Перейти до основного вмісту

Про ювілеї, «білморди» та мовний закон

07 вересня, 00:00

Готуючи колонку «Що хорошого? Що поганого?», навмисне залучила до опитування тих своїх знайомих, котрі завжди апріорі налаштовані на позитив. Чесно кажучи, дуже хотіла уникнути негативу — надто багато його останнім часом довкола. Не вийшло! Що зачіпає за живе моїх респондентів — далі у відповідях.

Любов КИЯНОВСЬКА, професор Музичної академії ім. Миколи Лисенка:

— Дуже гарне враження справила на мене вистава Львівської опери «Травіата», де виступила гостя — молода київська співачка Зоя Рожок, і її виконання принесло глядачам справжнє задоволення. Це з останніх приємних вражень. А тепер про розчарування: говоритиму про святкування Дня Незалежності у Львові, де було багато вульгарності, несмаку, багато того, від чого відмовляється цілий світ. Передовсім згадаю надмірну гучність, яка, крім усього іншого, є надзвичайно шкідливою для здоров’я. До того ж не можу сказати, що ті святкування мали позитивну концепцію — художню, естетичну. На превеликий жаль. Дуже хочеться, щоб масові заходи розгорталися на тому високому рівні культури, який завжди був притаманний нашому місту. А от від вересня очікую суцільного позитиву. Львівська філармонія готується до 110-річного ювілею, і в її афіші буде багато цікавого. Зокрема, із нетерпінням чекаю концерту з участю скрипальки Лідії Шутко — це справді велика артистка. Також дуже чекаю відкриття Львівського форуму видавців. Отож перспективи з афіш заохочують, і це радує.

Богдан КОЗАК, народний артист України, актор і режисер Театру ім. Марії Заньковецької:

— У мене велика радість — мій онук Юрій Козак став першачком. Причому ми віддали його до школи з поглибленим вивченням німецької мови. Із доброго й те, що відбулася посвята студентів на кафедрі театрознавства й акторської майстерності Франкового університету, якою я керую. Приємно також, що наша кафедра разом із кафедрою бібліотекознавства і книгознавства підготувала до 125-ліття від дня народження Леся Курбаса 700-сторінкову книжку про його життя і творчість, де для всебічного висвітлення особливої філософії театру Леся Курбаса в європейському просторі, творчого методу виховання актора й режисера в українському просторі зібрано найкращі праці представників різних театральних шкіл України, причому і старшого, і середнього, і молодого поколінь. Видання кілька днів тому ми представили в Києво-Могилянській академії — у бібліотеці імені Антоновича. А щодо поганого?.. Мене страшенно дратує закон про мови: таке враження, що повертаємося у XIX століття, у жахливу двомовність, із якою завжди боровся український театр. Шановні олігархи, ви — не політики! За момент тимчасовості ви випустили джина із пляшки. Хто посіє вітер — пожне бурю. Забули? Не можна так: це великий гріх — перед своїм народом, перед своєю совістю, перед дітьми. Ви нині запалили вогонь міжнаціонального розбрату! Якщо до цього додасться ще й церковний, матимемо середньовіччя!

Надія ТРУШ, керівник інформаційної служби Театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької:

— Радію з того, що мій третій онучок Максимко став школяриком — склав компанію старшеньким Ярославчикові й Тарасику. Радію і тому, що було гарне літо — хай і трохи посушливе. Моя сім’я добре відпочила: насолоджувалися природою на дачі. Онуки чимало допомагали — зривали ягоди, збирали яблучка, показували мені помідори цікавої форми («...оці двоє зрослися в один, а цей — із носом, як у Буратіно...») Щодо роботи, то театр розпочав новий — 113-й — сезон, який буде особливим тим, що святкуватимемо 140 років від дня народження нашої патронеси Соломії Крушельницької — разом із меморіальним музеєм імені Соломії Амвросіївни та Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». У планах, зокрема, проведення ювілейної академії, двох вистав — опери «Мадам Баттерфляй» і балету «Повернення Баттерфляй», а також фестивалю оперного мистецтва, на який запросимо багато гарних гостей. Готуємо прем’єру — балет «Корсар» Адольфа Адана, яку представимо глядачеві наприкінці жовтня. Ще у планах — опера «Чарівна флейта» Моцарта й дитячий балет «Білосніжка і семеро гномів» сучасного польського композитора Богдана Павловського. Що розчарувало? Ухвалення мовного закону.

Галина ГУЗЬО, незалежний журналіст:

— Почну з поганого, бо воно за останній час уже, вибачте, дістало. Навіть боюся прогнозувати, чим закінчиться ця страшна штучна мовна війна. Політикани, яким вона на руку, зловтішаються. І їм байдуже, що їхні «стратегічно правильні» слова й дії ображають мільйони українців — тих, які з діда-прадіда думають і розмовляють українською. Прикро мені за рідний Львів, який так мляво реагує на «мовний переворот» у державі... Погано й те, що до виборів — ще майже два місяці, а передвиборча кампанія — уже в печінках. Надто прямолінійна й жорстка політична реклама на телебаченні нещадно зомбує народ. А «білморди», якими обвішано всі куточки міст і передмість, узагалі не витримують жодної критики: від карикатурних облич а-ля містер Бін — до «тупих» гасел, які працюють радше проти кандидатів, ніж додають їм плюсів. Ще з поганого те, що й після 21 року незалежності на території України, у Криму, відбуваються музичні фестивалі, на яких майже не почуєш ані української пісні, ані української мови. Дивишся на цей «естрадний шабаш» і розумієш, що низькопробна російська попса під патронатом Примадонни остаточно «в’їлася» у вуха українців. І все це дійство з пафосом транслює канал, який, дуже прикро, останніми роками з проукраїнського дедалі стрімкіше перетворюється на ще одного «вєщатєля» наших північних сусідів... Але, на щастя, у цьому житті відбуваються і добрі події, зустрічаються добрі люди. У вересні з нетерпінням очікую на дві мегадобрі події: Львівський форум видавців і концерти з нагоди 20-річчя легендарної вокальної формації «Піккардійська терція». Обидві, не маю жодних сумнівів, зарядять позитивом надовго. Надихнуть! І цього натхнення повинно вистачити, щоб внутрішньо перемагати все те погане, що перераховано вище.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати