«Путіна – геть, Кольченка – додому!»
Активісти влаштували пікет під посольством РФ, вимагаючи звільнити «кримського в’язня»
6 квітня в Києві пройшла ще одна акція солідарності, присвячена Олександрові Кольченку. Кримчанина вже майже рік утримують у СІЗО «Лефортово» в Москві і судять за звинуваченням у тероризмі. Так само, як і Олег Сенцов або Надія Савченко, Кольченко потрапив до списків «політичних в’язнів».
6 квітня мало відбутися чергове судове засідання в Росії у справі Олександра, тому вибір активістами місця для пікету — посольство РФ у столиці — очевидний. Ті, хто прийшов, принесли з собою плакати «Свободу Тундрі» (Тундра — прізвисько Олександра), «Боротьбу за свободу не засадиш до в’язниці», «Наша солідарність міцніша за ваші в’язниці», а також вигукували «Свобода! Рівність! Глобальна солідарність!» і «Путіна — геть, Кольченка — додому!». Від російської амбасади мітингувальників відділяло два паркани і колючий дріт, а також — майже двадцять охоронців — десь один на двох активістів. Дехто з людей у формі з шевронами «22 окрема бригада МВС» (охорона дипломатичних представництв. — Авт.) знімали активістів на мобільні камери протягом усього мітингу.
«Єдиний «злочин» Олександра — невизнання окупації Криму, — говорить правозахисник Олександра РОМАНЦОВА (Центр громадянських свобод). — Він організатор багатьох антифашистських і соціальних акцій — як його можна судити за участь у підготовці терористичних актів?».
На акцію прийшли кримські активісти та друзі Кольченка. «Ми знайомі з Олександром ще зі студентських років, - розповідає «Дню» друг Олександра Кольченка Денис МАЦОЛА. - Зараз підтримувати з ним зв'язок можна тільки в односторонньому режимі - я відсилав йому листівку, але навіть не знаю, чи отримав він її. Останнього разу я бачив його в Сімферополі вже після анексії, коли ми збиралися й думали, що робити далі. Сашко говорив про те, що потрібно розвивати низовий протестний рух, громадянське суспільство, боротися за демократизацію російського режиму, що допомогло б у кінцевому підсумку повернути Крим Україні. Він ніколи не говорив мені, що планує брати участь у будь-яких терористичних актах.
Ситуація з Олександром плачевна. Якщо навіть Надію Савченко не випускають, хоч вона і народний депутат, і у неї є імунітет делегата ПАРЄ, і голодує, то зрозуміло, що дуже важко буде домогтися звільнення Олександра Кольченка та Олега Сенцова. Я дуже радий, що Сашко не зламався і не обмовив Сенцова. Ті, хто знають Сашка, пам'ятають, який він худий і зовні немічний. Але він виявився людиною з неймовірною силою волі. Сашко - переконаний анархіст. Він сидить у в'язниці, де свого часу перебував ув'язнений Кропоткін (Петро Кропоткін - один із найвпливовіших теоретиків анархізму. - Авт.), і це надає йому сил. Для нього боротьба триває.
Особисто у мене надія тільки на зміну режиму в Росії. Ми робимо цю акцію, зокрема, і для того, щоб показати світові жорстокість російського режиму, який не шкодує ні своїх, ні чужих. У мене є знайомі, які знали Кольченка і пішли на фронт зі словами «ми будемо воювати і за Сашка». Сильна Україна - альтернатива російському режиму, чим швидше ми зміцніємо, тим швидше впаде авторитаризм. Боротися можна на різних фронтах», - підсумовує Денис Мацола.
За словами активістів, на Олександра Кольченка зараз здійснюється моральний тиск, але він не заявляв про побиття чи тортури. Проблема також у тому, що кримчанина судять як громадянина РФ, хоча він не раз вимагав визнати його українське громадянство. Ця обставина утруднює роботу і участь української сторони, в тому числі нашої амбасади, в цій справі. Тим часом прокуратура Печерського району міста Києва лише кілька днів тому порушила справу про викрадення кримського активіста Олександра Кольченка. Зараз іде досудове розслідування.
Як стверджують правозахисники, за новим кримінальним кодексом Росії Олександра Кольченка судитимуть у Ростові-на-Доні, де провадяться військові трибунали, і це викликає побоювання, що процес може бути закритим. Активістові загрожує від 10 до 20 років ув’язнення.
