«Гроші МВФ – це сигнал інвесторам»
...Але українська влада використовує цей інструмент неправильно, тому надходження в економіку України продовжують скорочуватися, говорять експерти
Вже до кінця року Україна може отримати об’єднаний новий транш фінансової допомоги від МВФ — близько 2,8 мільярда доларів. Принаймні, на це сподівається українська влада.
«Не пізніше середини грудня ми повинні отримати рішення ради директорів щодо нової програми фінансування», — заявив Президент України Петро Порошенко в понеділок. Водночас чергова місія на перевірку не поспішає й прибуде лише після того, як буде сформовано новий уряд.
Тим часом експерти підбивають підсумки більш ніж піврічної роботи України в рамках угоди з ключовим кредитором. З часу підписання Меморандуму про співпрацю з МВФ, ми виконали чимало вимог Фонду. Серед них — проголосували закон про створення Антикорупційного бюро, провели банкам стрес-тести та реструктурували заборгованість НАК «Нафтогаз-Україна». Разом із тим, залишилося ще багато невиконаних зобов’язань.
«На сьогодні, відповідно до рекомендацій МВФ, у нас чисті золотовалютні резерви (без урахування кредитних коштів) на кінець вересня повинні були вирости на 300 мільйонів доларів. А вони у нас зменшились на 2,2 мільярда...», — говорить президент Українського аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО.
Окрім цього, у нас збільшився дефіцит державного бюджету до 6%. А за прогнозами МВФ, він мав зменшитися лише до 5,2%. І найголовніше — відповідно до розрахунків кредитора, надходження іноземних інвестицій в країну з квітня цього року мали скласти 35 мільярдів доларів, чого не сталося.
«Формально ми намагаємося дотримуватися рекомендацій МВФ, але, по суті, нічого не змінюється. Тобто ідеологія діяльності уряду та НБУ залишається нереформованою», — говорить колишній заступник глави Нацбанку та міністра фінансів Олександр САВЧЕНКО. Як приклад він наводить вимогу Фонду збалансувати бюджет. Це можна зробити двома шляхами: скоротити витрати чи збільшити податки. «Скоротити витрати — це і є реформа, — говорить Олександр Савченко. — Замість цього уряд збільшив податки і ввів нові, абсолютно безглузді. Наприклад, так званий податок на «експортерів», коли оподатковується продаж валюти. У нас брак валюти, а ми вводимо на неї податок. Люди забирають депозити, а у нас вводиться податок на доходи з депозитів».
Уряд та президент «відхилення» від плану виправдовують війною. Мовляв, потрібна спеціальна «програма воєнного часу» для України (про це «День» писав раніше — «Що таке «програма МВФ воєнного часу»?», від 2 жовтня 2014 року). Але експерти переконують: воєнна ситуація в країні — не ключова причина відсутності стабілізації економіки.
«МВФ ставить макроекономічні завдання, але техніка їх виконання нашою владою, економічного блоку уряду, на жаль, знаходиться в «традиційних» тонах і руслах. Вони не призведуть до радикальної зміни ситуації. І ми змушені просити про збільшення фінансової допомоги. З першого погляду, війна виправдовує такі вимоги до міжнародних фінансових організацій, але це не зовсім так», — говорить колишній заступник голови НБУ. За його словами, потрібно змінювати риторику уряду зі спроб збільшити позички від іноземних кредиторів на динамічні реформи в економіці. Інакше загроза дефолту країни стане більш реалістичною, ніж в заголовках закордонних ЗМІ. «Якщо підсумувати наші виплати в цьому і наступному роках, то теоретично, ми можемо знайти фінансування за рахунок тих запозичень. Але в наступному році відношення боргу держави до ВВП складатиме понад 50%», — говорить Олександр Савченко. За його словами, саме тому не можна затягувати із проведенням реформ.
«Перш за все, потрібно зменшити ВВП, який розподіляється через бюджет, десь на третину — з 50% до 33%. Це колосальне завдання і виконати його буде не так вже й легко», — пояснює колишній заступник голови Нацбанку. По-друге, потрібно перерозподілити ВВП на користь молоді. «Зараз пенсійна система «з’їдає» колосальну суму державних ресурсів. Варто скоротити всі пенсійні спеціальні системи і зменшити пенсійний фонд на користь малозабезпечених», — додає він. По-третє, — зробити перерозподіл ВВП на користь регіонів. «Тільки не на міста та області, а на первинні осередки влади. Зараз держава забирає 62% — 63% і залишає місцям менше 40%. Треба цю пропорцію поміняти», — радить Савченко. Водночас він зазначає, що ці заходи — лише передумови для реформ. А ті почнуться лише тоді, коли з’являться прямі іноземні інвестиції і кредити в економіку.
«МВФ — це «швидка фінансова допомога». І всі знають про те, що «швидка допомога», по суті, не лікує. Вона лише намагається усунути тимчасові складнощі. Для того, щоб вилікуватись, потрібно діяти зовсім по-іншому», — говорить колишній радник голови Нацбанку Віктор ЛИСИЦЬКИЙ. За його словами, потрібно, як мінімум, створити умови для підтримання бізнесу, бо поки що цього немає.
Для цього важливим є встановлення узгодженості між монетарною та фіскальною політикою. «Зрозуміло, що в умовах, коли фіскальна політика стає більш жорсткою, спробувати зменшувати пропозицію грошей, то отримуємо ситуацію, коли і фіскальна, і монетарна політика — обмежуючі. Це прямий шлях до подальшої деградації економіки, яка дедалі скочуватиметься в рецесію, унеможливлюючи формування нових ресурсів та тенденцій до економічного зростання», — пояснює керівник економічних програм Центру Разумкова Василь ЮРЧИШИН. За його словами, потрібно чітко переходити від обмежуючої монетарної та фіскальної політики до стимулюючої. Наприклад, як це зробили свого часу в Грузії: радикально зменшили тиск фіскальної політики. В результаті скорочення ставок за основними податками вдвічі, надходження до бюджету зросли майже в п’ять разів.
Також експерти радять звернути увагу на бізнес. «Наразі збільшилося навантаження на приватний сектор та інвесторів. З них намагаються більше стягнути грошей», — говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН. За його словами, збільшуючи долю держави в економіці ми зменшуємо роль приватного бізнесу. «Це може дуже погано позначитися на прирості цього року і взагалі ставить під питання приріст наступного. Потрібно сконцентруватися не на тому, як побудувати капіталізм, а на тому, як дати бізнесу розвиватися», — зазначає він. На думку експерта, потрібно визнати нарешті той факт, що приватний бізнес є основою для економічного зростання в країні і посилено працювати над покращенням умов ведення бізнесу.
