Зацікавити... якістю

Результати цьогорічної вступної кампанії практично нічим не відрізняються від минулорічних. Крім війни. За словами першого заступника міністра освіти і науки України Ірини Совсун, 50% роботи, яка проводилася влітку, була пов’язана із наслідками військових дій на сході та з анексією Криму. Ледь намітилися дві тенденції: 2014 року дещо зріс попит абітурієнтів на технічні напрямки (переважно за рахунок ІТ-спеціальностей, хоча на природничі й інші технічні напрямки, як і раніше, попит малий); друга — не набагато, але дещо зменшився попит на юридичні та економічні напрямки. Решта — як і було.

Вищі навчальні заклади чекають 2016 року, коли наберуть чинності положення нового Закону України «Про освіту», зокрема, нова система формування державного замовлення, зміни в проведенні та оцінювання ЗНО, зміни при прийомі абітурієнтів у виші.  

— Новий Закон України «Про вищу освіту» зробив те, що ми намагалися зробити сім років: ввести ЗНО в правове поле. Сьогоднішня редакція закону встановлює, що кількість предметів має бути в межах 2—3. І один із них обов’язково — українська мова і література. У цьому контексті не змінюється нічого. Якщо говорити про 2016 рік, то йтиме мова про те, що, подаючи заяву для участі у ЗНО, абітурієнт одразу буде формувати перелік тих університетів за рейтингом, куди він захоче подавати документи. І після того, як він складе ЗНО, Український центр оцінювання якості освіти  пропонуватиме університетам конкретні прізвища абітурієнтів, які за своїм рейтингом потрапляють у той університет, — розповідає директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК. — Щодо інших новацій, які запропонував УЦОЯО, то їх п’ять. Ми хочемо перейти до європейської практики визначення результатів ЗНО і перестати «гратися» в 124 бали: ніхто не може пояснити чому саме стільки, а не 123 чи 125. 2015 року ми пропонуємо перейти до оцінювання за методом, коли просто визначаємо межу — склав абітурієнт тест чи не склав (поріг, коли не склав, визначатиме спеціальна комісія). Всі, хто нижче порогу — не склали, хто вище — піде в університет, а результат визначатиметься у школі від 100 до 200 балів. Це суттєво розширює права і можливості університетів. Тому що є ряд факультетів, де виникала проблема: наприклад, абітурієнт — хороший спортсмен, але українську мову здав із результатом 117 балів... Друга наша пропозиція — відмовитися у вступній кампанії від використання сертифікатів зовнішнього оцінювання, виданих у попередні роки. У деяких абітурієнтів є таких по 10—15. Друга сторона медалі: у 2007—2009 роках ми приймали ЗНО за одними програмами, зараза — за зовсім іншими. Програми змінилися, і порівнювати між собою ці результати — смішно.

Третя пропозиція УЦОЯО стосується всіх без винятку випускників шкіл: пропонується провести у школах наступного року спільно ЗНО і державну підсумкову атестацію, але лише з одного предмету —  української мови та літератури. І не лише для тих випускників, які будуть вступати до університетів, а й для всіх. Хотіли зробити це з двох предметів — ще й математики, але не дозволяють фінансові можливості. Наступна позиція: є пропозиції 2015 року відмовитися від всесвітньої історії та світової літератури. Натомість деякі питання всесвітньої історії буде включено у завдання тесту з історії України. На світову ж літературу запит від університетів настільки мізерний, що, за словами Ігоря Лікарчука, з позиції тестології дуже важко об’єктивно визначити результати і провести шкалювання. І п’ята новація, яка є в дуже багатьох країнах — це тести двох рівнів складності. 2015 року УЦОЯО хоче запропонувати такі тести з української мови й літератури та математики. Експерти кажуть, що не можна вступникам на математичний факультет чи на факультет інших точних наук Київської політехніки давати такий же тест з математики, як і абітурієнту, який хоче оволодіти фахом вчителя праці. Аналогічна ситуація — з українською мовою і літературою.

Сьогодні багато дискусій ведеться і щодо створенням нового державного замовлення, навіть — над можливістю відмовитися від нього, або формувати на нових принципах, тому що, за словами ректора Національної академії управління Сергія Єрохіна, нинішнє держзамовлення — це рівень 1991—1992 років, і це «елемент системи державного патерналізму».

— Наступного року державне замовлення розподілятиметься за тими умовами, які в нас зараз є, — щоправда, неефективними. 2016 року передбачається, що з Міністерства здійснюватимуть розподіл 80% державних місць, решта 20% бронюватимуться і додаватимуться в ті виші, перевагу в яких ми побачимо у студентів. Тобто, гроші йтимуть і в державні виші, і в приватні, — розповідає перший заступник міністра освіти і науки України Ірина СОВСУН. — У нас є проблеми з тим, як зробити, щоб кращі абітурієнти йшли в кращі університети. Є ризик, що сильніші абітурієнти виберуть для себе шлях меншого спротиву. Також абітурієнти часто не знають, якої якості є освіта в тому чи іншому університеті. Надто часто наші абітурієнти обирають якісь іміджеві варіанти. Все це не створює умови для зацікавлення абітурієнтів якісною освітою. Плюс — неприродне розростання студентського пулу, яке ми бачимо за останні 20 років: якщо на початку 1990-х  кожен сьомий із випускників  шкіл вступав до університетів, зараз це може зробити ледь не кожен. Вочевидь, університети мають змінювати тактику.

Щоправда, є університет, які давно вирішили питання якості освіти та набору підготовлених абітурієнтів. А найкращий спосіб дати інформацію про якість освіти в тому чи іншому університеті — це оприлюднити інформацію про працевлаштування випускників, вважає заступник першого проректора  НТУУ «КПІ» Володимир ТИМОФЄЄВ. 

— Я б на місці абітурієнтів вивчав би, куди після закінчення вишу ідуть випускники, яка їхні кар’єра, які перспективи зростання... Якби наші виші чесно публікували інформацію про те, як працевлаштовуються їхні випускники, багато б питань було знято. Можу сказати, що за роки незалежності КПІ підготував майже 75 тисяч фахівців (заразом — 300 тисяч за 116 років свого існування), і за цей час жодного випускника технічних і природничих спеціальностей не було зареєстровано в центрі зайнятості, — каже Володимир Тимофієв. — По всіх наших галузях ми тісно співпрацюємо із роботодавцями. Свої вимоги ми не знижуємо: в останні роки 186 балів — це середній бал тих, хто вступає до нас на технічні та природничі напрямки. Цього року ми мали 600 випускників шкіл із 198—200 балами, з них 180 мали по 200 балів з математики і фізики. У законі закладено, що механізм перерозподілу держзамовлення залежить не від конкурсу, а від середнього балу тих, хто подав на планові бюджетні місця. І це дуже добре.