Для кожного – своя маска
23 січня цього року — важлива дата для всіх італійців. Адже цього дня починається один із найграндіозніших і найдавніших карнавалів світу — Венеційський.
Давній традиційний костюмований бал-маскарад триває понад два тижні, а дата його початку залежить від католицького посту. Перша документальна згадка про це дійство датована 1094 роком, хоча корінням він сягає ще античних часів. На думку істориків, пращуром карнавалу було свято на честь бога Сатурна. Його відзначали після збирання врожаю, і супроводжувалося воно не лише масовими гуляннями, а й традицією, яка дозволяла рабам на рівних сидіти за панським столом. А щоб ніхто не ніяковів від такого сусідства й не псував веселого свята — всі ховали обличчя під масками.
З приходом християнства ця традиція трансформувалася у приготування до Великого посту.
Розквіту ж Венеційський карнавал досяг у XVIII столітті. Із танцями на площах, розкішними костюмами та всесвітніми венеційськими напівмасками — дітищами саме тих часів. Саме тоді головними героями свята стали герої італійських комедій. Кожна маска для такого героя означала певні його якості. Так вулиці Венеції заполонили Арлекіни, Панталоне, П’єро... А чарівна Коломбіна стала емблемою карнавалу.
Але вже на початку XX століття на карнавал було накладено вето, яке було знято лише 1979 року з ініціативи Федеріко Фелліні з дозволу Папи Римського. До речі, гімн для відновленого карнавалу написав сам П’єр Карден, але це сталося дещо пізніше — 1996 року.
Тепер Венеційський карнавал став щорічною гучною подією, яка приваблює туристів із усього світу. А вигадливо прикрашена венеційська напівмаска знайома кожному і символізує собою вишукане та пишне дійство.
