«Перестати говорити й почати працювати»

На третьому бізнес-форумі Східного партнерства викристалізувалося бачення того, як з погляду бізнесу ця ініціатива може сприяти торгівлі, економічному розвиткові як між самими партнерами, так і цією шісткою країн: Україною, Грузією, Молдовою, Білоруссю, Азербайджаном та Вірменією з ЄС. Слід зазначити, що в цьому форумі, який відбувся вчора в Ризі, взяли участь 660 бізнесменів із 41 країни.

Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес ГАН бачить цю співпрацю у такій формулі: «Перестати говорити й почати працювати». А в результаті ментальність «донора» має трансформуватися в ментальність «успішної країни».

Як зазначив пан Ган на прес-конференції для журналістів, цьому слугуватиме проект ЄС з надання грантів на суму майже 200 млн євро малим підприємствам у трьох країнах, які підписали Угоду про асоціацію та Поглиблену й всеохоплюючу зону вільної торгівлі. При цьому єврокомісар уточнив, що ці гранти надаватимуться «на конкурентній основі», залежно від запропонованих проектів. За його словами, цей проект може відкрити шлях до інвестицій, щонайменше на суму в 2 млрд євро, малому бізнесові в цих трьох країнах.

При цьому пан Ган жартома зазначив, що в ЄС стільки підприємств малого бізнесу, як і безробітних, — приблизно 23 млн.

Тим часом президент конфедерації роботодавців Латвії, віце-президент BUSINESSEUROPE Віталійс ГАВРІЛОВС звернув увагу на те, що Східне партнерство не використовує всіх можливостей. На його думку, це відбувається тому, що ця ініціатива розглядається, головним чином, як поширення цінностей і стандартів ЄС, а не використовується як інструмент політичної та економічної інтеграції.

Окрім того, він наголосив на важливості здійснення діалогу між приватним бізнесом і громадськістю у країнах Східного партнерства. Зрозуміло, що в даному випадку пан Гавріловс мав на увазі відповідальний бізнес, а не олігархів. Він також наголосив на необхідності проведення реформ, верховенстві права, посилення інститутів суспільства.

Генеральний директор BUSINESSEUROPE Маркус Дж. БЕЙРЕР теж зробив наголос на необхідності здійснення реформ, верховенства права, щоб інвестиції прийшли в країну. На його думку, потрібно краще використовувати інструменти Східного партнерства та застосувати індивідуальний підхід до кожної з шести країн-партнерів.

Деякі учасники панельної дискусії «Політичні та економічні перспективи Східного партнерства» згадували вислів: «Гроші потребують тиші». На це міністр економічних справ Республіки Латвія Дана РЕЙЗНІЄЦЕ-ОЗОЛА зробила зауваження, що гроші, зокрема інвестиції, потребують чітких правил.

До речі, на цій панелі були представники Грузії, Білорусі, Німеччини та Єврокомісії, від України не було нікого. Це дуже дивно як для країни, що претендувала на лідерство в Східному партнерстві.

А до цього перед учасниками виступив президент Латвії Андріс БЕРЗІНЬШ, який є спонсором цього бізнес-форуму. Він зазначив, що його країна готова ділитися досвідом виходу країни на ринки ЄС, що було непросто, і такий досвід справді був би корисним і для нашої країни. Цікавим у доповіді президента було й те, що Латвія стає також експортером освіти. У цій країні з кожним роком навчається все більше іноземних студентів. Також потрібно звернути увагу на слова Берзіньша про необхідність для країн Східного партнерства виходити на ринок Центральної Азії. А в нас, схоже, цей напрям незаслужено ігнорує нинішній уряд. Один із послів у Південно-Східній Азії зауважив авторові, що під час конференції 28 квітня в Києві у присутності багатьох азійських дипломатів прем’єр-міністр Арсеній Яценюк говорив про європейський напрямок, не згадавши про такий перспективний регіон, як Південно-Східна Азія.

Виконавчий директор Німецького ділового комітету східноєвропейських економічних відносин, професор Райнер ЛІНДНЕР, теж зазначив, що у співпраці з країнами Східного партнерства ЄС має робити акцент на індивідуальному підході. Він звернув увагу на те, що війна в Україні становить великий виклик для іноземних компаній. За його словами, 30% німецьких компаній вийшли з України. «Без вирішення кризи на сході України ми далеко не зайдемо», — наголосив він.

Для розвитку Східного партнерства пан Лінднер запропонував від кожної країни-партнера створити групу з десяти чоловік, які на постійній основі зустрічатимуться з Єврокомісією й повідомляти про очікування бізнесу та про існуючі проблеми.

Президент Асоціації роботодавців Грузії Елгуі МЕЛАДЗЕ вважає, що найпершим кроком з боку ЄС має стати скасування візового режиму. За його словами, скасування віз з боку Туреччини привело до різкого росту торгівлі між обома країнами.

А рецепт латвійського міністра економіки такий: технічна допомога країнам Східного партнерства, структурні реформи і діалог між бізнесом та суспільством.

На жаль, через відсутність представника України ми не знаємо, що думає з цього приводу Київ. Інакше кажучи, незрозуміло, як збирається українська влада використати цю ініціативу на користь країни, її громадян та бізнесу. Одні лише вимоги: дайте перспективу членства, безвізовий режим, не виконавши необхідних умов — це вияв несерйозності, якщо не сказати, — дитячості.