Бій за українську мову біля Харківської міськради

З 10 години ранку 20 серпня під будівлею Харківської міськради зібралися представники громадянського руху «Мовний майдан», до 11.00 підтягнулися опозиційні політичні сили з національними прапорами і з символікою «Батьківщини» і «Свободи». Про те, що вчора на сесію міськради було винесено ухвалу про надання російській мові статусу регіональної, стало відомо напередодні. Всього під стінами міськради зібралася понад сотня людей з плакатами, сурмами і в національних костюмах, люди голосно скандували «Банду геть!», гасла на захист української мови і заклики розправитися з чинною владою революційним шляхом. Літній сурмач грав то гімн України, то «Мурку», то «Хаванагілу», переходячи інколи на мелодії часів революції. Близько 11.30 декілька чоловік зробило спробу ввірватися до будівлі міськради, на їхньому шляху стала міліція. Зав’язалася колотнеча, одному з міліціонерів розірвали гімнастерку. Бійку розпочав один із членів партії «Свобода», кажуть учасники пікету, запевняючи, що це провокація. Тих, хто бився, рознімали вже бійці «Беркута», після чого пікет став проходити мирно. О 13.00 стало відомо, що депутати проголосували за російську мову як регіональну, проігнорувавши народні протести. Протестувальники пішли вулицею Сумською до пам’ятника Шевченкові, продовжуючи голосно оповіщати харків’ян про свою незгоду з ухвалою народних обранців і приєдналися до безтермінового «Майдану», який уже другий тиждень як перемістився до парку з майдану Свободи. У цілому ухвала міськради не стала сюрпризом ні для протестувальників, ні для прибічників влади, ні для простих городян. «Ми хоча б не прийняли цей акт русифікації мовчки! Ми проявили себе як сила», — оптимістично говорить співорганізатор Майдану Роман Черемський.
«Ця ухвала Харківської міськради має лише політичну підоснову, — впевнений політолог Ігор Поліщук. — Партія регіонів продемонструвала свою готовність виконувати передвиборні обіцянки, і Харків продемонстрував вірність партії. У частини людності, на яку спирається ПР, її рейтинг виросте. Для опозиції ця ухвала — шанс проявити себе, захищати права української мови, висловлювати протест, виходити на вулицю та збирати прибічників. Що стосується харків’ян, то для них нічого не зміниться — всі говоритимуть тією мовою, яка їм є ближчою».