Як зробити працю рентабельною, а державу багатою

Передумов для надходження нових інвестицій в Україну — поки що немає. Про це йдеться у щоквартальному дослідженні динаміки індексу інвестиційної привабливості України, проведеному Європейською Бізнес Асоціацією, про яке «День» писав минулого тижня. Нагадаємо, що за підсумками першого кварталу, цей показник залишився на рівні тримісячної давнини — 2,51 бала за максимально можливої оцінки 5 балів. Також, згідно зі звітом, 85% бізнесменів не задоволені станом інвестиційного клімату в Україні. 46% керівників компаній — членів асоціації вважають, що бізнес-клімат став навіть гірший, ніж у грудні 2014 року. Приблизно стільки ж не прогнозують поліпшення у другому кварталі 2015.

Свою картину ситуації в країні виклав у виступі на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. «Ми отримали країну з 72 мільярдами доларів боргів, з порожніми сховищами газу, з анексованим Росією Кримом і з російською військовою інтервенцією в Донецьку і Луганську, — сказав він. — 20% української економіки втрачено. Знищено заводи, підприємства, робочі місця. Найстрашніше, що знищено долі людей. На рахунку державної скарбниці торік було 108 тисяч гривень і десятки мільярдів заборгованостей із пенсій, зарплат, соціальних виплат, з податку на додану вартість. Уряд був зобов’язаний вживати найрадикальніших і найефективніших заходів».

Сьогодні ж на казначейському рахунку уряду, зазначає прем’єр-міністр, — близько 30 мільярдів гривень. «Це свідчить, що нам вдалося зробити істотні кроки по демонополізації, деолігархізації і поліпшенню збору податків», — додає він. Окрім цього, урядові вдалося зменшити зовнішній борг країни з 72 до 69 мільярдів доларів, забезпечити виплати всіх пенсій, зарплат і всіх соцвиплат. «Знаю, що їхній рівень має бути вищим. Але ми платимо лише те, що заробили. Ми не допустили прострочень, заборгованостей, ми готуємо передумови для того, щоб українська економіка почала працювати і соціальні стандарти в країні, як наслідок економічного зростання, зростали», — сказав прем’єр-міністр.

Додаткові оптимістичні штрихи до цього полотна додав перший заступник голови Мінфіну Ігор Уманський. За його словами, вперше за багато років профіцит державного бюджету України в січні-березні 2015 року становив приблизно 3,6 мільярда гривень, надходження до держбюджету зросли на 37%. Доходи місцевих бюджетів у січні-березні збільшилися на 35,5% проти аналогічного періоду минулого року. За словами Уманського, у планах уряду — «забезпечення адекватного рівня фінансування соціальних стандартів, мінімальних розмірів прожиткового рівня і відповідного перегляду тарифної сітки».

ЯКЩО СКАЗАТИ ЧЕСНО

Уманський не розшифрував цієї останньої і досить загадкової фрази свого короткого спічу на тристоронній нараді, чим, можливо, вплинув на емоції наступного промовця — заступника співголови ради з боку профспілок Сергія Кондратюка. Він закликав «чесно сказати, який у нас рівень, масштаби і глибина бідності в країні» і зосередився на офіційному показнику прожиткового мінімуму, що є одним з основних державних соціальних стандартів. Адже його розмір був встановлений 2000 року (1218 гривень) і відтоді жодного разу не переглядався. Хоча навіть на сайті Мінсоцполітіки, як розповів Кондратюк, визначено, що прожитковий мінімум для працездатної людини становить 1840 гривень. «А якщо правильно порахувати, як це зробили профспілки разом із працедавцями, — додав функціонер, — то це 2027 гривень».

Кондратюк назвав мінімальну зарплату, що існувала в Україні, «абсурдною, вбивчою» і вказав, що вона втричі менша, ніж має бути, щоб праця була рентабельною. «Якщо легальна заробітна плата не буде рентабельною, — звертається Кондратюк до прем’єра, — ви не зможете детінізувати економіку і жодних реформ не проведете, тому що людина ні за що не зможе платити зі свого доходу і врешті-решт просто виїде з цієї країни, чи піде в тінь, чи почне готуватися до нових соціальних майданів... У вашій доповіді я не почув жодної позитивної перспективи, жодного соціального маяка, не побачив вашого розуміння того, як змінюватиметься в Україні ринок праці».

Яценюк не пропустив цих зауважень повз вуха. «Можливо, хтось забув, що ми витратили один мільярд доларів на постачання газу і електроенергії на територію Донецької і Луганської областей, а у відповідь отримали нуль, — сказав він, відповідаючи Кондратюку. — Там рахунків не сплачують, але, щоб люди не замерзли, ми повинні були це робити, тому що там — українські громадяни», — сказав Яценюк. Він також наголосив, що бюджет України не отримує «жодної копійки» з Донецької і Луганської областей, але при цьому український уряд виплатив 15 мільярдів гривень пенсій. До того ж, за його словами, понад один мільйон тимчасово переміщених осіб потребують соціальної допомоги. «Я за нереальні рішення не беруся, — заявив, закінчуючи свою репліку, прем’єр. — Я беруся лише за одне: я знаю, як витягнути країну з економічної прірви, і цим шляхом йтиму...».

У ШАХТАРІВ КВИТОК В ОДИН БІК

«На мою думку, прем’єр-міністр не був почутий сьогодні цим залом, — зазначив голова Національної профспілки гірників України Михайло Волинець. — Адже в нього, схоже, не було часу підготуватися до цієї зустрічі». Волинець розповідає про заборгованість із заробітної плати і про з’їзд шахтарів, який 21 квітня відбудеться в столиці. «Шахтарі купують квитки в один бік, — натякає лідер гірників на можливість затяжного соціального конфлікту. — Вони не впевнені, що заборгованість із зарплати буде насправді погашено. Невдовзі всі шахтарі страйкуватимуть. А почнуть шахтарі — підніметься вся країна. Невже ми всі разом — і влада, і профспілки, і працедавці не здатні проаналізувати, де ми перебуваємо, і розробити відповідні заходи. Для цього є інструмент — соціальний діалог».

«Я хотів у присутності прем’єр-міністра (на цей час він вже пішов) запитати, чи знають в уряді про страйк шахтарів держпідприємства «Краснолуцьквугілля». Люди, а це поряд із зоною АТО, у відчаї. Вони просто не знають, що їм далі робити, — наводить приклади Волинець, — Шахта «Південнодонбасівська №3». Вісім місяців ця найкраща шахта в Україні не працює чи працює з перебоями. А чому вона стоїть? Їй ніяк не можуть надати статусу юридичної особи. І три тисячі гірників, їхні родини залишаються без засобів для існування. Це — провал — у роботі нашої економіки, профільних міністерств. Зрозуміло, що в людей виникає цілковита недовіра до влади».

МОРАТОРІЙ І ЧОТИРИ СТОРІНКИ ПОВІСТОК

Голова Всеукраїнського об’єднання працедавців легкої промисловості Олександр Соколовський отримав для виступу всього три хвилини, причому після того, як Яценюк пішов. «Прем’єр-міністр виступив, усе добре розповів, себе послухав, і ми його послухали, він пішов, камери пішли услід, а тепер ви, панове, собі спілкуйтеся. Ми вам не заважаємо, — іронізує працедавець і додає, кажучи про державу. — На жаль, вона заважає. Хоча прем’єр-міністр сказав, що він знає, як витягнути країну із прірви, але чомусь за рік він цих своїх знань не застосував, і результати дуже сумні. У нас в легпромі за минулий рік був спад виробництва 2,7%, а вже за перший квартал цього року — 13,4%. Я не думаю, що в інших галузях промисловості можуть похвалитися кращими показниками».

Соколовський зазначає, що за минулий рік у рейтингу економічної свободи Україна скотилася з 150-го місця на 162-е. «З війною і всіма нашими проблемами усе зрозуміло, але чому не відбулося обіцяних змін в умовах для бізнесу», — запитує він і демонструє перелік повісток на чотирьох сторінках, отриманих директором і головбухом підприємства, попри мораторій на перевірки. «Це — страшно, це і є та прірва, в яку ми благополучно падаємо», — підсумував промисловець.