Україна відмовляється від «зеленки»

У понеділок стало відомо, що Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), 27 лютого знизила тарифи на електроенергію, що виробляється з поновлюваних джерел, на 50—55%. У сонячних електростанцій оплата виробленої електроенергії впала на 55%, у решти видів «зеленої» генерації — на 50%. Обґрунтування цього рішення по-військовому коротке: НКРЕКП виходила з дії надзвичайного стану в енергетиці, запровадженого урядом.

Чому Європа впевнено йде шляхом розвитку «зеленої» енергетики, а Україна сходить з нього? Чому наша країна часто віддає перевагу витрачанню грошей на купівлю енергоресурсів у агресора, тоді як у неї завжди більш ніж достатньо таких поновлюваних природних ресурсів, як сонце, вітер, рослинність і відходи тваринництва? Відповіді на ці запитання шукали учасники дискусії, які сприйняли переказане вище рішення НКРЕКП як ознаку того, що Україна вирішила відмовитися від «зеленої» енергетики.

ЗГОДНІ «ЗАТЯГНУТИ ПАСКИ»

«П’ятничне рішення НКРЕКП ставить галузь на межу виживання і для багатьох компаній автоматично означатиме технічне банкротство, — зазначає власник компанії «Гідроенергоінвест» Ігор Тинний. — Ми перебуваємо в стані війни, і коли певний час тому уряд, у рамках антикризових заходів, вніс зміни до податкового законодавства і ввів податок на прибуток для «зеленої» генерації, яким наш сектор раніше не обкладався, жодна компанія не вважала за потрібне оскаржити це рішення в суді. І це незважаючи на те, що ми підписували європейську Енергетичну хартію і мали право на таку пільгу. Ми були згодні затягнути паски».

«Крім того, із серпня минулого року, — продовжує Тинний, — упродовж більш ніж півроку, не маючи для цього будь-якої нормативної бази, НКРЕКП порушувала закон і не переглядала тариф пропорційно девальвації національної валюти. Тільки за цей час сектор недоотримав близько 300 мільйонів гривень. І знову ж таки не було подано жодного позову — всі розуміють, що зараз скрутний час і треба терпіти. Обурює лише те, що ніхто з боку держави не спромігся поспілкуватися з інвесторами, які вклали в економіку країни близько трьох мільярдів доларів. Причому більшу частину цих коштів позичили у європейських банків — ЄБРР, ЄІБ, а також у різних експортних агентств. Отже, у нас тепер залишилися валютні кредити, які через девальвацію гривні практично неможливо обслуговувати. Ми запрошували членів НКРЕКП прийти на цей круглий стіл і вислухати нас. Але ні вони, ні представники Міненерговугілля не знайшли часу для діалогу з нами».

ПОТРІБЕН ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР

Власник енергетичного бізнесу вважає, що «в умовах війни в України не такий уже й великий вибір, як стати незалежною». Він нагадує, що приблизно 80—85% сировини для атомних електростанцій залежить від нашого ворога. І щоб досягти хоч якоїсь ілюзії енергетичної незалежності, є лише кілька варіантів. Перший — займатись енергоефективністю працюючих електростанцій. Другий — розвивати поновлювану енергетику, оскільки в довгостроковій перспективі вона найдешевша. «У нас немає вхідної ціни за використовувані первинні ресурси, — нагадує Тинний. І це той шлях, яким іде весь цивілізований світ. А наш міністр робить публічно і вже не вперше заяви про те, що розвивати «зелену» енергетику не потрібно».

Він також запитує, за яким принципом формувався нинішній склад НКРЕКП, чи дотримувався при цьому принцип публічності і як призначена головою цього регулятора молода людина знається на проблемах галузі, якщо раніше вона про них ніколи не чула. «Хотілося б дізнатись, — додає гідроенергетик, — у чому причина п’ятничного рішення знизити тарифи вдвічі, не намагаючись навіть внести зміни до чинного закону».

ДОРОГА «ІГРАШКА» ЧИ НАЙДЕШЕВШЕ ДЖЕРЕЛО?

«Наша галузь є дорогою під час свого становлення, — визнає Тинний. — Дехто навіть вважає, що поновлювана енергетика — дорога іграшка. Так виходить лише тому, що ці станції щойно побудовано». Він нагадує, що в тарифі на теплову, атомну і гідрогенерацію сьогодні відсутня інвестиційна складова, а також амортизація. «Виходить, що ми робимо над собою і над нашими нащадками експеримент, сподіваючись на те, що наші атомні і теплові станції працюватимуть завжди, — говорить він і зазначає: — Деяких людей, а також мене лякає більше, ніж війна, безпека АЕС у нашій країні, яка пережила Чорнобильську аварію».

«Ми побудували станції потужністю 200 МВт, але в тих умовах, у яких тепер опинилася галузь, — говорить директор компанії Вінд Пауер Генман Айбіндер, — усі наші плани на майбутнє довелося заморозити». Він цитує в.о. голови НКРЕКП Дмитра Вовка: «Треба визнати, що прийняття стратегії розвитку енергетики України в частині зеленої енергетики було передчасним. Завдання, які в ній (стратегії) встановлено, нездійснимі. Тому комісія робитиме все можливе для обмеження тарифів на «зелену» електроенергію до внесення законодавчих змін». «Про яку енергетичну незалежність і безпеку може йтися, якщо держчиновники дозволяють собі такі висловлювання», — вигукує Айбіндер.

Електроенергія вітрових або інших альтернативних джерел, згідно зі звітом міжнародного енергетичного агентства з поновлюваної енергії IRENA за 2014 рік, дешевша, ніж продукція АЕС або теплової генерації, нагадує перший заступник генерального директора компанії «Вітрові парки України» Андрій Сергієнко. Він розцінює дії або бездіяльність чиновників НКРЕКП і Міненерговугілля як «абсолютно непрофесійні».

ХТО ПОСТРАЖДАЄ

«Ці люди не знають суті того, що відбувається, і не можуть оцінити наслідки рішень, що приймаються, про неперегляд у бік збільшення і навіть зниження «зелених» тарифів, — звинувачує Сергієнко. — Вони (рішення) є абсолютно незаконними і призведуть до відповідних рішень судів, які з’являться або в нашій країні, або будуть прийняті європейськими судами. Поки ж від цього страждають не лише конкретні компанії, але й інвестклімат нашої країни в цілому».

«Рішення про зниження «зеленого» тарифу на 55% обернеться для нашої компанії великими збитками, — говорить голова наглядової ради компанії «Токмак Солар» Енерджі Олександр Рєпкін, — і практично ставить нас у категорію банкротів. Тільки при обслуговуванні європейського кредиту компанія матиме близько 250 тисяч доларів збитків на рік». «Будь-який розвиток галузі припиняється», — прогнозує топ-менеджер.

ЕФЕКТ ЛОКАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ

«Альтернативників» вирішили підтримати деякі народні депутати. Максим Єфімов зазначає, що закон про альтернативну енергетику в Україні розроблявся з урахуванням відповідного закону, що діяв у Німеччині. У цьому документі було прописано так звану локальну складову. Завдяки цьому за шість років в Україні створено тисячі робочих місць і цілі виробництва. Народний депутат розповідає, що перший вітропарк у Казахстані побудовано на основі установок краматорського підприємства, що випускає вітряні двигуни і перемогло у відповідному тендері, незважаючи на конкуренцію з боку світових лідерів.

Єфімов підкреслює, що зі зменшенням «зелених» тарифів у інвесторів падає бажання вкладати кошти в нові робочі місця. Він розповідає, що невдовзі в парламенті розглядатиметься законопроект, спрямований на те, щоб оптимізувати тарифи для різних видів альтернативної енергії. «Але я не розумію, яким чином повинен працювати новий закон, якщо існуючі закони не виконуються і порушуються всіма можливими і неможливими способами, — не без гіркоти зазначає Єфімов і додає: — Сьогодні боротьба триває без правил, причому і з тими інвесторами, які раніше вклали гроші, і з тими, хто ще тільки хотів би це зробити». Народний депутат вважає, що і в Міненерговугілля, і в НКРЕКП потрібні кадрові ротації.

МОЖЕ, СТВОРИТИ В ПАРЛАМЕНТІ СЛІДЧУ КОМІСІЮ

Ще більш різко налаштований член парламентського комітету з ПЕК Юрій Чижмар. На його думку, до названих відомств «запущено непрофесіоналів, які ще й крадуть». На його думку, в енергетиці «розбазарюються мільярдні кошти», чим підривається будь-яка довіра інвесторів і інвестиційний клімат. «Якщо ми підірвемо довіру до «зеленої» енергетики, то як залучимо такі необхідні країні інвестиції для облаштування побутових відходів», — запитує політик і зазначає, що без цих недешевих споруд країні загрожує екологічна катастрофа. Чижмар пропонує створити при комітеті робочу групу, яка могла б розібратися з непридатною позицією Міненерговугілля і НКРЕКП, чиновники яких не хочуть чути і вести діалог із представниками «зеленої» енергетики. «А, може, краще створити тимчасову слідчу парламентську комісію з цього питання», — пропонує він.

«День» вирішив залучити до цього матеріалу також і думку галузевого міністерства. У надісланому до редакції тексті, погодженому заступником міністра Олександром Свєтеліком, сумлінно перераховані документи, «спрямовані на стимулювання розвитку поновлюваної енергетики», а також стверджується, що їх реалізація дозволить до 2020 року довести частку відповідних енергоносіїв у загальній структурі енергоспоживання країни до 11%. (Учасники ринку підрахували, що зараз цей показник не перевищує 1% і навряд чи зростатиме). Далі стверджується, що Міненерговугілля проводить актуалізацію названих документів. У результаті цієї роботи до 2030 року частка поновлюваної енергетики становитиме вже 20%. А що робиться сьогодні? Відповідаючи на це запитання, міністерство наводить дані про те, що на початок 2015 року погоджено технічні умови для приєднання до електромереж відповідних електростанцій загальною потужністю 3,8 ГВт. Ще 4,2 ГВт — на етапі розробки або узгодження ТЕО. І ні слова про різке зниження «зелених» тарифів і наслідки цього, ні про порушення законодавчо закріплених зобов’язань перед інвесторами, ні про висловлювання міністра, в яких він пропонує Україні «почекати, поки ці технології (поновлюваної енергетики. — Авт.) подешевшають».

ГОЛОС ІЗ "ФЕЙСБУКУ"

Віктор КРИВЕНКО, народний депутат України, фракція «Самопоміч»:

— Це повний «бєспрєдєл». ДЕРЖАВА НЕ МОЖЕ ПОГІРШУВАТИ ПРАВИЛА ГРИ!!! Вам не подобається хтось із інвесторів — розслідують у рамках кримінальних проваджень. Але не перетворюйте країну на «Мумба-юмбу». Інвесторам однаково, що уряди змінюються. Змінюєте правила гри — дайте тим, хто вже нам повірив, добудуватися. І потім змінюйте. У цій сфері — кажіть, що через рік правила будуть такими. Для тих, хто є, — терпіть. Як після таких рішень когось заманювати!? Газовугільні лобісти перемогли...