За книжками – на «Арсенал»: це добре чи погано?

«Книжковий Арсенал», який завершився цими вихідними в столиці, викликав небувалий ажіотаж серед українських книголюбів — черга до каси інколи сягала кількасот метрів. Про що свідчить така реакція? Маємо справу з новою тенденцією, поверненням моди на читання? Або ж, можливо, в людей просто немає можливості купити українську літературу деінде — адже в звичайних книгарнях вона практично відсутня?

Небувале різноманіття дискусій і презентацій, яке підготували цього року для відвідувачів організатори, — палиця на два кінці. Адже, окрім очевидного позитиву, така стратегія створює для гостей і певні проблеми. Як серед усієї маси подій вибрати справді важливі й не загубити за яскравими «медійними», але часто змістовно порожніми заходами, щось справді суттєве? Наприклад, представлення першого повного перекладу українською мовою Корану або ж зустріч зі Світланою Алексієвич. Про це, а також про можливість поєднання літературної «тусовки» й змістовних дискусій — в коментарях експертів «Дня».

«ПОТЕНЦІЙНА КІЛЬКІСТЬ ЧИТАЧІВ В УКРАЇНІ ЗНАЧНО ПЕРЕВИЩУЄ НАЯВНУ»

Ростислав Семків, літературознавець, директор видавництва «Смолоскип», кандидат філологічних наук, доцент НаУКМА:

— Ажіотаж довкола «Книжкового Арсеналу» — дуже оптимістичне свідчення. Цього року значно більше людей взяли участь у різноманітних акціях. Подібні заходи приваблюють читачів, бо тут багато подій, приїжджають відомі постаті. Сама ситуація спонукає вас більше цікавитися тим, що відбувається довкола. Крім того, фестиваль цього року виявився успішнішим, з комерційної точки зору. Попри всі обставини, ми можемо спостерігати висхідну тенденцію. Це — логічно, бо потенційна кількість читачів в Україні значно перевищує наявну. Саме на таких форумах і залучаються нові читачі. Люди не просто купують книжки — вони справді починають більше читати. Це дозволить видавцями, які дещо постраждали впродовж минулого року, подолати наслідки кризи. Такі заходи — свідчення певної нормалізації ситуації й навіть потенційного приросту. Призначення подібних форумів — продемонструвати читачам, що їм є з чого вибирати, що книговидання працює.

На цьому «Арсеналі» практично не було «порожніх» подій. Читачі самі обирають, кому віддати свою увагу. Тут працює конкуренція, вільний ринок. Звісно, багатші видавництва мають більші можливості. Але на фестивалі було багато майданчиків, й, наскільки я знаю, кожен охочий мав можливість провести свої акції, розмістити рекламу. В такій ситуації навіть мале видавництво за допомогою асиметричних засобів, якоїсь цікавої вигадки може голосно заявити про себе. В умовах конкуренції слабші мають ставати сильнішими. Є приклади, які доводять, що це можливо. Такі невеликі, спершу маловідомі видавництва, як Discursus з Івано-Франківська або «Крок» з Тернополя, сьогодні почуваються доволі впевнено — на «Арсеналі» вони мали окремі стенди й проводили власні презентації. Вони витримують конкуренцію.

Звісно, на фестивалі читачам було дещо складно зорієнтуватися, адже програма — різноманітна й дуже велика. Розставити акценти тут мали б допомогти медіа. Зате всі події були сконцентровані в одному місці. Зрештою, ти міг просто походити, подивитися й на місці вирішити, що тобі до смаку. Щодо нашого видавництва можу сказати, що читач до нас прийшов.

Топ подій «Книжкового Арсеналу» від Ростислава Семківа:

♦ Представлення українського перекладу роману Світлани Алексієвич «Час секонд-хенд»

♦ Представлення українського перекладу книжки «Сатурн» Яцека Денеля

♦ Поетичномузичне дійство «Глухота». Олена Герасим’юк — вірші, Соломія Мельник — музика, Андрій Надольський — музика. Кураторський проект Настасії Євдокимової в межах літературної резиденції «Гогольfest2014»

♦ Презентація нової книжки вибраного Яна Твардовського «Інша молитва». Учасники: Богдана Матіяш (редактор), Дзвінка Матіяш (перекладач), Іван Малкович (упорядник). За участю Еви Фігель, директорки Польського інституту в Києві.

«ДЛЯ КОГОСЬ ЦЕ ЛИШЕ МОЖЛИВІСТЬ «ПОТУСУВАТИСЯ», АЛЕ Я НЕ БАЧУ В ЦЬОМУ НІЧОГО ПОГАНОГО»

Любко Дереш, письменник:

— Мої враження від цьогорічного «Книжкового Арсеналу» — вкрай позитивні. За своєю інтенсивністю та звучанням фестиваль практично дорівнявся до «Форуму видавців». Атмосфера була неймовірною — було відчуття свята, піднесення, радості. У попередні роки такого не пригадую. Як учасник, якихось недоліків чи незручностей я не помітив.

Ажіотаж довкола «Книжкового Арсеналу» засвідчив цікавість нашого суспільства до інтелектуального життя, до ширшого включення в дійсність. Про це говорить, зокрема, тематика ключових видань цьогорічного форуму. Все оберталося довкола політики, історії, ідентичності, вивчення тоталітаризму тощо. Якщо дивитися ширше, то мені здається, що сьогодні маємо велике прагнення в суспільстві до вивчення себе й намагання зрозуміти своє місце у світі. Це — активна, пасіонарна позиція.

Питання в тому, чи розуміє людина, що шукає в подіях на зразок «Книжкового Арсеналу», чи вона просто навмання йде — лише щоб побути в цій атмосфері. Звісно, маємо одночасно дуже багато подій — у програмі розібратися непросто. Це типово для всіх літературних фестивалів. Але якщо людина знає, що шукає, вона не загубиться. Усі ж інші будуть притягнені на орбіту найбільш масових заходів, зрозумілих для широкого загалу. Для певної частини публіки — це лише тусовка, можливість прийти і поспілкуватися. Але я не вбачаю в цьому нічого поганого. Адже спілкування також інтенсивно впливає на формування нашої свідомості. Оскільки на «Книжковому Арсеналі» воно було сповнене цікавими змістами, я впевнений, що люди, які там «потусувалися», нічого не втратили — лише здобули.

Особисто для мене знаковою подією на цьогорічному фестивалі була презентація українського перекладу Корану. До цього в нас були лише окремі фрагменти. Кожного разу, коли з’являється переклад таких потужних текстів, як Біблія, Коран або Бгагавад-Гіта, наша мова збагачується. Це — великий поштовх і для української мови, й для нашої культури загалом.

Топ подій «Книжкового Арсеналу» від Любка Дереша:

♦ Презентація українського перекладу Корану за участю перекладача Михайла Якубовича та муфтія Духовного управління мусульман України «УММА» Саіда Ісмагілова

♦ Початок Міжнародного фестивалю «Місяць авторських читань», започаткованого чеською літературною агенцією. Участь беруть 62 письменники, які пересуватимуться між п’ятьма містами України, Польщі, Чехії, Словенії та Словаччини

«МЕНЕ ДУЖЕ ВТІШИЛО, ЩО БУЛО БАГАТО ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ»

Олександр Афонiн, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів:

— Сьогодні в українців поступово прокидається майже втрачений за останні роки потяг до читання. Серед іншого мене дуже втішило, що на «Арсеналі» було багато дітей різного віку. Вони брали участь у майстер-класах, презентаціях. Упродовж останніх двадцяти років такий масовий інтерес до книжки серед киян був доволі нехарактерним явищем. Я не пригадую, щоб колись раніше в столиці в такі гарні сонячні вихідні збиралася черга охочих потрапити на книжковий форум. Досі кияни ставилися до книжки доволі індиферентно. Вважаю, що це свідчення певного пробудження, повернення до першоджерел.

Звісно, одна з причин ажіотажу довкола «Книжкового Арсеналу» — це недосконалість мережі книгорозповсюдження в Україні. Сьогодні знайти в книгарнях українську літературу в нормальному асортименті надзвичайно складно. У торговельних мережах вона представлена напрочуд скромно. І не тому, що української книги немає, — просто вона дуже локалізована. Лише 20 — 25% найменувань видань, які виходять друком в Україні, нині можна знайти в усіх областях. Більшість регіональних видавництв видають книжки надзвичайно маленькими накладами, і, як правило, їхня продукція не виходить за межі області. Єдиний український ринок книготоргівлі практично відсутній. Немає навіть каталогу всіх видань, тому бібліотеки просто не знають, де що надрукували. Часто книжкова виставка — це унікальна можливість побачити те чи інше видання. Але, крім цього, на «Книжковий Арсенал» людей привели дуже різні фактори: і бажання поспілкуватися з авторами, і втома від невизначеності та складної економічної ситуації. Багато хто, особливо старше покоління, саме в книжці бачить порадника та джерело душевної наснаги.

Доволі велику популярність на виставці мала публіцистика. Значний інтерес серед відвідувачів викликало представлення книжки «2014. Хроника года», в якій були зібрані пости блогерів у Facebook та Twitter. Читач, який бере її до рук, має можливість порівняти власне сприйняття подій, які відбулися торік в Україні, з враженнями безпосередніх учасників.

Гадаю, непідготовленому відвідувачеві зорієнтуватися на «Книжковому Арсеналі» було доволі складно — очікувати високої аналітики від усіх, без винятку, гостей складно. Хоча все, що можна було, організатори для них зробили. Ті ж, кого на форум привели не лише цікавість і бажання «потусуватись», а й певна конкретна мета, жодних перешкод на своєму шляху не зустріли. Тим більше, що, на відміну від «Форуму видавців», де всі події розпорошено містом, тут вони відбувались у двох сусідніх залах. Якщо людина хотіла відвідати якийсь важливий для неї захід, не думаю, щоб щось могло її відволікти.

Єдине моє побажання для організаторів — використовувати для ярмарку всі площі. Знаю, що багатьом видавцям було відмовлено в розміщенні їхніх стендів, оскільки частину залів було віддано для художніх виставок та інсталяцій. Кількість учасників, а отже, й загальний асортимент видань могли б бути значно більшими. Вважаю, така стратегія не зовсім правильна, адже це саме «Книжковий(!) Арсенал»...

Топ подій «Книжкового Арсеналу» від Олександра Афоніна:

♦ Представлення книжки «2014. Хроника года». Автори: Юрій Винничук, Єген Гендін, Марк Гордієнко, Сергій Жадан, Олександр Кабанов, Андрій Курков, Олена Стяжкіна

♦ Дискусія «Стратегії брендингу національних літератур за кордоном» за участю: директора Інституту книги Гжегожа Гаудена (Польща), віце-президента з міжнародних ринків Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіаса Фосса (Німеччина), радника з питань культури та співробітництва Посольства Франції в Україні Еріка Тосатті, заступника голови Держкомтелерадіо Богдана Червака, посла з особливих доручень при МЗС України Дмитра Кулеби, заступника міністра культури Ростислава Карандєєва та радника прем’єр-міністра України Данила Лубківського

♦ Зустрічі й обговорення в рамках зали малих книгарень і видавців