Гривня росте, а ціни не падають...

В Україні спостерігається зміцнення гривні. Напередодні травневих свят національна валюта помітно укріпилася. За оцінками експертів, до 10%. А вчора за один долар давали вже 21,20 гривні. Втім, ціни на товари на ринках і в магазинах не поспішають зменшуватися. Хоча мали б. Чому не діють закони ринку на українських полицях? Про причини — «День» запитав експертів.

Зміцнення гривні — результат кількох факторів, кажуть опитані «Днем» експерти. «Першим послужило виділення кредиту МВФ.

Другим — інформація про надання фінансової допомоги від низки країн: ЄС виділив 1,8 мільярда євро, США до кінця року пообіцяло надати держгарантії на мільярд доларів, уряди Японії та Польщі озвучили програми з підтримки України», — розповідає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Він також звертає увагу на ще один фактор стабілізації, помітний не одразу. «Падіння гривні почалося в грудні — лютому і було спровоковане відтоком капіталу з країни. Статистика 2014 року свідчить про «втечу» 10 мільярдів доларів. Це гроші, які забрала наша так звана стара еліта, — пояснює він. Наразі відтік грошей уже зупинився, а разом з ним — і значний тиск на гривню.

Чому ж не меншають ціни? На думку фінансиста Еріка Наймана, бізнес восени 2014 року і взимку 2015 року дуже втратив на девальвації і зараз відшкодовує збитки. Експерт пояснив, що де-факто, наприклад, вартість бензину та продуктів харчування мала б знизитися, оскільки гривня укріпилася на 10%. Але цього немає, бо підприємці надолужують втрачене.

Його підтримує Шапран. «Девальвація діє на ринок споживчих послуг і товарів поступово. Восени курс почав зростати з 8 до 15 і далі 20 гривень за долар. Запаси імпортних товарів, накопичені в цей час, ще не розійшлися, тому ціни продавці не зменшують. Як правило, це стосується товарів з тривалим циклом продажу: меблі, одяг тощо. А от техніка, програмне забезпечення і все, що може «застаріти», виробники зараз продають за курсом трохи нижчим», — пояснив він.

Наведені аргументи більше стосуються імпортерів. А от щодо товарів українського виробництва, думки експертів розділилися. «Якщо виробник продає продукцію на внутрішній і зовнішній ринок, тоді він намагається зрівняти ціни... Але є й інша група виробників, які мають валютні кредити і змушені їх обслуговувати, тому девальвація автоматично б’є і по них», — говорить Шапран.

Утім, народний депутат, колишній голова парламентського підкомітету з питань державної економічної політики Дмитро Шлемко іншої думки. «Перше — ніхто не вірить, що гривня укріпилася надовго, тому в період відносної стабільності українські виробники намагаються перестрахуватися. Друге — товаровиробник і продавець завжди хоче більше заробляти сьогодні, аніж учора, тому й не поспішають спускати ціни», — вважає він. На думку нардепа, АМКУ мав би детальніше вивчати ринок споживчих товарів. Зокрема, наголошує він, перевірити треба було б ціни на пальне і вітчизняних продуктів харчування, як-от молочної групи. «Якщо молоко закуповують за копійки, а потім у п’ять разів дорожче продають, то це ненормально», — зауважує він.

Дещо АМКУ вже почав робити: в кінці квітня оштрафував великі торговельні мережі («Сільпо», «Фора», «Фуршет», «Велика кишеня», «ЕКО маркет», «Караван», «БІЛЛА», «НОВУС», «Спар», «Бімаркет», «МЕТРО») за картельну змову на 203 мільйони гривень і дав два місяці на виправлення.

Як спинити ціни? На думку Віталія Шапрана, навіть якщо гривня укріпиться суттєво, то варто розраховувати лише на призупинення темпів інфляції. «Приблизно три — дев’ять місяців девальваційний вплив на українських полицях ще буде відчутним», — прогнозує експерт.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Щоби навести ціновий лад, на думку Наймана, треба врахувати дві складові: перша — емісія гривні, а друга — наповнення споживчого ринку товарами та услугами. «У нас НБУ любить діяти на одну частину рівняння — емісію. Тоді як найбільш ефективною є стимулювання збільшення товарної пропозиції: чим більше конкуренції — тим менші ціни. А це завдання уряду, який мав би створити умови для розвитку бізнесу. Хоча без допомогти Нацбанку Кабміну не обійтися, адже за облікової ставки 30% річних ні про які умови роботи не варто говорити, бо це виживання для бізнесу», — пояснює він. Експерт сумнівається, що до кінця року вдасться приборкати інфляцію і ось чому: «Економіка відчула дуже сильний девальваційний шок. Це шок 90-х років», — підсумовує він.

Шапран пропонує додати ще один захід до пропозицій Наймана. «Спочатку гривня укріпилася на початку квітня, потім відбулося її послаблення і до травневих свят спостерігалася чітка тенденція ревальвації. Звичайно — це хороша новина для ринку і добра умова, щоби ринок нормалізувався. Але щоб закріпити успіх гривні, треба зняти адміністративні обмеження. Адже нинішня тенденція — це укріплення в умовах усе ще збереження адміністративного тиску», — підсумував він.