Луцькі «ворота» у Євросоюз прикрили через корупцію?

Про те, що начебто у Генеральному консульстві Республіки Польща у Луцьку діяла злочинна група, котра незаконно видавала шенгенські візи і незаконно, й за певну суму «зверху», стало відомо недавно. Про це першим написало впливове варшавське видання «Газета Польська». На Волині давно не було секретом, що у польському консулаті через «своїх» людей можна отримати візу раніше визначеного терміну, а про торгівлю ними просто під стінами приміщення дипломатичної установи у свій час писало багато місцевих видань. Проте польські високопоставлені дипломати усе це заперечували.

І ось скандал, на який оперативно відреагувало польське Міністерство закордонних справ. Одна з волинських газет пише, що співробітники Прикордонної варти Республіки Польща ще 2011 року натрапили на сліди грандіозних порушень у Генеральному консульстві РП у Луцьку. Незаконними діями займалися начебто і колишні співробітники польських спецслужб. У справі замішані мінімум один консул, один водій, а також діючий функціонер спецслужби — так описувала ситуацію «Газета Польська». У заяві прес-секретаря польського МЗС Марчіна Босацького йдеться про те, що міністр закордонних справ Польщі після виявлення порушень особисто прийняв рішення про відкликання всіх візових консулів із Луцька. Генерального консула, пана Марека Мартінека, тимчасово відсторонено від роботи, бо консульство у Луцьку він очолює менше року. Попередній генконсул, Томаш Янек, після тривалої роботи у Луцьку в роки, коли у консульстві начебто і здійснювалися порушення у видачі віз, ще у вересні минулого року відбув на роботу в міністерство закордонних справ у Варшаві.

Тарас ЛІТКОВЕЦЬ, політолог, заступник декана історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, ведучий політичних новин на FM-радіо «Луцьк»:

— Приємно здивований тим, як у польському суспільстві так якісно і дієво намагаються боротися з випадками корупції. І неприємно, що це сталося саме у польському консульстві, бо Польща для українців є своєрідними воротами у Євросоюз. Якщо у сусідів корупція і хабарництво — це зло, то з ними, як бачимо, і борються повномасштабно, навіть у дипломатичній службі, а не обмежують цю боротьбу, як у нас, кількома галузями: митницею, правоохоронними органами і освітою. Незважаючи на те, що цей скандал б’є по іміджу польської держави, у Польщі на це ідуть, щоб направду викорінити, якщо воно є, зло. І цим самим Польща є добрим прикладом для України.

Михайло ШЕЛЕП, політолог, регіональний координатор у Громадянській мережі ОПОРА (Луцьк):

— Прикро, що й консульські установи, які працюють на території України, «хворіють» на корупцію. Попри те, що скандал стосується польських дипломатів, він негативно відобразиться і на іміджі України, бо ж ті зловживання, про які йдеться, мали місце на її території. Крім того, вважаю, що зміна країнами шенгенської зони способу видачі віз — через фірми-посередники — теж є цьому виною, бо замість того, щоб спростити процедуру, її ускладнили. Шкода, якщо через цей скандал консульство у Луцьку перестане працювати на повну. Хотілося би, щоб повноцінна його робота була відновлена, оскільки цього потребує в нашому регіоні дуже багато людей.