Внесок жінок-волонтерок України у боротьбу з російським агресором
(8 Березня – Дню Міжнародної солідарності жінок у боротьбі за свої права – присвячується)
Україна, якій американці-трампісти знову напророкували поразку у протистоянні з путінрейхом (пам’ятаємо, що нам давали три дні на здатність протистояти російській навалі на початках цієї війни), показала свою ефективність у відстоюванні власної незалежності завдяки єдності народу. Тому, на думку депутата ВРУ Володимира В’ятровича цю війну варто називати народною визвольною.
Саме здатність згуртуватись довкола спільної мети, насамперед, вижити та зберегти власну державність, та об’єднатись навколо своїх захисників – ЗСУ дозволила українцям ось вже четвертий рік відбиватись від жорстокого ворога.
Найпотужнішим чинником, який продемонстрував силу громадянського суспільства України, силу нації, став розвинений волонтерський рух в країні. Найрізноманітніші напрямки роботи волонтерів: від прямої допомоги фронту до підтримки немічних та дітей, онкохворих і неповносправних, порятунку тварин із зон бойових дій тощо, створили достатньо міцний тил в державі.
Раніше авторка неодноразово висвітлювала питання, у тому числі і на сайті «Дня», про внесок жінок-військовослужбовиць у спільну боротьбу проти російського агресора, оскільки ця війна має і «жіноче обличчя» (визначення, дане агресії першою леді української держави Оленою Зеленською).

Сьогодні мова йтиме про «жіноче обличчя» українського волонтерського руху.
Протягом трьох років гарячої фази війни не сотні, а сотні тисяч жінок України брали і беруть участь у волонтерській діяльності. Саме волонтерство для жіноцтва країни стало однією з наймасовіших форм прояву жіночого активізму, способом самозбереження у час такого жорстокого випробування, психологічною підтримкою у тяжкій особистій ситуації. Для України волонтерство стало ефективним засобом «зшивання» фронту і тилу. «Нам потрібна єдність всередині країні», - наголосив Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції 2025 р. «Йдеться не про мене, йдеться про майбутнє нашої країни, йдеться про сьогоднішній день. Питання в тому, як вижити, як врятувати Україну, нашу незалежність, наш народ, нашу домівку. Якщо комусь це не подобається - вони можуть вибрати інше громадянство, якщо хочуть», - додав він.
Волонтерський рух відкрив нові імена справжніх достойниць і достойників України. В історії країни і раніше існував цікавий феномен: поділ провідників суспільства на керівників і достойників. І ці знані особистості нерідко не співпадали у масовій свідомості українського народу. Керівниками могли бути одні, а моральними авторитетами нації, її провідниками – інші. Видається, що саме з волонтерського руху виростають сьогодні нові достойники/достойниці України. Деякі з них у майбутньому стануть її провідниками.

Пані Катерина Настояща – одна з тих, хто усі роки гарячої фази війни активно воює з рашистами на «волонтерському фронті». Все починалось зі Львова, переповненого біженцями, коли пані Катерина з колегами почала формувати групи постраждалих від війни, біженців для вивезення до країн Євросоюзу. Загалом за майже три роки її команді вдалося вивезти близько 2,5 тисячі осіб. Все це стало можливим завдяки спонсорській допомозі різних фундаторів та громадських організацій, зокрема Джеффа Каменські (Jeff Kaminsky), а також Ambasador Club і німецько-українському фондові Feina Ukraine (Hamburg), а також ізраїльській організації Frida.
Потім до Катерини Настоящої почали звертатися спонсори, благодійники, які хотіли допомогти ЗСУ. Так почалася співпраця з міжнародними фондами, окремими приватними благочинниками і громадськими організаціями. Загалом завдяки такий співпраці вдалося облаштувати з десяток мобільних і стаціонарних лікарень на лінії фронту (Lionsclub Karlsrue), залучити рідкісну унікальну медичну техніку, яка рятує життя українських бійців. Це стало можливим, зокрема, завдяки канадському фонду Maple Hope Foundation. Допомога Збройним Силам України у вигляді надання 100 дронів-мавіків була надана громадською організацією Дроне Форсе. Більше ста ноутбутків було отримано від Єврейської ліберальної громади Гамбурга і компанії Dataport AoR. Також вже більше двох років громадська організація пані Катерини займається розподіленням натівських військових аптечок від американського фонду White Stork між військовими підрозділами ЗСУ і передачею гуманітарних вантажів від Ambassador Club.

Пані Катерина поділилась і цікавими моментами з власного досвіду за ці роки її діяльності на волонтерському терені. Так, допомогу Охматдиту після терористичної рашистської атаки було отримано від арабського шейха, який побажав залишитись інкогніто. Ним був подарований лікарні унікальний апарат для перевезення новонароджених.
І це лише частина допомоги Україні й українцям, яку вдалося залучити громадській організації Катерини Настоящої за роки гарячої фази війни. Сьогодні пані Катерина Настояща є заступницею голови громадської організації «Демократичні ініціативи молоді» і продовжує активно займатися волонтерською діяльністю. Її заслуги перед українською державою достойно оцінені. Пані Катерина має чимало подяк і грамот від різних частин ЗСУ, а також нагороджена медалями від Національної Гвардії України, Командувача медичних сил та має відзнаку від міністра оборони Рустема Умєрова.

Про плани на майбутнє волонтерка говорить так: «Плани на подальше життя і роботу великі, але найперше – українська Перемога і зробити все по-максимуму для її наближення! І якби там не домовлялися рф і США, нам своє робити!». Така персональна життєва позиція викликає глибоку повагу і є прикладом для наслідування, особливо для української молоді!
Безумовно цікавим є те, як сама відома волонтерка оцінює стан волонтерського руху в Україні, його здобутки та недоліки. Пані Настояща зазначає, що саме волонтери досі потужно тримають армію, хоча останній рік і відзначається певним спадом активності і рівня допомоги як з боку закордонних спонсорів, так і з боку самих українців. І це дуже прикро, адже війна не закінчилася, і нам необхідно продовжувати боротьбу. Волонтери потрібні сьогодні, як і всі попередні роки російсько-українського протистояння.
До речі, зрадницька позиція Трампа і його команди щодо України та її європейських партнерів і союзників спричинила сьогодні позитивний сплеск у наданні донатів ЗСУ з боку громадян України.
Приклад діяльності волонтерки Катерини Настоящої є лише піщинкою у величезному морі благодійницької допомоги українського жіноцтва як фронту, так і тилу. Ця діяльність дозволяє з повним правом говорити про жіноче «волонтерське обличчя» гарячої фази війни, єднання завдяки їй фронту і тилу. Сьогодні вже не треба спеціально доводити вартісність громадянського волонтерського руху в Україні і внесок українського жіноцтва у цей непростий для країни час у збереження нації та держави, певним чином «намалювати» «волонтерське обличчя» цієї війни.
Ірина Грабовська
Author
Ірина ГрабовськаРубрика
День України