«Греки розплачуються за своїх політиків...»

Ситуація щодо розв’язання грецької боргової кризи не сходить з перших шпальт світових ЗМІ. На початку минулого тижня здавалося, що між грецьким урядом та групою кредиторів знайдено компромісне рішення. Міжнародні кредитори та партнери Греції у єврозоні запропонували подовжити на п’ять місяців термін дії програми фінансової допомоги Греції в обмін на згоду грецького уряду провести низку реформ та скоротити деякі бюджетні видатки.

Проте пізно ввечері у п’ятницю, 26 червня, грецький прем’єр-міністр Алексіс Ціпрас несподівано оголосив про призначення на 5 липня референдуму щодо того, чи слід приймати запропоновану кредиторами програму допомоги.  Виступаючи увечері в понеділок на державному телебаченні, він висловив упевненість, що голосування проти заходів економії дозволить Греції домовитися про кращі умови врегулювання боргової кризи.

Нагадаємо, що 30 червня, закінчився термін сплати Афінами 1,55 млрд євро МВФ євро за раніше отримані позики. І відповідно якщо Греція не сплачує його, то це означає дефолт, і вона знаходить себе в такій категорії країн, як Зімбабве.

Попри те, що Ціпрас назвав «приниженням» умови міжнародних кредиторів, Єврокомісія вчора зробила останню спробу врятувати Грецію від дефолту. Якщо прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас погодиться у вівторок, 30 червня, і піде на умови кредиторів та Брюсселя, це могло б підготувати шлях для нових переговорів в рамках Єврогрупи, стверджують неназвані поіменно чиновники з Брюсселя, яких цитує dpa. Згідно з даними цього агентства, Ціпрасові слід закликати населення проголосувати на референдумі 5 липня за умови кредиторів та міжнародних фінансових інституцій, щоб уможливити такі переговори.

Схоже, в Афінах нічого не хочуть і далі вдаються до войовничої риторики. Підтвердженням цього стала погроза міністра фінансів Греції Яніса Варуфакіса подати проти Євросоюзу правовий позов у випадку виключення його країни з валютного союзу. 

«День» звернувся до міжнародних експертів з проханням прокоментувати ситуацію зі скочуванням Греції в дефолт і які висновки з цього має робити Україна.

Едвард ЛУКАС, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики, Лондон:

— Греки платять за жадібність, некомпетентність і безрозсудність своїх політиків. Але перш за все це ознака невдачі Європи — спочатку в побудові валютного союзу, заснованого на сприйнятті бажаного за дійсне, а потім у неспроможності впоратися з наслідками.

«ВИХІД ІЗ ЗОНИ ЄВРО СТАНЕ ВЕЛИЧЕЗНИМ ЕКОНОМІЧНИМ РИЗИКОМ...»

Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН, заступник директора Центру Мартенса, Брюссель:

— У даний час існують фундаментальні відмінності між грецьким урядом і всіма його партнерами в єврозоні, а також з МВФ і Європейською комісією. Ціпрас думає, що він може отримати більш вигідну угоду, ніж уже дуже щедру, яку було запропоновано минулої п’ятниці. Він також вважає, що підтримка греками «ні» на референдумі 5 липня щодо запропонованих ЄС заходів економії зміцнить його позицію на нових переговорах. Багато з його партнерів (серед яких канцлер Меркель і президент Олланд) зазначили, що «ні» заходам економії на референдумі означатиме вихід Греції з єврозони. Я не думаю, що в цьому випадку можуть відбутися нові переговори. Але виникає цікаве питання: що відбудеться, коли греки скажуть «так» заходам економії? Ціпрас натякнув, що в такому випадку він подасть у відставку. Відтак не виключено, що у Греції можуть відбутися нові дострокові вибори, результат яких неможливо передбачити. З іншого боку, партнери Греції, швидше за все, будуть готові відновити переговори, і в результаті може бути підготовлено третій пакет порятунку. Питання залишається: з яким грецьким урядом? Зараз країна глибоко поляризована між таборами тих, хто підтримує, і тих, хто виступає проти заходів економії. Тому результат важко прогнозувати.

Вихід із зони євро стане величезним економічним ризиком для Греції — країні доведеться пройти через найглибші потрясіння в цьому столітті, які будуть проявлятися у поширенні бідності, зростанні злочинності та політичній нестабільності. Сама єврозона також може опинитися під загрозою через міжнародних спекулянтів, які можуть почати грати проти інших слабких економік єврозони — Іспанії, Бельгії, Італії і т.д. Але ці ризики є керованими завдяки новим механізмам стійкості, які було введено в останні чотири роки. Але найбільшою може бути геополітична загроза: це — нестабільна Греція в нестабільному регіоні (Туреччина, Близький Схід, Ісламська держава і т.д.), а Росія зі свого боку зацікавлена в ослабленні та в розколі ЄС. Може відбутися зближення (хоча без надання фінансової допомоги для порятунку економіки) між Росією і Грецією, що поставить під загрозу запроваджені ЄС санкції проти Росії та загалом єдність Заходу. Так що було б краще залишити Грецію в єврозоні — але не за будь-яку ціну. Шантаж Ціпраса є неприйнятним і може ослабити єврозону зсередини. Отже, виглядає так, що існують лише погані варіанти, якщо щось радикально не зміниться всередині самої Греції.

Я вважаю перебільшенням твердження британського журналіста Гідеона Рахмана, який написав статтю під назвою «Європейська мрія помирає в Греції».

Щодо заяви китайського прем’єр-міністра у доцільності збереження Греції в зоні євро. Це пояснюється тим, що існує політичний ризик ослаблення ЄС, збільшення хаосу у нестабільному регіоні, Східному Середземномор’ї. А Китай також не любить нестабільності.

— Які уроки треба винести Україні із грецької фінансової кризи?

— Реформи, реформи, реформи! Цей процес відбувається занадто повільно в Україні. Жоден провідний політик не робить ставки на реформу як особистий проект. Інакше кажучи, політики не пов’язують свою долю з конкретними реформами. Окрім того, немає комунікації з людьми щодо необхідності реформи. Потрібно покращити координацію між партнерами з коаліції, гілками уряду, між урядом і парламентом. Цього не вистачає в Україні.

«В ОЧАХ ГРЕКІВ УГОДИ З ФІНАНСОВОГО ПОРЯТУНКУ ЕКВІВАЛЕНТНІ СУВОРОМУ ПОКАРАННЮ...»

Гіоргос ПАВЛОПУЛОС, редактор міжнародних новин, Naftemporiki/naftemporiki.gr — P.ATHANASIADES & CO S.A., Афіни: 

— У риториці, яку використовував блок СІРІЗА (радикальна популістська ліва партія) та Незалежні греки — ANEL (права популістська партія) для перемоги на виборах у січні, не було жодного критичного підходу до угоди з фінансового порятунку країни. За своєю суттю ця риторика відображала явно антиєвропейські, антизахідні настрої, схожі до одного з латиноамериканських режимів типу Венесуели.

То була «антиколоніальна» риторика, яка представляла провідні держави ЄС, такі, як Німеччина, колонізаторами, які хочуть поневолити Грецію і купити її за допомогою угод про фінансовий порятунок.

А це суперечило простому факту, що грецька економіка мала величезний дефіцит і нестачу конкурентоспроможності, які без фінансових програм порятунку могли привести Грецію до дефолту ще 2010 року. Але більшість виборців все ще думає, що всі ці програми були трюками кредиторів, щоб  скоротити заробітну плату, пенсії і покарати грецький народ.

Це правда, що так звані проєвропейські партії, які очолювали грецький уряд (ПАСОК, Незалежні демократи), завдавали удару по рівню життя людей шляхом реалізації заходів жорсткої економії, поклавши провину на кредиторів. Але справа в тому, що вони не змогли реалізувати частину угод з фінансового порятунку, які могли б дати поштовх грецькій економіці, іноземним інвестиціям та зростанню. Враховуючи це, дійсно, в очах греків угоди з фінансового порятунку еквівалентні суворому безкінечному покаранню, що насправді — тільки половина правди.

Ціпрас використовує референдум як зброю, щоб продемонструвати кредиторам, що він досить впевнено може протистояти їм незалежно від його результатів. Він вважає його виграшним варіантом: якщо бачить, що у нього немає альтернативи, то прийме пропозицію Юнкера і представить її як перемогу своєї переговорної тактики. Тоді він може запропонувати голосувати «так» на референдумі, і отримає цей результат, тому що більшість людей боїться виходу з євро. Якщо він бачить, що Європа твердо стоїть проти нього, то агітуватиме голосувати «ні» на референдумі і буде рухатися вперед, заявляючи, що має схвалення грецького народу, аби йти на небезпечне зіткнення з кредиторами і навіть на те, щоб повернутися до національної валюти (драхми).

Це, безумовно, неправда, що грецький народ не працює так важко, як люди на Європейській Півночі. Справа в тому, що продуктивність праці в Греції є занадто низькою через відсталу і загниваючу економіку, яка не дружня до інвестицій і до інновацій, маючи при цьому також державну машину, повну корупції й бюрократії.

«ВИХОДОМ ІЗ СИТУАЦІЇ Є ПІДПИСАННЯ УГОДИ З КРЕДИТОРАМИ ПРО ТЕ, ЩО ГРЕЦІЯ ЗАЛИШАЄТЬСЯ У ЗОНІ ЄВРО І СПЛАЧУЄ СВОЇ БОРГИ»

Володимир ШКУРОВ, Посол України в Греції:

– Ситуація в Греції залишається напруженою. В ніч на 28 червня парламент Греції схвалив пропозицію прем'єр-міністра країни Алексіса Тсипраса щодо проведення 5 липня референдуму, на якому громадяни вирішать, чи варто приймати умови кредиторів. Йдеться про подальшу фінансову допомогу в обмін на заходи бюджетної економії, проти яких завжди виступав нинішній грецький уряд. Банки країни закриті до 6 липня, заборонений переказ коштів за кордон, обмежено суму коштів, що знімають в банкоматах, до € 60 на добу.

30 червня спливає термін погашення Грецією боргу перед МВФ у розмірі € 1,6 млрд. МВФ відмовився відтермінувати платіж, то ж аналітики передбачають, що без підтримки ззовні Афіни можуть оголосити дефолт. Головні опозиційні партії, такі як правоцентристська «Нова демократія»  закликають сказати «так». Ліва партія має підтримку своїх націоналістичних партнерів по коаліції, «Незалежних греків», а також крайньо-правого «Золотого світанку».

Наразі складно прогнозувати ситуацію, майбутнє країни визначатиметься впродовж кількох наступних днів. Уряд агітує співгромадян сказати «ні», тоді як низка європейських лідерів наголошують, що на референдумі йтиметься про вибір греків залишатися чи залишити зону євро. Безумовним виходом із ситуації є підписання угоди з кредиторами про те, що Греція залишається у зоні євро і сплачує свої борги. Водночас, вірогідно, це призведе до ускладнення політичної ситуації в країні, відставки уряду та позачергових виборів.

Заходи жорсткої економії сильно вдарили по грекам. Більшість громадян відчули на собі зростання податків, зменшення соціальних пільг та фінансування державного сектору. Було суттєво знижено чисельність державних службовців та їх заробітної плати, зменшення пенсій, збільшення податків на нерухоме майно, ліквідовано субсидії на опалення, приватизовано державні активи.