Війна проти заповідників

Нещодавно міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» оприлюднила інтерактивну карту пошкоджень заповідних територій у зоні АТО. Через супутникові карти активісти провели моніторинг окупованої зони та визначили головні проблеми, з якими стикнулися заповідники за останні два роки.

«Ми почали збирати матеріали у 2014-му, — розповідає еколог організації Катерина Норенко. — Тоді через «Google Earth» були помітні згарища, воронки, руйнування ландшафтів. Саме тоді до нас почали надходити скарги від працівників природно-заповідних установ про те, що їхній діяльності перешкоджають. Нам надсилали фото пожеж, танків, які проїжджають цілинним степом, тому ми вирішили провести повний моніторинг і створити карту».

«БІЛЬШІСТЬ ЗАПОВІДНИКІВ НЕ ФУНКЦІОНУЮТЬ»

За даними досліджень, на окупованих та прифронтових територіях опинилися 55 об’єктів природно-заповідного фонду. Найвідоміші з них —  відділення Українського степового заповідника «Хомутовський степ» і «Кальміуське», регіональні ландшафтні парки «Донецький кряж» та «Зуївський», частина національного природного парку «Меотида». Як стверджують екологи, адміністрації закладів захоплені бойовиками, а природоохоронна діяльність у них не проводиться.

«Більшість заповідників не функціонують, — стверджує Катерина Норенко. — На деяких природоохоронних територіях не було адміністрації та персоналу, бо це не передбачено законом. Але в Луганському природному заповіднику, заповіднику «Меотида», «Хомутовський степ» бойовики зайняли приміщення і вигнали адміністрацію. Деякі заповідні території, як-от «Донецький кряж», самі перестали функціонувати, бо територія настільки зруйнована, що не несе жодної цінності. У таких випадках втрачені також усі документи та напрацювання за час функціонування заповідників».

НАЙСТРАШНІШЕ — ВОГОНЬ

За словами еколога організації «Екологія-Право-Людина» Олексія Василюка, від бойових дій безпосередньо постраждали 13 заповідних територій у межах окупованих земель, а також 13 — на звільнених нині територіях. Багато заповідників пошкоджені фортифікаційними спорудами, але найбільшою проблемою пан Василюк вважає поширення пожеж, які ще 2014 року охопили чверть окупованої території.

«Заповідні зони здебільшого страждали від вогню, — зазначає Олексій Василюк. — Через деякі з них проходять фортифікаційні споруди, це не дуже красиво, але займає не так багато території. Найгірше — все ж пожежі. Якщо розглядати цю проблему детальніше, то треба зважати на пошкодження лісу та пошкодження степу. Для степу вогонь нестрашний. Комахи та птахи, які гніздуються на землі, гинуть, але сам степ як екосистема зможе відновитися. За кілька років він буде таким, як і був. Але це не стосується лісу. Більшість лісів у зоні АТО є штучними. Їх створили ще за радянської епохи. Тоді у насадження вкладалися значно більші кошти, ніж можна дозволити зараз. Сьогодні, навіть якби у нас були гроші, ліс посадити нереально. Змінився клімат і саджанці просто всихають. Тому там, де згорів ліс, — заповідні об’єкти не відновляться. Лісова екосистема відмінна від степової, після пожежі вона не відновиться, а почне розростатися бур’ян. Поки не зміниться хімічний склад ґрунту, щоб там міг відновитися степ, ця територія буде пустирем».

Щодо механічних пошкоджень ґрунту, то екологи виявили перш за все у заповіднику «Кальміуське», де глибокі окопи вириті у гранітних осипах. Захисні укриття так званої ДНР також є у кількох інших заказниках та Донецькому ботсаду. Особливо стривожило дослідників те, що половина всіх заповідних територій Донеччини знаходиться на окупованій частині області, а найцінніші з них розміщені у прифронтовій зоні. У свою чергу, позиції українських військових виявили у заповідних урочищах та національному природному парку «Меотида».

КОПАНКИ РОЗРОСТАЮТЬСЯ

Серед негативних тенденцій, з якими варто боротися після повернення окупованої території, Олексій Василюк називає копанки, що за останній час розрослися до небачених розмірів.

«Коли ця територія знову перейде під контроль України, у першу чергу буде треба звернути увагу на копанки, які тепер виникають всюди, — скаржиться пан Василюк. — Звісно, заказники у цьому плані є дуже привабливою територією. На місці колись охоронюваної зони бульдозерами вириваються відкриті кар’єри для видобутку вугілля. Ми маємо інформацію, що від цього постраждали вже 13 заказників переважно в Луганській області».

РОЗТЯЖКИ... ДЛЯ НАУКОВЦІВ

Водночас, заповідники на звільнених територіях наразі продовжують функціонувати, хоча і з деякими труднощами. Катерина Норенко коментує: «Наразі функціонує філія Українського степового заповідника «Крейдяна флора» поблизу Слов’янська та національний природний парк «Святі гори». Здебільшого від обстрілів постраждали дерева, ця територія займає близько тисячі гектарів. Приблизно така ж площа постраждала від пожежі. Зараз ці об’єкти успішно функціонують, але працівники досі натикаються на розтяжки під час обстеження території».

За словами екологів, проблема заповідних територій поки не викликала належного інтересу влади. Активісти мали зустріч у РНБО, зверталися напряму до Президента та Міністерства екології та природних ресурсів, але жодної відповіді щодо подальших дій поки не отримали.

Як зазначав «День» у матеріалі «Досі без плану порятунку» (№195 за 28 жовтня 2015 року), наразі Донбас зіткнувся з рядом екологічних проблем. Це — руйнування очисних споруд, затоплення шахт, забруднення повітря та ґрунтів, знищення ландшафтів та значних площ лісів. Як відновлювати такі значні території — влада поки не вирішила.