Українська культура і російський шовінізм

Не встиг ущухнути скандал з Бібліотекою української літератури в Москві і арештом її директора Наталії Шаріної, як уже розгорівся новий. Російський муніципальний депутат Дмитро Захаров, який написав донос на вищезазначену Бібліотеку, разом із групою молодчиків цієї неділі намагався прорватися в Національний культурний Центр України в Москві. Як повідомляє УНІАН, Захаров заявив, що хоче перевірити, чи ведеться в Центрі «антиросійська пропаганда», проте його не пустив охоронець.

На цьому тлі з'явилося повідомлення, що Росія скасовує з 1 листопада пільговий режим для громадян України. Тепер українцям, які в'їжджають або живуть на території РФ, потрібно протягом 30 днів оформити свій правовий статус.

Представники української установи в Москві заявили «Дню», що поки ще не можуть коментувати цей інцидент, оскільки проводиться «внутрішнє розслідування». Тим часом голова МЗС України Павло Клімкін відреагував на цю акцію депутата-українофоба у своєму Twitter, назвавши це «ще однією провокацією проти України». «Хотіли шукати екстремістські книги. Знайшли дітей, які навчалися в українській недільній школі. Переключитися з книг на дітей поки не наважилися», - відписав міністр.

«День» попросив прокоментувати цей інцидент, а також скасування пільгового режиму перебування українських громадян у Росії екс-міністра закордонних справ Володимира ОГРИЗКА:

- На превеликий жаль, наша влада ні раніше, ні тепер не хоче називати речі своїми іменами. Можна написати дві або 25 нот, зробити гучну заяву, але від цього ситуація не зміниться. Українська влада не хоче розуміти, що має справу з країною, яка не вважає нас суб'єктом міжнародного права і робить все для того, щоб ми зникли з політичної карти світу.

Хіба ми можемо змінити ситуацію одними заявами або закликами? Ми продовжуємо гратися в ці «папірці». Треба не реагувати на наслідки, а «лікувати» проблему.

Що стосується скасування пільгового режиму для українців у РФ. Ми давно вже повинні перейти на абсолютно цивілізовані форми спілкування, без так званих «пільгових режимів», «знижок» на газ тощо. Це все - прикриття одного і того ж: небажання дивитися в корінь проблеми.

Чому українець повинен у Росії відрізнятися за своїм правовим статусом від британця чи німця? Якщо ми продовжуємо мати так звані «пільги», то ми самі визнаємо, що у нас не міждержавні відносини з Росією, а якісь особливі. А чому? Бо у нас «спільна» історія, культура тощо. Ми повинні врешті-решт самі собі сказати, що Росія - закордон.