Митники попереджають про збільшення контрабанди

Кабмін запровадив додатковий збір на імпортну продукцію. Це закріплено розпорядженням № 119-р від 16 лютого, опублікованим нещодавно на сайті уряду. Нагадаємо, що  депутати в кінці 2014 року підтримали ініціативу прем’єра Яценюка і внесли зміни  в Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України»,  аби стабілізувати  платіжний баланс країни.

•  «Враховуючи різкий рух курсу, якнайшвидша його імплементація сьогодні важлива», — говорить «Дню» голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Роман Насіров. За його оцінками, в державну скарбницю завдяки цьому може надійти близько 17 мільярдів гривень. Однак першочергове завдання введення цього збору все ж знизити попит на імпорт і валюту.

•  Відтак, додаткових 10% вже сплачують імпортери готових харчових продуктів, алкогольних і безалкогольних напоїв, тютюну і його замінників, продуктів, жирів та олії тваринного і рослинного походження та оцту. Решта імпорту потрапить під 5% оподаткування. В документі також прописані «життєво необхідні» продукти, які не обкладаються збором. Це електроенергія, вугілля, газ, нафта і нафтопродукти, деякі види фармацевтичної продукції (для проведення гемодіалізу та лікування онкологічних хворих) та благодійна допомога.

•  Згідно з даними Держстату, в 2014 році ми імпортували товарів на 54,38 мільярда доларів, що на 28,3% менше, ніж в 2013 році. Скоротився також і експорт — 13,5% (до 53,91 мільярдів доларів). Тобто споживчий попит на імпортні товари зменшується. Чи  збережеться тенденція? І чи не ризикує Україна, запровадивши новий збір, отримати  санкції від СОТ та інших міжнародних торговельних організацій? І головне — чи вистачить в українських виробників резервів, аби закрити внутрішній попит українськими дешевшими товарами?  Про  це  «День» запитував експертів. Про все по порядку.

•  Після тривалих переговорів уряд погодив з Європейською Комісією введення збору. Тепер на черзі СОТ. «СОТ не може заперечити, тому що Україна діє згідно із 12 статтею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Ця стаття передбачає, що у випадку проблем з платіжним балансом чи резервами, країна може запроваджувати додатковий імпортний збір. Тому СОТ може хіба що зібрати Комітет платіжного балансу (це може відбудетися десь наприкінці квітня) і розглянути це питання. А запроваджувати  санкції у даному випадку СОТ не може», — заявив «Дню» радник прем’єр-міністра з питань стабілізації імпорту, екс-заступник голови Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Валерій Пятницький. За його словами,  в квітні експерти СОТ аналізуватимуть подані Україною документи про причини введення імпортного збору, їх економічне обґрунтування, а також звіт МВФ про стан платіжного балансу, перспективи і терміни дії збору. Якщо експерти знайдуть невідповідність процедурам і угодами СОТ, то заявлять про них. Якщо ні — можуть надати уряду рекомендації, як поліпшити платіжний баланс. «Але ні санкції, ні інших обмежувальних дій Комітет ініціювати не може», — пояснює Пятницький і додає, що  це право окремих  країн-учасниць СОТ. На думку радника прем’єр-міністра з питань стабілізації імпорту,  не варто чекати спротиву членів СОТ, бо в Україні є вагомі підстави це зробити. Серед них — від’ємний фінансовий і поточний рахунки та значне скорочення валютних резервів.

•  Окрім цього, пояснює Пятницький, введення збору може поліпшити платіжний баланс країни, і коли результат стане відчутним, то уряд зможе його відмінити ще до кінця року.

•  Втім, не всі дотримуються такої думки. Збір навряд чи допоможе вирішити ситуацію  з  платіжним балансом, говорить «Дню» перший заступник голови парламентського комітету з питань  податкової та митної політики Андрій Журжій. «Імпорт і наділ скорочуватиметься, і тоді може зрости контрабанда... Ці 5-10% будуть додатковим стимулом для росту контрабанди», — пояснив він. За словами Журжія, в групі першочергового ризику першими опиняться продукти харчування.

•  Про  негативні наслідки такого кроку уряд попереджали й митарі. Точку зору фіскалів не врахували, коли приймали це рішення, заявив раніше на одному з засідань податкового комітету заступник голови Державної  фіскальної служби  України Анатолій Макаренко. Тоді він озвучив депутатам можливі наслідки такого кроку: «Значне скорочення імпорту, контрабандисти аплодують стоячи, бо вони будуть отримувати потенційних клієнтів... Наша позиція — це не буде інструментом для отримання додаткових надходжень». Макаренко  пригадав 2009 рік,  коли  Кабмін запровадив 13% ставку на імпорт  автомобілів і одразу зіштовхнувся з різким зменшення автомобілів і появою відповідних схем їх завезення. Серед них — розбір автомобіля на деталі. Головний митник країни запевняв, що отримати необхідні уряду 17 мільярдів можна і без додаткового імпортного збору. 

•  На думку голови «Комітету економістів України» Андрія Новака,  ситуація зі збором — двояка. З одного боку — загроза контрабанди, з іншого — додатковий шанс на розвиток внутрішнього виробництва. «Українське виробництво через подорожчання імпортних товарів може наростити виробництво. Але не все. Багато виробників використовують переважно імпортні енергоресурси і обладнання. Девальвація призвела до їх подорожчання, що відбилося на ціні. Хто може виграти? Переможців небагато: харчова промисловість, фармацевтика і ринок внутрішніх послуг», — пояснив він. В інших сегментах, за його словами,  панує імпортний товар, тому очікувати дива перевиробництва не варто. Загалом же,  переконаний експерт, такий крок призведе до скорочення споживчого попиту і зменшення темпів ВВП.