«Це поступово призведе до повної зупинки експорту»
Малий і середній бізнес скаржаться на заборону НБУ здійснювати платежі з імпортних операцій без завезення товару на територію України
Зима, що наближається, як виявляється, несе Україні значні ризики не лише у зв’язку з дефіцитом газу. Скільки вже говорилося про нестачу обмундирування, а тим паче зимового, для воюючої української армії. Тим часом Черкаський шовковий комбінат, що є постачальником камуфляжу для Міністерства оборони і Нацгвардії, побоюється, що може зірвати оборонне замовлення.
Заступник голови наглядової ради цього підприємства Борис Тимонов нагадує, що необхідна для роботи комбінату бавовна в Україні не росте, синтетичні нитки не виробляються, і все це підприємство вимушене купувати за кордоном. На замовлення і отримання сировини зазвичай йде не менш ніж три місяці. «Для виробництва камуфляжної тканини потрібна пігментна композиція однієї всесвітньо відомої фірми, — знайомить Тимонов журналістів з тонкощами технологій. — Ці барвники не можна перевозити за температури нижче нуля. І зазвичай ми брали на цьому підприємстві п’яти-шестимісячну програму, а вони дозволяли розраховуватися упродовж п’яти-дев’яти місяців. Сьогодні ми не знаємо, що робити — морози вже не за горами».
• «Спочатку ми почали порушувати постанову Нацбанку, що обмежує попередню оплату і надходження валюти 90 днями, — продовжує виробничник, — тому що ніяк не могли прискорити цей процес. А коли знайшли клієнтів, які погодилися на відстрочення платежу, то цей термін було збільшено до 180 днів. У результаті всі наші контрагенти перевели нас на попередню оплату. Але ми не можемо з ними розрахуватися».
Про що, власне, мова? Річ у тім, що 22 вересня Нацбанк, намагаючись запобігти корупційним схемам, під час яких з України виводилися за фіктивними контрактами великі кошти, ухвалив постанову №591. Документ запровадив заборону на платежі за імпортними операціями без завезення товару на територію України. Але цим поставлено під питання можливість попередньої оплати за всіма закордонними контрактами, зокрема й за довгостроковими. Стають також неможливими розрахунки за будь-які роботи чи послуги, які зазвичай передують імпортним чи експортним контрактам.
• У Федерації працедавців зазначають, що згадана постанова стала «вироком для інвестиційного клімату в Україні». Заступник голови ФРУ Дмитро Олійник зазначає, що федерація вела неформальну дискусію з НБУ, і «нам як представникам бізнесу було обіцяно, що до постанови буде внесено зміни, які дадуть можливість розв’язати наявні проблеми, — здійснення попередньої оплати за реальними контрактами, і, таким чином, усунути обмеження, що призводять до негативних наслідків для бізнесу». Олійник також зазначає, що «постанова ні на йоту не спрацювала на стабілізацію валютного ринку, а те, що є сьогодні, забезпечили інтервенції Нацбанку, коли щодня на міжбанківський ринок вкидалося по 200-300 мільйонів доларів».
Володимир Цибульський, генеральний директор АТ «СКФ Україна», стовідсотковим власником якого є шведська транснаціональна корпорація SKF — лідер світового ринку підшипників, наголосив: сьогодні ми зіткнулися з тим, що не можемо нормально розраховуватися з нашими власниками, з головним офісом, які надають звичайні послуги. Це пуско-налагоджувальні роботи, ремонти, навчальні тренінги, маркетингові послуги за межами України. «Я вважаю, — робить висновок Цибульський, — що постанова №591 повністю руйнує інвестиційний клімат в Україні. За таких умов жоден поміркований іноземний інвестор до такої країни не прийде».
• Особливо сильно позначився цей документ на фармацевтичній промисловості. Річ у тім, що експорт продукції цієї галузі в усі країни вирішується лише в тому разі, якщо там заздалегідь проведено державну реєстрацію і дослідження лікарських засобів, які завозяться. Зрозуміло, що нашим компаніям необхідно укладати договори на відповідні випробування з профільними іноземними компаніями. Але як це зробити, якщо у нас у країні заборонено розрахунки за імпортними операціями без завезення товарів на територію України?
Генеральний директор АТ «Лекхім» Тетяна Печаєва розповідає, що у зв’язку з чинністю постанови №591 практично повністю зупинено реєстрацію нових лікарських засобів та засобів, які добре зарекомендували себе в Україні та на зовнішніх ринках. За її словами, «це поступово призведе до повної зупинки експорту. І ми втратимо ті ринки, які насилу були нами завойовані. Їх швидко займуть конкуренти». Гендиректор розповідає, що реєстрація в середньому займає від року до п’яти років, і кожен втрачений місяць для нас дуже важливий. І такий місяць ми вже втратили, бо не провели жодного платежу. Жодне підприємство України не змогло зареєструвати за кордоном жодного препарату. До того ж, зупинена також перереєстрація.
Як додатковий приклад Печаєва розповідає, що її компанія є ексклюзивним дистриб’ютором препарату «Інсулін» на територію Туркменістану. «Але сьогодні не можна розрахуватися за цей препарат з його виробником — світовим брендом, — обурюється фармацевт, — Ми не можемо сплатити за товар, а отже, не можемо його вчасно поставити. Україна втрачає чималі гроші. Питання: кому виставляти штрафні санкції?! І хто після цього з нами працюватиме за кордоном, на яких інвесторів можна очікувати?».
• Згадувалося також про те, що через неможливість проводити передоплату можуть нести великі втрати також і українські нафтотрейдери, яким ніхто не продасть за таких умов жодного літра пального. Природно, це може викликати дефіцит на ринку бензину.
Але «День» переговорив із президентом Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів» Леонідом Косянчуком, а також із директором консалтингової компанії «А-95» Сергієм Куюном, і обидва вони сказали, що на нафторинку таких труднощів немає. Є одна проблема — де і за скільки купити валюту. Зокрема, Косянчук зазначив, що нафтотрейдери змушені купувати її не за 12,9 гривень за долар, а за 14,5 гривень. «І потім у нас запитують: чому бензин такий дорогий?», — зазначає він.
• Зате дуже добре знає проблеми, які створила українському бізнесові постанова №591 віце-президент Української спілки промисловців і підприємців Юлія Драговоз. На її думку, вона потенційно корупційна. «Через неї бізнес сьогодні нічого не може зробити, це блокує його роботу», — висловила вона своє негативне ставлення до цього документа і підкреслила, що в ньому передбачено вибірковий принцип. Послуги, за її словами, заблоковано повністю. А що стосується постачань товарів, то це віддано на відкуп банкам. І тут усе залежить від того, які в кого стосунки з банком, чи є можливість домовитися. «Комусь попускають, а комусь — ні, — зазначає віце-президент УСПП. — Великим фірмам, скоріше за все, не наважуються відмовляти, а малий і, особливо, середній бізнес, який зазвичай працює за передоплатою, однозначно страждає».
