«Споживчий кошик» як... юридичний аргумент

У середу Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав уряд подати письмово всі пояснення і документи щодо встановлення Кабінетом Міністрів України прожиткового мінімуму за останні 15 років. Адже саме стільки років у країні його не переглядали.

Це перший крок у справі про встановлення обґрунтованого рівня прожиткового мінімуму для українців, говорить позивач, відомий правозахисник, заступник голови Громадської комісії з розслідування та попередження порушень прав людини в Україні Станіслав Батрин.

Він нагадує, що право на достатній життєвий рівень закріплено в Конституції (ст. 48). За допомогою цього показника проводиться загальна оцінка рівня  життя  в  Україні, після чого  встановлюються розміри неоподатковуваного мінімуму доходів, формуються державний та місцеві бюджети, вираховуються обсяги мінімальної заробітної плати, пенсії, соціальної допомоги тощо.

Відповідно до закону, прожитковий мінімум визначає Кабмін після проведення науково-громадської експертизи сформованих наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг. Утім, цього року уряд не проводив такої експертизи, що і стало приводом для позову Батрина.

До слова, це вже не перший гучний позов правозахисника проти колишньої чи нинішньої влади. Наприклад, правозахисник уже успішно судився із КМУ та Міненерго щодо «Газових контрактів», у звинуваченні екс-прем’єра Миколи Азарова в незаконній відмові від Євроінтеграції України і не тільки.

«День» дізнавався у Станіслава БАТРИНА, яким може бути подальший хід справи, як і що змусить уряд переглянути «споживчий кошик».

— У середу суд зобов’язав Кабмін надати письмово всі пояснення і документи щодо встановлення прожиткового мінімуму за останні 15 років. До якого часу КМУ має надати всі ці документи?

— Суд ухвалив рішення, що відповідач (Кабмін. — Авт.) в обов’язковому порядку має дати всі розрахунки прожиткового мінімуму за останні 15 років. Але я впевнений, вони цю інформацію не нададуть, а тільки підтвердять наші слова, що протягом усіх цих років ніхто не проводив перерахунків. І це стане підставою для задоволення позову, тому що закон зобов’язує уряд переглядати «споживчий кошик» кожні п’ять років.

— Як проходитиме процедура в подальшому?

— Тут уже непередбачувана боротьба. Я не можу сказати, скільки буде судових засідань з цієї справи. Але очікую, що воювати доведеться, і засідань п’ять має бути точно. За один-два рази такі речі не вирішуються. Наступне засідання призначили на 22 липня.

— Якщо у справі буде доведено, що експертиза не проводилася, буде рішення суду про перегляд прожиткового мінімуму. Скільки часу це може тривати?

— Ми очікуємо судове рішення щодо зобов’язання Уряду встановити той прожитковий мінімум, який гарантує Конституція України (ст. 48). Судове рішення є обов’язковим і негайним до виконання. Це не означає, що Кабмін може потім сидіти і думати місяці над цим питанням.

Тому, якщо уряд не подасть протягом 10 днів апеляцію, то вже на одинадцятий він має дати розпорядження щодо створення комісії для проведення науково-громадської експертизи.

— Який взагалі має бути адекватний сьогоднішній економічній ситуації прожитковий мінімум?

— Ми радилися з фахівцями, оскільки самі не спеціалісти. Це приблизно від 5-6 тисяч гривень, а не 1200, як є зараз. Але це приблизна сума, вона ще має бути опрацьована експертами за категоріями харчування, послуг та непродовольчих товарів.

— Як діятимете у разі, якщо рішення суду буде не на вашу користь?

— Ми будемо боротися до останнього судового процесу — в нас є ще апеляція та Європейський суд. Але я дуже хочу подивитися на прем’єр-міністра, коли ми подаватимемо позов проти нього в Європейський суд. Адже норма про прожитковий мінімум — досить жорстка, і є обов’язковим проведення експертизи, якої не було.

Якщо ж в уряді захочуть тиснути на суд, і він буде ухвалювати неправомірні рішення, ми всіх попереджаємо, що підемо в Європейський суд. А потім європейці будуть дорікати прем’єру, який не захищає їхні стандарти громадян, а кудись витрачає надані під реформи гроші.

Також ми нещодавно дізналися, що цією справою вже займається «Батьківщина». Один із депутатів фракції казав, що вони підготували законопроект щодо справедливого податкового мінімуму. І нас цілком влаштує, якщо цю ініціативу підтримає уряд і парламент. Тоді ми зробимо жест доброї волі — залишимо позов без розгляду.

— Ви і раніше подавали чимало позовів на представників колишньої влади та державних органів. Чи справді судова система перезавантажилася і готова ухвалювати справедливі рішення?

— Наразі я не можу сказати, що в Україні є правосуддя. В таких резонансних справах ми бачимо, що зараз судді не мають жорсткої вертикалі: вони не знають, кому вони підзвітні й кому підкоряються — чи лінії президента, чи прем’єра. Якщо вчора Янукович та режим усіх прикривали, говорили, які рішення приймати — був один «цар», який усім керував, — то сьогодні такого немає. І тому, коли ми заходимо в публічну площину при розгляді юридичних справ, кожен суддя приймає для себе особисте рішення — він хоче бути на боці закону чи перебувати в невизначеному стані. Тим більше, ніхто не знає, як відреагує громадськість на одне із неправомірних рішень, і взагалі, що буде через півроку.

Ситуація, яка є сьогодні, безумовно, впливає на прийняття законного рішення. Є також боротьба за фрагментарні рішення, є окремі судді, які ухвалюють законні рішення, але системи, яка була б з народом, — немає.