Сепаратизм і любов не сумісні

Організований Посольством Іспанії в Україні спільно з кінофестивалем "Молодість" показ кращих іспанських фільмів розпочався у столичному кінотеатрі «Київ» картиною, досить злободенною для нашої країни. Відзначена багатьма нагородами, комедія Еміліо Мартінеса Ласаро «Вісім баскських прізвищ» розповідає про те, що лише любов здатна перебороти неприязнь і різноманітні упередження, які виникають не лише поміж окремим людьми, а й поміж цілими народами.

Запавши на гонорову басконку Амайю, андалузець Рафа відправляється на пошуки чергової жертви свого гарячого іспанського темпераменту на її батьківщину. Окрім того, що герой ніколи не покидав рідної Севільї, де знаходив усе необхідне для вдоволення своїх примітивних потреб місцевого мачо, Рафа боїться потрапити до рук баскських радикальних націоналістів. Однак, пристрасть перемагає страх і хлопець опиняється у Країні Басків. Подальші події розгортаються за законами комедії несподіваних ситуацій, у які плейбой потрапляє через необхідність зображати перед батьком дівчини не просто її колишнього нареченого, а й баскського патріота. Коли ж справа за кілька днів доходить до весілля, Рафа тікає з-під вінця у рідну Севілью, куди слідом за ним їде закохана в нього Амайя. Любов долає будь- які перешкоди, вона здатна перемогти навіть сепаратистські настрої й упередження відносно своїх сусідів – саме ця ідея, покладена в основу стрічки, схоже, і визначила вибір «Восьми баскських прізвищ» як фільму-відкриття Тижня іспанського кіно в Україні, для якої проблема роздутого московською пропагандою сепаратизму нині є досить болючою.

Думаю, за інших обставин, фестиваль відкривали би кращою картиною цього фестивалю «Легко жити з заплющеними очима» (режисер – Давід Труеба), яка стала тріумфатором нагороди Гойя за минулий рік. Назва фільму, що розповідає про подорож шкільного вчителя до Альмерії, запозичена з тексту пісні Джона Леннона Strawberry Fields Forever. Саме в Альмерії, яку називають «іспанським Голівудом», знаменитий бітлз написав цей свій хіт під час зйомок фільму в 1966 році. Тож герой Хав’єра Камара, відомого за численними ролями в Педро Альмодовара, їде туди, сподіваючись на знайомство з Джоном. Антоніо не лише любить сам слухати пісні «Бітлз», а й учить дітей англійської мови на їхніх текстах. Фільм, занурюючи глядача в атмосферу франкістської Іспанії, є не лише нагадуванням про життя в умовах політичної  диктатури, а й попередженням про можливість встановлення нових тоталітарних режимів. Адже історія, як відомо, розвивається по спіралі, й нинішні події в Україні не раз викликали порівняння з тим, що робилося в Європі напередодні Другої світової війни. Отже й пісню для уроку, назва якої написана на шкільній  дошці великими літерами, автори фільму вибрали невипадково – «Help». Між тим кожен, хто благає про допомогу, має збагнути, що ніхто, крім самого себе, тобі не допоможе. 

Закривала фест екранізація другої частини «Дон Кіхота», яку слідом за першою частиною здійснив відомий режисер Мануель Ґутьєресо Араґон. Він сам представив свою картину в Києві, а наступного дня провів майстер-клас. Режисер, поставившись до улюбленого роману з пієтетом, не піддався спокусі переосмислити знаменитий твір Сервантеса у дусі постмодернізму, хоча перипетії «Док Кіхота» дають для цього багато підстав (наприклад, зустріч героя зі своїм двійником)… 

Після столиці Тиждень іспанського кіно пройде у Львові, Харкові та Вінниці.