манери, адекватної їхньому світогляду, було оголошено ідеологічно шкідливими, а багатьох мистців позбавлено можливості брати участь у виставках, навіть творити, деяких з них було засуджено і відправлено в табори. Серед репресованих був Опанас Заливаха та інші, а Аллу Горську по-звірячому вбито на початку 1970-х. Варто згадати про знищений вітраж «Шевченко. Мати» у вестибюлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який був створений А. Горською в співавторстві з О.Заливахою, Л.Семикіною, Г.Севрук та Г.Зубченко, що свідчило про придушення будь-яких спроб мислити інакше, йти супроти вимог соцреалізму та ідеологічних приписів.

На виставці «Спалах» представлено  твори різних видів мистецтва, жанрів та стилів, які хронологічно виходять за межі 1960-х. Так, можна побачити портрети Алли Горської, Віктора Зарецького, Галини Севрук, натюрморти Івана Гончара, пейзажі Галини Зубченко, Григорія Пришедька, які виконано в різноманітних техніках; костюми Людмили Семикіної, ілюстрації Софії Караффи-Корбут, Георгія Якутовича, графіку Василя Перевальського, графічні твори та декоративні розписи Любові Панченко та багато інших самобутніх високохудожніх творів мистців. Особливу увагу привертають жанрові роботи Віктора Зарецького, серед яких виділяється «Пам’яті шістдесятників», «Синій птах» Галини Севрук в стилі модерну. Також можна ознайомитись із літературною спадщиною шістдесятників, зокрема з книжками В’ячеслава Чорновола, Василя Лозового, Леся Танюка і творами про шістдесятників Миколи Плахотнюка та Романа Корогодського.

Виставка триватиме до 28 серпня.