Про бюджетні плани Мінфіну

Сьогодні парламент має проголосувати зміни до бюджету про збільшення майже 80 видів соціальних виплат для 12,5 мільйона українців. Сюрпризів не очікується — попереду парламентські вибори. Навряд чи знайдуться політичні сили в ВРУ, які захочуть виділитися, не проголосувавши «за».

Між тим експерти попереджають: «аванс соціальної щедрості» Мінфіну не підкріплений реальними доходами економіки і оплачуватиметься коштом інфляційного доходу. Відтак, існує ризик подальшого зростання цін.

Чи передбачив КМУ в своїх бюджетних планах цей та інші ризики? Про це «День» запитав першого заступника міністра фінансів України Ігоря Уманського. Щоправда, про бюджет на 2016 рік Ігор Іванович поки що не говорить, мовляв, надто багато ще в ньому невідомих.

— На останньому засіданні Ради реформ при Президентові України голова НБУ Валерія Гонтарева запитувала у Мінфіну, що робити з великими залишками на Єдиному казначейському рахунку. НБУ побоюється, що в умовах підвищення соціальних виплат та повернення вкладів проблемних банків це може спровокувати зростання інфляції. Ви бачите цей ризик?

— Для багатьох може видатися дивним або неочікуваним те, що скажу, але сформована і накопичена сьогодні на Казначейських рахунках ліквідність — планова. Якщо ви візьмете бюджетний розпис на поточний рік, затверджений у січні 2015-го, то побачите дві складові — дохідну і видаткову. У дохідній є такий рядок бюджетних доходів, як залучення коштів із Казначейського рахунку. Його використовуємо, коли нам не вистачає надходжень за іншими статтями бюджету (від приватизації, запозичень). Якщо немає потреби витрачати ці гроші, то вони зберігаються на рахунку і тоді за цим бюджетним рядком з’являється знак «мінус». За даний період у нас планова ліквідність мінусу — 49 мільярдів гривень. Це саме та сума, яку я запланував і записав у бюджетний розпис ще у січні. Тому ідемо за планом. Відхилення може бути не більше 2 — 3%. Я не знаю, чому НБУ не звертає уваги на те, в який спосіб планували і використовували цю ліквідність.

— У четвер парламент голосуватиме за збільшення соціальних виплат на цей рік. Реальні економічні резерви для цього є, чи це просто «інфляційна намазка перед виборами», як кажуть експерти?

— Я не бачу ризику зростання інфляції через підвищення соцстандартів. Чому? За цей час інфляційна складова і рівень реальної заробітної плати зменшилися значно більше, ніж це було в базовому сценарії розвитку економіки. Тому підвищення соціальних стандартів — це виправлення ситуації й підвищення купівельної спроможності населення. Чому це важливо? Обмежена купівельна спроможність населення спричиняє економічний занепад, який у свою чергу гальмує економку. Обслуговувати економіку і далі штучними методами у нас немає можливості. Зараз потрібно відроджувати платоспроможний попит і внутрішнє споживання. Без цього відновлення економіки не відбудеться. Тому коли кажуть, що підвищення зарплат і пенсій із бюджету — це гроші виключно на проїдання, підвищення соціальних стандартів — це ковток свіжого повітря для економіки.

— А чому тоді соціальні стандарти підвищують не з грудня, як закладалося раніше в бюджеті, а з 1 вересня? Через наближення місцевих виборів?

— Ми розглядали варіант, щоб навіть із серпня внести ці зміни в бюджет. Але без рішення Верховної Ради зробити це не можливо. Питання скликання позачергової сесії у серпні піднімалося, але не знайшло логічного завершення.

— В нещодавньому інтерв’ю «Дню» колишній голова НБУ Володимир Стельмах заявив, що падіння економіки — це результат надмірного фіскального тиску на економіку Мінфіну та НБУ. Зайвими було вводити додаткові податків та імпортний збір. Які кроки зараз робитиме Мінфін, щоби зняти тягар цього тиску?

— Наразі ми виправляємо ту ситуацію, яка виникла при уряді Азарова, коли на дев’ять основних субрахунків розмили сплату податку на прибуток. Як результат — авансові платежі, платежі по дивідендах розносили по різних рахунках, що створювало проблеми для бізнесу. Зараз ми руйнуємо цю схему, об’єднавши ці рахунки. Також готуємо оновлений варіант Податкового кодексу.