Війнушка за лекалами

Залучили серйозні сили: режисер Крістофер МакКуоррі — володар «Оскара» за сценарій до культового трилера Браяна Сінгера «Звичайні підозрювані» (1995) з блискучим Кевіном Спейсі. З Томом Крузом, незмінним продюсером і протагоністом усіх «Місій», 47-річний режисер теж працював — зняв його у детективі «Джек Річер».

Щоправда, після 1995-го в МакКуоррі серйозних досягнень не було; акторів рівня Спейсі в «Місії» йому теж не дісталося. Але все-таки залишалася надія, що йому вдасться зробити, принаймні, не менш цікаву частину циклу, ніж попередня —  «Протокол «Фантом» (2011) отримав високі оцінки кінокритиків і зібрав понад 200 мільйонів у світовому прокаті.

Франшиза існує вже 20 років. Уже 20 років Том Круз змагається з індустрією фільмів про агента 007.  Ітан Хант (Круз) на чолі спритної та колоритної команди є могутнім і невразливим, як Бонд. Б’ється, стріляє, гасає земною кулею, застосовує хитрі технічні штуки, робить неможливе, рятує світ. Цього разу хлопцям Ханта протистоїть рівна за силою банда. «Синдикат» теж складається з висококласних (колишніх) агентів, користується тими самим методами, так само суворо засекречений і нещадний до ворогів — тільки виступає за руйнування світового порядку, тоді як загін Mission: Impossible, навпаки, за цей порядок бореться. На додачу Хант через свої авантюрні методи опинився в ЦРУ в розшуку, його загін офіційно розпущено, в існування «Синдикату» ніхто не вірить, а «синдикалісти» на крок випереджають бравих американських вояк.

У МакКуоррі більш-менш вийшло те, заради чого фільм знімався: бійки, гонитви, вибухи, дещиця геополітичної параної, оплески залу на кадрі з напівзруйнованим Кремлем. З іншим, не менш важливим завданням — показом головного актора в найбільш вигідних ракурсах — він теж дуже прагне впоратися. Тобто оцей обов’язковий великий план Том Круза в 3/4 профілю з привабливо-мужньою посмішкою трапляється, але чомусь викликає в залі нешанобливий сміх. Є і явний акторський успіх — шведська виконавиця Ребека Фергюсон в ролі британської агентки Ільзи Фауст поєднує харизму фатальної жінки й характер бійця з жіночністю як такою. Інколи навіть здається, що головний воїн — саме Ільза, оскільки вона кілька разів рятує Ханта й виробляє такі трюки, які тому не до снаги. Коли Круз відійде від справ, то нові «Місії» могли б виходити саме з подібною героїнею в центрі сюжету, і, до речі, ефект відмінності від «бондіани» був би приголомшливий — чому ні?

Якісь неординарні ходи явно потрібні. Хоча Круз і рветься у бій — знаменитий трюк із висінням на дверях літака, що злітає, він виконав сам, без каскадерів — все-таки його 53 роки помітні, а наступна частина вийде ніяк не раніше, ніж через 4—5 років — забагато для суперагента, та й набір засобів для вибудовування чергової шпигунської війнушки став занадто однотипний. Свої мільйони Круз на цьому фільмі заробить, але щоразу місія дійсно стає дедалі менш можливою.