Панське сало

Невідомим гостем на цьому розкішному і дорогому київському ринку буваю нечасто, але якщо потрібно кілька стейків на довгій кісточці, таких первісно соковитих, щоб кинути на сковорідку гриль з розмарином і без жодних зусиль запросити до будинку аромат лісу, дикого степу і насолоджуватися моментом. Головний бонус у тому, що потім довго можна гризти кісточку, насолоджуючись шматочками м’яса (а далі воно ще смачніше), і відчувати — зловив свою ноту. Того дня, підійшовши до Валі, у якої завжди чесне м’ясне асорті, поспілкувавшись і вибравши, вже хотіла іти, запакувавши свою таку бажану покупку, та механічно поглянула на місце поруч за кам’яним прилавком і миттєво, неконтрольованим поглядом, погладила шовковисту поверхню спіральками скрученого сала — від особливого, для високої кухні, до простенького, подешевше.

Замилувалася і затрималася — рожеві та білі смуги в моєму улюбленому молодому і витонченому — панському — артистично чергувалися, як на дорогому муарі, красиво! Перехопивши моє бажання господиня, відклавши убік ніж м’ясника і взявши інший — для сала, відрізала на пробу шматочок, та не просто, а простягнула мені ще й трикутничок чорного хліба. Сало пахло соломкою, здавалося, й ялівцем, заманювало своєю смолистістю, його плоть увібрала в себе м’ясні прожилки, які тануть у роті неквапно і їх можна перекочувати довго-довго, як вишню від торта. Непідробне задоволення спровокувало і купила 300-грамову скибочку, а паралельно дізналась — таке сало виходить лише, якщо свинку годували цукровим буряком, картоплею та кашами з молоком. «Останнім часом вже не кажуть панське, — пояснили мені. — У нас нині побутує інша назва — генеральське, але це все теж панське, щоправда, не кожен пан і пані зможуть купити — дорого». Сально-м’ясні продавщиці почали мене інформувати, що покупців біля прилавка нині не так багато, а поговорити ми всі любимо. Мені ж такий лікнеп дуже навіть до речі, згодиться і буде що розповісти. Важливо знати, що свиняче сало завтовшки 4 сантиметри — явна ознака того, що свиня була молодою. Це те, що треба.

Дуже товсте сало, до того ж з жовтими прошарками свідчить про те, що тварина — стара й годувалася абияк. Сало завтовшки понад 5 сантиметрів краще не купувати. Схоже, жінки відчували себе одночасно і дієтологами, і психологами, і кардіологами, і геронтологами, і косметологами і натхненно вихваляючи сало, підняли його на якийсь неймовірний рівень, прямо генеральський. Вирішила пізніше перевірити ще раз все у професійних медиків — чи всі мої стихійні знання відповідають істині. І відразу ж почула важливе уточнення — все залежить від помірної дози. Тоді сконцентровані в салі різні біоактивні речовини, вітаміни, антиоксиданти підбадьорять імунну систему, відіб’ють атаки. Саме доза робить сало лікувальним — максимальна тижнева порція — 100 грам, денна норма для дорослих — до 15—20 грам. Сало, безумовно, може покращити наше життя, тонізуючи мозкову діяльність, стимулюючи роботу нирок, серця, нормалізуючи показник крові, виводячи з неї надлишки шкідливого холестерину. Жиророзчинні вітаміни А, Е, Д та в достатній кількості присутні жирні кислоти зв’язують і виводять з організму токсини. Ранкова скибочка сала стимулює відтік жовчі, очищує організм.

Відчуваю, варто просто перерахувати переваги сала, аж надто їх багато: чистить печінку, покращує роботу підшлункової залози, не нагромаджує в собі радіонукліди, викликає певну довіру у онкологів, у ньому не живуть глисти, боятися сала як джерела холестерину не варто. «Поганий» або «хороший» холестерин не завжди в тому, що ми їмо. Для довідки можна зауважити: в 100 грамах сала — 85—90 міліграмів холестерину, а в дієтичній телятині — 120 міліграмів, у перепелиних яйцях — 600 міліграмів. І ще одна родзинка — для тих, хто хоче схуднути — сало незамінний продукт (знову ж таки пам’ятаємо свою норму), адже воно повільно розщеплюється. Невеликого шматочка вистачає, аби не згадувати про їжу достатньо довго, в усякому разі, набагато довше, ніж після з’їденого бекону або сосисок, які є шкідливими і погіршують навіть якість сперми. Це вже додав фахівець з чоловічого антистаріння і уточнив, користуючись моментом: вороги чоловіків — малорухомий спосіб життя, солодощі та борошняні вироби у великій кількості, а шматочок сала інколи забезпечує необхідний рівень енергетики, чіткість спрямування, адже сало — друг тестостерона — основного чоловічого гормону і вже цим, знову ж таки в контексті здорового способу життя, підвищує потенцію. Багато хто просто забуває про профілактику, а вона ще й у в тому, аби стало нормою розуміння: їжа — ліки, а не ліки — їжа.

Безумовно, один батончик або ж тістечко для перекусу лише додадуть огрядності та ліні. До речі, і репродуктивна функція відгукнеться з ентузіазмом на сало в раціоні. Помилуйтесь, як сходить з ножа тонкими скибочками сало на хліб, як ці ніжні пелюстки запрошують до своєї компанії часник та цибулю — ось він, це найкращий національний «перекус» і профілактика всілякої настроєвої огрядності та в’ялості. До речі, сало люблять і косметологи. Порад у них просто безліч, але вибрала кілька простих рецептів, враховуючи жіночу завантаженість: омолоджувальну дію має лимонний крем, який досить легко приготувати. Потрібно з трьох лимонів зняти цедру і подрібнити, залити її в термос трьома склянками окропу і настоювати протягом 6—7 годин. Отриманий настій процідити, додати по одній чайній ложці внутрішнього сала і меду, сік одного лимона, дві столових ложки вершків і 100 мл настою з пелюсток троянди. Укріпити волосся можна, користуючись таким шампунем: два яєчні жовтки змішати з двома чайними ложками розтопленого сала і двома столовими ложками рому або горілки. Нанести суміш на сухе волосся і потримати як мінімум годину, потім змити теплою водою.

Як пафосно писати про сало, насолоджуючись м’ясною кулькою з його панських прожилок, і перебираючи в голові — з чого ж почати ліпити покращену версію самої себе. Здивувалася, що сало і тут всіх обскакало — в житті генералами не стають у такому молодому віці, а ось йому, молодому, найкращому генеральські почесті забезпечені. Отже заслужило і спростувало аксіому: аби світ пізнати, треба до нього щільніше доторкнутися. Сало ж від нашої уваги і смакування лише молодіє.

Ну все — побіжу робити свіжу маску на сальній основі. А там може й прийде наше сезонне — ставати гарнішою за кожної слушної нагоди.