Танці... на граблях

За останній тиждень сталися дві суперечливі події, пов’язані з приватизацією держвласності в нашій країні. В середу голова Фонду держмайна України Ігор Білоус заявив в Одесі, що чи то наступного тижня, чи то в найближчі 10 днів ФДМ розпочне процес приватизації Одеського припортового заводу. У ній, за словами Білоуса, зацікавлені норвезькі, американські, арабські й вітчизняні інвестори.

А кількома днями раніше розірвати договір купівлі-продажу ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» із компанією «Російський алюміній» зажадала народний депутат Тетяна Чорновол. Вона звинувачує Мінекономрозвитку в тому, що воно не подало до суду позов проти «РусАла», яке не виконало своїх зобов’язань, і повернути підприємства у власність України. Міністерство, у свою чергу, парирує ці обвинувачення тим, що, відповідно до ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна», «контроль за умовами виконання договору купівлі-продажу ТОВ «МГЗ» перебуває в компетенції ФДМУ».

ГРА В МІЗЕР

Тим часом сьогодні Україна напередодні нового раунду приватизації державних підприємств групи Г. Як знову не наступити на ті самі граблі й уникнути нових помилок, обговорювали українські підприємці, промисловці й учені на круглому столі «Приватизація державних підприємств: що отримає бюджет і економіка України».

У ході дискусії наголошувалося, що оголошена нещодавно приватизація проводитиметься на тлі падіння економіки країни. За чотири місяці цього року обсяг реалізованої продукції українських підприємств, порівняно з таким самим періодом минулого року, скоротився на 21,5%. У машинобудуванні падіння становило 27%, експорт товарів і послуг — 32,6%. Торік прямі інвестиції акціонерного капіталу в економіку України скоротилися майже на 13,6 мільярда доларів. А за січень-квітень цього року акціонерний капітал українських компаній зменшився ще на 4,7 мільярда доларів. Експерти впевнені, що в таких умовах державні підприємства оцінюватимуться як ніколи низько, і бюджет у ході приватизації отримає мізерні кошти. Та й чи слід у нинішній ситуації наповнювати бюджет на кошти, виручені від продажу державних підприємств?

Голова УСПП Анатолій Кінах цитує статтю закону України про приватизацію, яка, на його думку, чітко формулює основну мету цього процесу: «Це перш за все підвищення економічної ефективності, конкурентоспроможності підприємств і економіки України в цілому, залучення інвестицій, зокрема ресурсів від приватизації державної власності для реалізації структурних реформ у країні».

ПОТРІБЕН ЕФЕКТИВНИЙ ВЛАСНИК

Він говорить про постанову Кабміну №271 і зазначає, що прийнявши її, уряд грубо порушив порядок, встановлений законодавством України. За словами Кінаха, такому документу повинна передувати Державна програма приватизації України.

А вона, згідно з законодавством, особливо в тому випадку, коли йдеться про стратегічні підприємства, повинна спиратися на глибокий техніко-економічний і фінансовий аналіз ситуації на об’єктах, що плануються до продажу. Кінах також упевнений, що така програма повинна враховувати положення прийнятої нещодавно Стратегії національної безпеки. При цьому треба зробити акцент на ризики, які сьогодні доводиться долати Україні. Тому треба не лише заборонити доступ до приватизації в Україні країні-агресору, але й передбачити, щоб вона не змогла піти якимись обхідними шляхами, наприклад, через офшорні юрисдикції.

Начальник відділу підготовки до приватизації об’єктів груп В і Г Фонду держмайна В’ячеслав Принделас ніби й не помітив докору в порушенні законодавства. Він скоромовкою перераховує все зроблене ФДМ на виконання згаданої вище урядової постанови — прийнято (19 травня) відповідний наказ, затверджено переліки об’єктів, що підлягають підготовці до продажу 2015 року, а також переліки об’єктів, що підлягають підготовці до продажу регіональними відділеннями Фонду.

При цьому він зазначив, що такі підприємства, як Криворізька теплоцентраль і Сєвєродонецька електротеплоцентраль, почнуть готувати до продажу вже найближчим часом, оскільки рішення щодо таких об’єктів ухвалює Кабмін, і відповідний проект рішення на його розгляд уже представлено. Щодо решти об’єктів ФДМ наразі вивчає попит. Утім, відсутність Програми приватизації Фонду, за словами Принделаса, не заважає, оскільки є старий документ (1912 рік), а також спеціальні закони і підзаконні акти до них.

ЗАХИСТ ВІД ДЕГРАДАЦІЇ

«Сьогодні основою приватизації має бути пошук ефективного власника», — говорить народний депутат Віктор Романюк. Але серед українців він таких людей за останні 20 років не побачив, тому радить звернути увагу на претендентів із Європи або з англосакської цивілізаційної системи. «Саме на них нам треба концентруватися, тому що процес деградації (нашої промисловості) йде дуже швидко і навіть швидше, ніж ми з вами думаємо», — говорить він.

Також Романюк вважає за необхідне усунути від приватизації українські фінансово-промислові групи, в яких «модель приватизації дуже проста: частину коштів вони вкладають в український політикум, фінансуючи його через чорні каси і хабарі, але забуваючи вкладати гроші в сучасні технології».

Депутат упевнений, що в Україні приватизація повинна перетворитись на інструмент входження у європейський цивілізаційний простір і забезпечити приплив фінансових ресурсів для модернізації економіки. Проте Романюк зазначає, що Україна в цьому питанні «і сьогодні танцює на тих самих граблях, що й останні 20 років».

Кінах також виступає за те, що чимало підприємств можна було б продавати за одну гривню, але під серйозні інвестиційні зобов’язання і суворий контроль держави за їх виконанням. Однак учасники дискусії зазначали, що в нинішніх умовах продаж державних об’єктів не повинен вважатися єдиним інструментом залучення ефективного власника й інвестицій. На думку фінансового консультанта і бізнес-тренера Карлоса Каваляна і голови правління громадської організації «Платформа розвитку публічно-приватного партнерства» Станіслава Дубка, доступним і ефективним механізмом підвищення ефективності економіки України могло б стати державно-приватне партнерство.

P.S. Народні депутати Юрій Дерев’янко й Ірина Суслова повідомили «Дню», що вони зареєстрували у Верховній Раді законопроект про мораторій (до 1 січня 2017 року) на приватизацію державних і комунальних підприємств. Мораторій поширюватиметься також на відчуження державних акцій (доль, паїв) у статутних капіталах підприємств змішаної форми власності і спільних підприємств з іноземними інвестиціями.